Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару і в необхідному випадку – для його транзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця.

У випадку, якщо покупець має право визначити час відвантаження товару й (або) порт призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення.

Прийняти транспортний документ у відповідності з пунктом А.8, якщо він відповідає договору.

Б.9. Перевірка товару.

Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по перед відвантажувальній перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власні країни експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі витрати і збори, пов’язані з одержанням документів або еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10, і відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні допомоги відповідно з цим пунктом.

Надати продавцю на його прохання необхідну інформацію з приводу одержання страховки.

Згідно з проектом контракту, валютою ціни і валютою платежу буде долар США.

Форма розрахунку – акредитив.

Розрахунок між контрагентами здійснюється в такій послідовності рис. 3.

Після укладання контракту (1) ВАТ „Трите” готує товар до відвантаження, про що повідомляє фірму „Смок”. Отримавши таке повідомлення покупець направляє своєму банку доручення на відкриття акредитиву називається наказодавцем, банк який відкриває акредитив називається банк-емітент. Акредитив направляється експортеру через той банк, який його обслуговує (4), в завдання якого входить повідомлення про відкриття акредитиву експортера. Отримавши від емітента акредитив, авізуючий банк перевіряє його достовірність і передає експортеру (5). Отримавши транспортні документи від перевізника (7) експортер передає їх разом з іншими в свій банк (8). Після перевірки банк експортера відсилає документ банку-емітенту для оплати (9). Після перевірки документів емітент переказує суму платежу банку експортера (10). Дебетуючий рахунок імпортера (11), авізуючий банк зараховує виручку експортеру (12). Імпортер отримавши від банку документи (13) стає власником товару.

Рис. 3 Розрахунок між контрагентами

(акредитивна форма розрахунку)

4.3. Підготовка проекту контракту.

На основі телефонних переговорів між ВАТ "Трите"в особі голови правління Бучацької І.О. та фірми "Смок" в особі директора Жанна Море було узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець.Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.

До визначених статей відносять:

Предмет контракту.

Ціна та загальна вартість контракту.

Строки та умови поставки.

Оплата.

Якість.

Умови задачі та приймання товарів.

Упаковка та маркування.

Страхування.

Форс-мажор.

Арбітраж та керівний закон.

Відповідальність.

Контракт в цілому.

Інші умови.

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту.

Після того, як ми встановили контакт з фірмою "Смок" нами був складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками ВАТ “Трите" в особі директора Бучацької І.О. та представником фірми "Смок" в особі генерального директора Жанна Море, в місті Коломия.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона виробила тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників, послідовність викладання питань, що цікавлять. Підготували довідкові та інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи розв'язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін. Затвердили, що контракт буде написаний, як на українській так і на англійській мовах. Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли суперечки, які були розв'язані шляхом порозуміння. Особливо була загострена увага на статті "Строки та умови поставки". Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних обов'язків. Також були внесені зміни до попереднього контракту, стосовно статті "Маркування".

Було проведено взаємне вивчення об'єктивних аргументів сторін та знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті переговорів сторони склали спільний проект контракту в якому була врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів. Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на українській та французькій мовах. З оригіналу контракту роблять по три примірники ксерокопій. Контракт підписують у договорі відповідальні особи.

Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника зовнішньоекономічного відділу підприємства Бучацьку І.О. Укладений сторонами контракт ( Додаток А).

ВИСНОВОК

ВАТ „Трите" являється суб'єктом ЗЕД. Підприємство імпортує сировину з закордону і реалізує частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ „Трите" показала, що в аналізованому році ефективність ЗЕД фірми в порівнянні з базовим роком зросла. Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому періоді склала 147%.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на 9994,572 грн. і 132%, а витрати експортно-імпортні знизились на 9203,81 грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 7783,174 грн. і 3975% та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 2211,398 грн. та 107%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення витрат на експорт, які становлять менше на 6295,684 грн. та 90 % в порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт 2908,126 грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за готівку збільшилась на 1487,49 грн. і 102%, а також витрат на експорт, які зменшились на 696,728 грн., що