КУРСОВА РОБОТА

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ “Трите”

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

„Основи зовнішньоекономічної діяльності”

1. Виконати курсову роботу на тему „Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ”.

2. Основні вихідні дані:

2.1. Варіант – прямий експорт.

2.2. Об’єкт угоди – верхній одяг.

2.3. Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000) – CIF.

2.4. Валюта ціни – євро.

2.5. Валюта платежу – євро.

2.6. Умови платежу:

2.6.1. Вид – готівка.

2.6.2. Форма – акредитив.

2.7. Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом – запит, тверда оферта.

2.8. Конкурентні матеріали – ЗТК.

3. Додаткові вихідні дані:

3.1. Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури країни контрагента.

3.2. Форма проведення переговорів – особиста зустріч.

ЗМІСТ:

ВСТУП ..............................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕО.....................6

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ „ТРИТЕ”..........................................10

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ „ТРИТЕ”........................12

РОЗДІЛ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНО- МІЧНОГО КОНТРАКТУ

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером.........................18

4.2. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту....20

4.3. Підготовка проекту контракту........................................................26

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту......................27

ВИСНОВОК......................................................................................................28

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ................................................................................29

ДОДАТКИ.

Додаток А: Проект контракту.

ВСТУП

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність" (ЗЕД) з'явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р. Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських суб'єктів.

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері сформувалось два поняття: "зовнішньоекономічні зв'язки" (ЗЕЗ) і "зовнішньоекономічна діяльність" (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств, об'єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і оперативно-комерційних функцій підприємства, пов'язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв'язків характеризується розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.[1]

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

1 .Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максимізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні

виробництва з метою успішного розвитку своєї країни.

Суб’єктами ЗЕД є суб’єкти господарської діяльності, що відносяться до всіх форм власності, самостійно здійснюючи зовнішньоекономічні операції з закордонними партнерами.

Об’єктами ЗЕД є матеріально речова продукція та послуги, результати науково-технічної та виробничої співпраці, які набувають при міжнародному обміні вартість, тобто стають товаром.

На управління і регулювання ЗЕД впливають: державні органи управління та регулювання ЗЕД, недержавні органи регулювання та управління ЗЕД, тарифи регулювання ЗЕД, адміністріальне регулювання ЗЕД.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт.

Роль ЗЕД як зовнішнього фактора економіки, постійно зростає. Посилюється її вплив на економічний розвиток не тільки країни, але й кожного господарського суб’єкта.

Оцінка ефективності ЗЕД визначається по комплексу після виробничих операцій, які здійснюють фізичні або юридичні особи з моменту виготовлення продукції до її продажу за грошову оцінку.

Опираючись на вищесказане, метою курсової роботи є оцінка ефективності ЗЕД ВАТ „Трите”.

Завдання : встановлення контактів з іноземними партнерами, проробка умов контракту, підготовка проекту контракту, проведення переговорів та укладання контракту.

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ.

Будь-який вид зовнішньоекономічної діяльності супроводжується здійсненням комерційної операції.

Зовнішньоекономічна комерційна операція - це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення і виконання торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає здійснення певних видів комерційної діяльності, що складається з окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угод.

Зовнішньоекономічні комерційні операції поділяються на основні, які здійснюються між безпосередніми учасниками операцій; забезпечувальні, які пов’язані з переміщенням товару до покупця.

Провідне місце, серед основних операцій – зовнішньоторговельні операції. До них належить: експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, транзит.

Експортні операції – це вивезення товару за межі митної території країни для передачі його у власність іноземному контрагенту без обмеження використання.

Імпортні операції - це ввезення товарів на територію країни без обмеження строку перебування на цій території і можуть вільно використовуватись.

Експортно-імпортні операції здійснюються прямо між контрагентами (прямий експорт та