Вільні економічні зони і ТПР у ринковій трансформації економіки України - з поєднання двох видів транспорту – залізничного та автомобільного, основних я...

Курсова робота - Вільні економічні зони і ТПР у ринковій трансформації економіки України

з поєднання двох видів транспорту – залізничного та автомобільного, основних як для української системи комунікацій загалом, так і для забезпечення її зовнішньоекономічних відносин. Він передбачає використання наявних вузької та широкої залізничних колій, мережі автомобільних доріг та законсервованих потужностей ст. Вербка.

Відповідно до цього, основними функціями терміналу мають бути:

вантажні перевезення, в тому числі – експорт, імпорт, транзит; багатопрофільне обслуговування вантажів та транспортних засобів; складування, обробка, збереження вантажів; торгівельне обслуговування [16, 501].

Всі технологічні рішення побудовані таким чином, щоб забезпечити гнучкість та універсальність виробничної системи. високий рівень автоматизації та використання комп'ютерної техніки, прогресивних технологій. Аналіз дає змогу виявити основні країни відправлення (надходження), способи транспортування та форми (види) вантажів, зокрема:

товари, матеріали та продукти мають надходити з країн Західної, Центральної Європи та країн СНД. за характером походження товари, матеріали та вантажі відносяться до: сільськогосподарських продуктів, сировини, нафтопродуктів, машин, обладнання, електроніки, товарів широкого вжитку і т.д. форми товарів та матеріалів, які надходитимуть та відправлятимуться, – диверсифіковані: контейнери, європіддони, ящики, картонні коробки, мішки, цистерни, бочки, інші різновиди тари. засоби транспортування – залізничний (європейська – 1435 мм, широка колія – 1524 мм) та автомобільний транспорт. Загальна схема побудови та реалізації проекту Інтерпорту складається з шести основних фаз: попереднє вивчення, планування, проектування, розміщення контрактів, будівництво та комплектація, виробнича експлуатація. Кожна фаза характеризується об'єктом, формальним (конструктивним) рішенням, комплексом необхідних дій, терміном здійснення та календарною прив'язкою до поточного часу[16, 501].

У складі комплексу "Інтерпорт-Ковель" передбачені складські приміщення та вантажні пристрої для роботи з великогабаритними, довгомірними, тарно-пакувальними, контейнерними вантажами, а також для самохідної автотехніки. Крім того, передбачено організацію ділового центру, необхідного для налагодження ділових зв'язків, надання необхідних сервісних послуг. З врахуванням поступового зростання обсягів та розширення номенклатури вантажів передбачено послідовне розширення Інтерпорту.

За попередніми розрахунками, будівництво Інтерпорту на базі Ковельського залізничного вузла (ст. Вербка), на перетині 5 важливих залізничних напрямків з орієнтацією на обробку контейнерних вантажів, дасть змогу переорієнтувати до 15 % контейнерів, що зараз, як правило, відправляються більш довшим шляхом (через Брест) на Польщу і через неї – в інші країни Європи. При цьому в Інтерпорті планується обробляти до 11915 контейнерів за рік, у тому числі до 77% з них надходитиме залізницею (4587 вагонів за рік) 1 23% – вантажними автомобілями (2740 автомобілів) [16, 502].

Орієнтація в першу чергу, на обслуговування контейнерних вантажів у цьому проекті є пріоритетною, оскільки формує відповідну спеціалізацію Інтерпорту, що дозволить йому не створювати неефективної конкуренції іншим залізничним станціям на українсько-польському кордоні.

Окремо слід виділити народногосподарську ефективність створення і функціонування транспортно-складського центру "Інтерпорт-Ковель", яка утворюється за рахунок: щорічних валових податкових платежів до державного бюджету (податок на прибуток, податок на дивіденди, відрахування у Фонд соціального страхування і пенсійний фонд); додаткових надходжень до державного бюджету за рахунок залучення до ефективного обороту частини державної власності на умовах, встановлених Фондом державного майна України (дивіденди на акції акціонерів з державною формою власності): економічних результатів опосередкованого впливу ТСЦ, пов'язаних з глобальним обслуговуванням вантажопотоків підприємствами державної залізниці та митними службами на зовнішніх кордонах України (додаткові доходи залізниці, додаткові суми митних зборів), які в сукупності становлять сумарні державні надходження від функціонування ТСЦ [16, 503].

Соціально-економічні наслідки діяльності Інтерпорту у відношенні до регіону розташування (м. Ковель) оцінювались за таким позиціями:

створюються передумови для значної активізації підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, в тому числі за рахунок налагодження виробничих зв'язків, обслуговування ТСЦ (побутового, комунального, фінансово-кредитного) та формування технологічних зв'язків (з постачальниками сировини для первинної обробки вантажів, фірмами з технічного обслуговування виробничого обладнання і т.п.). формується додаткова кількість робочих місць (за обчисленням 1 черги – 274 чол.), що означає позитивну тенденцію для міста, в якому посилюються процеси вивільнення працівників, скорочення робочого тижня і т.п. створюється додаткове джерело бюджетних надходжень (за існуючою системою оподаткування – збір за парковку автомобілів, комунальний податок, збір за проїзд територією області автотранспорту, що прямує за кордон). здійснюється залучення до господарського обороту, облаштування і пристосування до потреб виробництва територій, що не є угіддями, і зараз не використовуються в економічній діяльності [16, 503].

Вищевикладене дає змогу зробити висновок про можливості і доцільність створення інтермодельного транспортно-складського комплексу на Ковельському залізничному вузлі і на його базі – ВЕЗ "Інтерпорт-Ковель", що підтверджується Указом Президента України "Про ВЕЗ "Інтерпорт-Ковель" від 22 червня 1999 року № 702/99" та постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 року № 796 "Про спеціальну економічну зону "Інтерпорт-Ковель".

3.2. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку м. Нововолинська

Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Нововолинська є доцільним і конче необхідним, оскільки тут нагромадився цілий комплекс проблем, що потребують негайного розв'язання саме шляхом реалізації територіального підходу. Оцінка проектних рішень і пропозицій щодо визначення території пріоритетного розвитку (ТПР) "Нововолинськ" виходить з результатів проведеного аналізу. Виявлення та ранжирування основних суспільно-виробничих проблем та формування на їх основі взаємопов'язаної є базою обґрунтування системи цілей і визначення головної мети.

До цілей створення ТПР відносяться:

вирішення проблем цивілізованого закриття вугільних шахт і пом'якшення соціальних наслідків їх ліквідації; реанімація існуючих робочих місць шляхом залучення іноземних та вітчизняних інвестицій під пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності; поліпшення платіжного балансу бюджету міста. вирішення екологічних проблем ліквідації шахт: завершення будівництва потужної шахти № 10 "Нововолинська"; організація серійного виробництва ліцензійних вітрових електростанцій потужністю 110 і 600 кВт; інтенсифікація сільськогосподарського виробництва на основі західних технологій; будівництво на основі новітніх технологій

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13