Курсова робота

З дисципліни фінанси

На тему:” Проблеми оздоровлення фінансів України у період переходу до ринкової економіки”

План

Вступ

Фінанси України в період переходу до ринкової економіки. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

Фінансові ресурси, їх формування та використання в умовах перехідної економіки.

Фінансові проблеми в умовах перехідної економіки.

Методи та засоби оздоровлення фінансів України.

Вирішення основних проблем оздоровлення фінансів України у період переходу до ринкової економіки.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Негативні тенденції соціально-економічного розвитку стали результатом реформ, тобто, були обумовлені причинами переважно суб’єктивного характеру. Україна продовжує залишатися у перманентному перехідному стані.

Успіх тактичних превентивних заходів українського уряду, відносна політична і соціальна стабільність у суспільстві дозволяють говорити про подовження терміну певної макроекономічної стабільності. Стає все більш очевидним, що з точки зору цивілізованих перспектив розвитку нам не минути реальних ринкових реформ. Це, по-перше, забезпечить у розумних обсягах зовнішню фінансову підтримку, а по-друге - дасть певний кредит довіри суспільства, вкрай необхідний для справжнього реформування економіки.

І з огляду на це, сучасна економічна політика, на нашу думку повинна бути:

самостійною із забезпеченням безумовного пріоритету національних інтересів і національної безпеки;

орієнтованою на послідовну відкритість національної економіки з урахуванням тенденцій глобалізації економічного розвитку і конкуренції;

рішучою і послідовною, але водночас і гнучкою у межах визначеної економічної стратегії;

принципово важливо, щоб економічна політика була загальнонаціональною, а не окремих політичних партій і рухів. На сьогодні необхідно хоча би мінімальне політичне порозуміння з ключових питань національного розвитку.

Особливість і гострота сучасного стану національної економіки вимагають ринкової інституціоналізації з ефективною державною участю в управлінні макро- і мікроекономічними процесами.

Попередні спроби перейти від адміністративно-командної економіки до ринкової і наступні намагання уникнути або подолати соціально-економічну кризу засвідчили: короткострокові управлінські рішення та установки приховують в собі прорахунки стратегічного порядку. Треба діяти від зворотного: прийняти конкретні цілі розвитку держави і суспільства та формалізувати їх в систему основних ключових параметрів, розрахованих на термін 15-20 років; визначити найбільш прийнятні і реальні шляхи їх досягнення з врахуванням ресурсного забезпечення, змін внутрішніх і зовнішніх факторів. Мотивом діяльності всіх щаблів державного управління в соціальній сфері і в сфері виробництва повинно бути майбутнє. Всі без виключення сьогоднішні дії законодавчої і виконавчої влади мають витікати із необхідності досягнення визначених параметрів, а не навпаки.

1. Фінанси України в період переходу до ринкової економіки. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

Розподіл і перерозподіл ВВП може проводитись за різними схемами, залежно від чого виділяються моделі фінансових відносин у суспільстві. В основі побудови фінансової моделі суспільства лежать роль і місце в ній держави. Моделі розрізняються за двома ознаками:

а) за послідовністю розподілу ВВП;

б) за рівнем державної централізації ВВП.

За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі — рин-кової й адміністративної економіки. їх розглядають виходячи з роз-поділу заново створеної вартості — національного доходу. Він є ос-новним і обов'язковим об'єктом розподілу. Основним за питомою вагою і значимістю. Обов'язковим, оскільки не може бути нерозпо-діленим — інакше зупиниться процес відтворення виробництва.

Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу національного доходу.

Модель є відкритою, зрозумілою і точно характеризує фінансові реалії у суспільстві:

по-перше, у ній точно відображається рівень доходів кожної юри-дичної і фізичної особи, який у свою чергу характеризує їх вклад у
створення національного доходу;

по-друге, достовірно визначається рівень оподаткування; кожний суб'єкт точно знає, скільки він заробляє і скільки віддає;

по-третє, чітко зафіксовано стимули до зростання доходів на ос-нові зростання виробництва і підвищення продуктивності праці.

Пропорції первинного розподілу національного доходу між під-приємцями і робітниками та службовцями регулюються:

ринковими відносинами;

у законодавчому порядку.

Фінансова модель ринкової економіки є основною; вона пройш-ла значний історичний розвиток і домінує у світі. Суть її дуже прос-та і логічна: спочатку вартість реалізованого національного доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це власни-ки засобів виробництва, котрі отримують прибуток, і робітники та службовці, яким виплачується заробітна плата.

Ринкові відносини сприяють установленню оптимальних пропорцій між заробітною платою і прибутком. З одного боку, кожний суб'єкт за-цікавлений у збільшенні своєї частки. Однак, з другого, — є певні об'єктивні обмеження, які ведуть до того, що кожний суб'єкт зацікав-лений у доходах іншого. Так, для підприємців украй необхідним є ви-сокий рівень доходів населення, оскільки це сприяє розширенню обсягу продажів, а значить, і забезпеченню формування прибутку. Робітники і службовці заінтересовані в прибутку, тому що він створює передумови для розвитку виробництва, а відтак, і зростання заробітної плати.

Законодавче регулювання полягає у встановленні мінімального рівня оплати праці й обмеженні максимального рівня рентабельнос-ті на основі застосування економічних інструментів, наприклад, по-датку на надприбуток.

Пропорції перерозподілу національного доходу регулюються тіль-ки законодавчими актами.

У моделі ринкової економіки присутні елементи участі держави в первинному розподілі за допомогою непрямих по-датків. Модель адміністративної економіки, в свою чергу, включала елементи перерозподілу, Відмінність однієї моделі від другої поля-гає в різних пропорціях. У моделі ринкової економіки переважає участь держави в перерозподілі ВВП, а в моделі адміністративної економіки — втручання у його первинний розподіл.

1.1.Фінансові ресурси, їх формування та використання в умовах перехідної економіки.

Фонди фінансових ресурсів є об'єктивно необхідною умовою здійснення процесу розширеного відтворення на всіх його стадіях і у всіх формах. Джерелом фінансових ресурсів виступає валовий національний продукт.

Створення і використання фінансових ресурсів одночасно означає їх рух. При переміщенні фінансових ресурсів вони від-окремлюються від матеріальних цінностей. Проте рухові ма-теріальних цінностей завжди передує рух фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси — це