Формалізоване визначення представниками класичної тео-рії повної ефективної зайнятості можна подати у вигляді сис-теми рівнянь (4):

- попит на робочу силу є функцією

реальної заробітної плати (W/P)

- пропозиція робочої сили є функція (4)

реальної заробітної плати (W/P)

LD = LS - рівновага на ринку праці встанов-люється

за умов повної зайнятості, коли попит

на робочу силу LD дорівнює пропозиції робочої си-ли LS.

Для характеристики ринку ресурсів використовується ви-робнича функція.

Класична виробнича функція відображає зв'язок між ресурсами (факторами) виробництва та реальним продуктом, тобто сукупною пропозицією.

Yr = F (L, K, T), (5)

де Yr - реальний ВНП;

L - праця;

К - капітал;

Т - технологічний процес;

F (L, K, T) - виробнича функція.

На ринку праці визначається не тільки рівноважний обсяг задіяної у виробництві праці (L0) та рівноважна реальна заробіт-на плата (W0/P0), але й рівноважний обсяг виготовленого наці-онального доходу Y0. Достатньо визначити рівноважну зайня-тість (L0), щоб за допомогою виробничої функції f (L, K, T) знайти рівноважний обсяг національного доходу Y0.

Сукупна виробнича функція має вигляд:

Y = f (L, K, T) (6)

але в короткостроковому періоді величина задіяного капіталу залишається незмінною (K = const), технологія виробництва також значно не змінюється, тому єдиним змінним фактором залишається праця. Таким чином, сукупна виробнича функція набуває вигляду:

Y = f (L) (7)

Класична виробнича функція характеризується взаємозамінністю факторів виробництва і спадною граничною продуктивністю (віддачею) фак-торів. [5]

Взаємозамінність факторів виробництва означає, що один і той же обсяг кінцевого продукту можна отримати за різного поєднання факторів виробництва.

Спадна гранична продуктивність (віддача) фак-торів означає, що в умовах певної технології виробництва збільшення якогось із факторів при незмінності інших, починаючи з їхньої певної комбінації, передбачає зменшення приросту виробницт-ва.

Як було доведено раніше, у короткострокового періо-ду традиційно приймається змінним лише фактор праці (всі інші - капітал, технології - постійні).

Тому ринок ресурсів у класичній моделі зводиться до ринку робочої сили, а реальний національний продукт (Yr0) розгляда-ється як функція ресурсу праці (рисунок 2).

Рисунок 2. Рівновага ринку ресурсів

Умови рівноваги ринку ресурсів:

(8)

LD = LS

Y = F(L).

Таким чином, визначивши на ринку праці рівноважну зайня-тість (L0) за умов повної зайнятості, можна на основі сукупної виробничої функції f(L) обчислити рівноважний обсяг вироб-ництва або національного доходу Yr.

Оптимізація ринкових пропорцій досягається через механізм попиту і пропозиції, у взаємозв'язку з власниками капіталу і робочої сили.

Фірми виготовляють продукцію, виручають за неї кошти і пред'являють попит на робочу силу. На основі взаємодії фірм і домогосподарств на ринку товарів і послуг складають пропорції поділу ВНП на споживання та заощадження.

Вартісна форма споживання означає ту суму грошей, які ви-трачаються населенням на придбання матеріальних благ та по-слуг. Фірми здійснюють заощадження для проведення інвестицій, розширення виробництва і збільшення прибутку. Домогосподарства заощаджують для забезпечення старості, утворення спадку, придбання землі, нерухомості та іншого тривалого використання. [10]

В будь-якій національній економіці виникає необхідність постійно синхронізувати в часі та економічному просторі заходи і дії, направлені на розвиток і регулювання усіх ринків, активно формувати їх адекватну структуру. Щоб успішно вирішити за-значені проблеми, слід спеціально виділити і аналізувати стан ча-сткової та загальної рівноваги економічної системи.

Ринок товарів знаходиться в стані рівноваги, якщо при діючо-му рівні цін величина випуску продукції, що передбачається, до-рівнює сукупному попиту чи сукупним витратам, що плануються.

Особливості рівноваги товарного ринку за класичною мо-деллю: [3]

1. Пропозиція YrS повністю нееластична за ціною:

YrS = const (9)

Пропозиція YrS визначається виробничою функцією F(L) і залежить не від загального рівня цін, а від залучених ресурсів (у даній короткостроковій моделі цим ресурсом виступає робо-ча сила (L));

2. Попит на реальний продукт YrD розглядається як спадна (обернена) функція загального рівня цін (Р).

YrD = YrD (P) (10)

Рівновага на ринку товарів за класичною моделлю має вигляд, зображений на графіку 3.

а) виробнича функція б) ринок благ

Рисунок 3. Рівновага ринку товарів за класичною моделлю

де М0 - точка рівноваги;

Yr0 - рівноважний реальний дохід;

L0 - чисельність зайнятих в умовах рівноваги;

P0 - рівноважний рівень цін.

Сукупний попит складається із попиту на спо-живчі товари (С) та інвестиційні товари (І). Закон Сея перед-бачає рівність обсягу національних витрат (тобто сукупного попиту AD) і величини національного доходу (Y). [1]

Ця рівність може мати місце, коли суспільство в цілому пов-ністю витрачає отриманий дохід без залишку. Але на практиці дохід домашніх господарств розподіляється на споживання (С) і заощадження (S). Наявність заощаджень (S) означає, що час-тина коштів із потоку доходів вилучається, і таким чином це призводить до затоварювання ринку, і. відповідно, до зростання запасів благ, на що підприємці відповідають скороченням виро-бництва, зайнятості і, як наслідок, доходи домашніх госпо-дарств знижуються. Вихід з цієї ситуації економісти-класики вбачають у тому, що заощаджені кошти повинні повністю ви-трачатися на інвестиції (I), тобто:

S = I (11)

Власники заощаджень не заінтересовані зберігати кошти в ліквідній формі, а помістять їх у банк під певний процент (або вкладують в облігації). Чим вищий процент (I), тим вищий стимул до заощаджень (S), таким чином, обсяг заощаджень є зростаючою функцією від ставки процента (і):

S = S(i) (12)

У свою чергу, підприємці готові використовувати пропоно-вані на ринку заощадження, вкладаючи їх у виробництво з ме-тою отримання додаткового прибутку. Підприємці будуть на-рощувати обсяги виробництва до тих пір, поки гранична ефек-тивність нього фактора перевищуватиме процентну ставку (i).

Як бачимо, обсяг інвестицій (I) функціонально залежить від ставки процента (i),