нормативних документів, які сприятимуть переходу до бездокументарної форми випуску цінних паперів, яка визнана найбільш цивілізованою їх формою. Її позитивними сторонами є:
Відсутність затрат, пов’язаних із друкуванням цінних паперів
Складання зведених облікових реєстрів рахунків власників цінних паперів провадиться професійною та відповідальною структурою, такою як депозитарій цінних паперів. При цьому практично не існує можливості порушення балансу випуску цінних паперів внаслідок будь-яких помилок, що можливі при веденні реєстрів власників іменних цінних паперів.
Підвищення можливості залучення іноземних інвесторів, які вимагають дотримання міжнародних стандартів щодо зберігання цінних паперів.
Спрощення розрахунків за угодами з цінними паперами.
Зберігання та облік всіх цінних паперів в одному місці - на одному рахунку у цінних паперах у зберігача (за бажанням депонента)
Можливе підвищення ліквідності цінних паперів.
Простіший механізм купівлі акцій у дрібних інвесторів через розгалужену мережу філій зберігачів.
Зручне отримання дивідендів через мережу філій зберігачів.
Впровадження механізму продажу цінних паперів через регульовані торгівельні системи та впровадження бездокументарної форми випуску цінних паперів залежить від взаємодії багатьох структур фондового ринку (депозитарні установи, реєстроутримувачі, фондові біржі, відкриті акціонерні товариства), а також міністерств, відомств та інших центральних органів центральної виконавчої влади. Сучасний стан депозитарної системи ще не відповідає існуючим світовим стандартам. Тому зараз повинні бути ретельно відпрацьовані всі схеми взаємодії між учасниками депозитарної системи, передусім між депозитарієм, зберігачами та організаторами торгівлі.
1.2.7. Розміщення акцій українських підприємств на міжнародних ринках
Фондом державного майна розробляється програма виходу акцій українських підприємств на міжнародні ринки. Розміщення акцій українських ВАТ на міжнародних фондових ринках відкриває перед українськими підприємствами нові можливості:
підвищення ліквідності, а отже і ринкової вартості, українських підприємств шляхом розширення кола потенційних інвесторів;
підвищення рейтингу українських підприємств на міжнародних ринках;
забезпечення українським підприємствам кращих умов поточного та довгострокового кредитування, що може дозволити вирішити фінансові проблеми;
підвищення цін та попиту на акції українських підприємств на внутрішньому фондовому ринку;
використання процедур реалізації та різноманітних фондових інструментів, зрозумілих для іноземних інвесторів;
доступ до міжнародних стандартів оформлення угод купівлі-продажу;
поступовий перехід до міжнародних стандартів інформації про емітента, цінні папери якого розміщуються на міжнародних фондових ринках.
Для розміщення на міжнародних ринках акцій українських підприємств в процесі приватизації планується використовувати такий інструмент як депозитарні розписки. Зараз ФДМУ разом з ДКЦПФР, Міністерством фінансів та іншими державними органами управління розроблено та доопрацьовується проект Постанови Кабінету Міністрів “Про забезпечення продажу пакетів акцій ВАТ, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок через міжнародні фондові ринки”. Цим документом передбачається організація такого виду продажу через уповноважену особу (радника), яка буде обиратися ФДМУ на конкурсних засадах. За таким же принципом обиратимуться агенти з розміщення. Іноземна депозитарна установа при цьому обиратиметься Фондом за пропозицією уповноваженої особи, агента з розміщення і ВАТ, акції якого пропонуються до продажу. Більш детально процедури продажу будуть визначені в ряді нормативних документів, підготовка яких здійснюється одночасно з розробкою вищезазначеної Постанови.
Перед ФДМУ у цьому році стоять масштабні задачі, втілення яких дозволить зробити новий крок до розбудови ефективної ринково-орієнтованої економіки. Сприяти цьому повинна спільна робота законодавців, державних органів управління та всіх операторів фондового ринку України. Тільки так можна досягти поставленої мети.
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
2.1. Показники фінансово-господарської діяльності підприємства
Для найбільш ефективного продажу акцій підприємств, а отже і залучення інвестицій, слід мати чітке уявлення щодо фінансово-господарської діяльності того чи іншого підприємства. Таке уявлення може надати аналіз показників фінансово-господарської діяльності підприємства, побудований на основі його фінансової звітності.
Розглянемо далі показники фінансово-господарської діяльності підприємств.
Платоспроможність підприємства та ліквідність його активів
Оцінка розміру валюти балансу та динаміки його змін є тільки початком аналізу. Для більш точної оцінки фінансової спроможності підприємства необхідно розглянути групу показників (розрахунок яких надається далі в розділі 3 на прикладі підприємства хімічної промисловості “Дихлофос”), яка вказує на платоспроможність підприємства та ліквідність його активів.
Як відомо, найбільш ліквідними активами є грошові кошти та поточна дебіторська заборгованість. До них також можна віднести короткострокові фінансові вкладення. Вони всі знаходяться у третьому розділі активу балансу. Менш ліквідними є активи, які знаходяться в другому розділі активу балансу.
Виділимо три рівні платоспроможності:
Грошова
Розрахункова
Ліквідна
Коефіцієнт грошової платоспроможності. Цей показник характеризує здатність підприємства негайного погасити боргові зобов’язання. Нормативне значення цього показника знаходиться в межах від 0,2 до 0,35. Якщо цей показник росте у вказаних межах, це свідчить про зростання грошової платоспроможності підприємства. Перевищення верхньої межі нормативного значення свідчить про неефективність використання грошових коштів.
Коефіцієнт розрахункової платоспроможності. Значення цього коефіцієнта повинно бути більшим за значення попереднього показника, адже в чисельник входить більше активів, хоча і менш ліквідних, ніж грошові кошти.
Коефіцієнт ліквідної платоспроможності. Цей коефіцієнт показує, чи вистачить у підприємства усіх оборотних засобів, щоб розрахуватись по борговим зобов’язанням. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності повинен бути більшим за 1. Для розрахунку коефіцієнту ліквідної платоспроможності використовуються всі активи другого та третього розділу балансу.
Коефіцієнт критичної ліквідності. Цей коефіцієнт показує, чи вистачить у підприємства усіх оборотних засобів, щоб розрахуватись по поточним борговим зобов’язанням. Бажано, щоб це значення перевищувало 1, хоча можна задовольнитися і значенням 0,8-0,9. В той же час, значне перевищення 1, говорить про недоліки у використанні поточних активів, а це, в свою чергу, веде до зниження показника прибутковості підприємства.
Рентабельність
Прибуток на власний ( акціонерний) капітал. Прибуток на власний капітал є показником рентабельності будь-яких інвестицій як підприємства в цілому, так і окремої інвестиції конкретного суб’єкта, наприклад засновника. Таким коефіцієнтом можна користуватися і для оцінки рентабельності однієї окремої угоди. Визначається відношенням балансового прибутку до середнього власного капіталу.
Рентабельність