рух грошово-кредитних ресурсів, міграція факторів виробництва, передусім капіталів.
Діяльність підприємств, пов'язана з переміщенням товарів і послуг, а отже і грошей, які обслуговують ці операції, здійснюється у сфері міжнародної торгівлі. Така торгівля означає систему зовнішньоторговельних зв'язків між країнами, які торгують між собою. Необхідність торгівлі між країнами, в тому числі підприємствами, зумовлена передусім існуванням міжнародного поділу праці, за якого кожна країна спеціалізується на виготовленні тих товарів, які дають змогу найраціональніше використовувати власні ресурси і виробництво яких обходиться їй дешевше. При цьому вона відмовляється від виробництва тих товарів, які дешевше купувати в інших країнах [17, 238].
З погляду принципу зрівняльних переваг, обґрунтованого Д. Рікардо, окремій країні вигідніше виготовляти та експортувати ті товари, при виготовленні яких досягнута найвища продуктивність праці, а отже – найбільша відносна ефективність. Такі товари за умови їх високої якості найповніше задовольняють потреби споживачів і продаються на світовому ринку за найнижчими цінами, а отже є найбільш конкурентоспроможними.
До зовнішньоторговельних належать операції підприємства, тісно пов'язані з експортом та імпортом товарів і послуг. Перед тим як зайнятися ними, підприємство повинно:
1) чітко визначити мету проведення таких операцій, яка здебільшого пов'язана з основною метою підприємства – привласненням максимального прибутку. Водночас похідними цілями при здійсненні експортних операцій підприємством є розширення обсягів виробництва за рахунок захоплення нових ринків збуту, а отже досягнення економії на масштабах виробництва (що у кінцевому підсумку сприятиме збільшенню прибутку), зростання валютних ресурсів підприємства та ін.
Похідними цілями за здійснення імпортних операцій є удосконалення та оновлення основних фондів, досягнення на цій основі відчутної економії ресурсів, розширення обсягів виробництва, асортименту продукції на внутрішньому ринку, а зрештою – зростання прибутків;
2) чітко визначити свої експортні можливості, які залежать від конкурентоспроможності продукції та обсягів її виробництва. В разі планування імпортних операцій підприємство мусить насамперед зіставити вигідність виробництва товарів всередині своєї країни і здійснення імпортних закупівель, зокрема джерела їх фінансування;
3) провести комплексну оцінку зовнішньоекономічної політики власної держави і країни, з якої імпортуються товари. Так, у разі проведення протекціоністської політики з метою захисту національних товаровиробників від іноземних конкурентів, а отже створення для них сприятливих умов використовують: а) високу ставку мита (тобто протекціоністське мито), яке є акцизним податком на імпортні товари і змушує іноземних конкурентів підвищити ціни на них, що зменшує їх конкурентоспроможність;
4) імпортні товарні квоти, за допомогою яких визначають максимальні обсяги товарів, що імпортуються протягом певного періоду; в) надання ліцензій, тобто дозволу державних органів на імпорт або експорт певних товарів з метою контролю експортно-імпортних операцій, руху валюти [17, 238-239].
У разі здійснення вітчизняними підприємцями зовнішньоторговельних операцій важливо знати такі основні закономірності, що діють у сфері міжнародної торгівлі:
випереджаючий ріст торгівлі послугами порівняно з темпами міжнародної торгівлі;
випереджаюче зростання торгівлі готовими виробами порівняно з товарами паливно-сировинної групи;
випереджаючі темпи міжнародної торгівлі між розвинутими країнами світу;
зростання в експорті розвинутих країн частки продукції, виготовленої за допомогою інтелектуально та інформаційно-насиченої праці [17, 239].
Основними видами послуг у світовій торгівлі є:
послуги, пов'язані із зовнішньою торгівлею, тобто транспортуванням, страхуванням;
послуги, пов'язані з обміном технологіями (торгівлею ліцензіями, «ноу-хау», інжиніринговими послугами, управлінськими та ін.);
обмін соціальними і культурними послугами, зокрема надання туристичних послуг;
банківські послуги, зокрема здійснення міжнародних розрахунків, лізингових операцій та ін.;
послуги, пов'язані з міграцією робочої сили (виплатою і перерахуванням заробітної плати, соціальних виплат тощо) [17, 239].
Важливу роль у міжнародній торгівлі соціальними послугами відіграє освіта у формі обміну досвідом та інформацією, викладачами, науковими співробітниками, аспірантами й студентами.
Наступною важливою формою зовнішньоекономічної діяльності підприємств є діяльність, пов'язана з переміщенням за межі національних країн капіталу, або експорт та імпорт капіталу.
2.2. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динамічною. Це зумовлено значною мірою розвитком спеціалізації та кооперування виробництва в міжнародному масштабі, скасуванням багатьох обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку "нових індустріальних країн" [13, 44].
Панівні позиції у світовій торгівлі займають розвинуті країни. На їх частку припадає 2/3 обсягу експорту і така ж частка імпорту. Відповідно на країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою припадає близько 1/3 світових експорту та імпорту [13, 45].
Найбільшими експортерами світу є Німеччина, США, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія.
Незважаючи на загальну тенденцію до зростання, у міжнародній торгівлі відзначаються значні коливання, що зумовлено економічними кризами, загостренням енергетичної кризи, нестачею сировини та іншими проблемами. Так, у 1991 р. темпи зростання становили 2,9 %, у 1992 р. – 5,2 %, у 1993 р. – 3,9 %, у 1994 р. – 9,2 % [13, 45].
Стабільне та стійке зростання міжнародної торгівлі зумовлюється багатьма чинниками, основними з яких є:
а) розвиток та поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва;
б) зростання торговельно-економічної інтеграції з формуванням спільних ринків, зон вільної торгівлі тощо;
в) лібералізація міжнародної торгівлі;
г) науково-технічна революція;
д) формування у країнах з перехідною економікою економічних моделей, орієнтованих на зовнішній ринок [13, 46].
Зовнішня торгівля на сучасному етапі перетворилася на важливу сферу економіки будь-якої країни. Збільшується її вплив на світовий економічний розвиток. Роль зовнішньої торгівлі в економіці кожної країни зростає, незважаючи на те, що міжнародні торговельні зв'язки нестійкі. Внаслідок цього в структурі товарообороту та в напрямках зовнішньоторговельних потоків постійно відбуваються зміни.
Сьогодні в міжнародній торгівлі суттєво скорочується питома вага сировини і різко підвищується частка готових виробів. В таких країнах, як Німеччина та Японія, частка готової продукції в експорті становить близько 90 %. Загалом у товарній структурі світового