ВСТУП

Розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності,охоплення приватизаціію різних галузей, реформування економічних відносин в Украіні висовують дедалі нові й нові вимоги до бухгалтерського обліку як основного засобу контролю за веденням фінансово-господарськоі діяльності підприімств, за платниками податку на додану вартість, оподаткування прибутку підприімств.
У зв’язку із значними змінами,що відбуваються в організа-
ціі і техніці ведення бухгалтерського обліку, його удосконалення нерозривно пов’язане з вирішенням актуальних завдань в економіці Украіни: збільшення обсягу виробництва продукціі ( робіт,послуг ), зниження собівартості продукціі, підвищення продуктивності праці, виявлення і використання внутрішньогосподарських резервів.

Важливим засобом інформаційного забезпечення управ- ління в бухгалтерському обліку і формування ринкових відносин в Украіні,які супроводжуються неухильним розширенням сфери недержавних форм господарювання-приватних підприімств, кооперативів, акціонерних та спільних підприімств.

Найважливішим завданням обліковоі служби залишаіться інформаційне забезпечення адміністраціі підприімства для прийняття обгрунтованих рішень і здійснення контролю за збереженням власності.
Поряд з цим виникають специфічні функціі,пов’язані із забезпеченням сталого фінансового стану підприімства за допомогою захисту вклапдення капіталу від ризику його втрати, максимальним збільшенням суми прибутку шляхом впливу на ринок збуту, запровадження жорстокого режиму економіі, систематичного контролю за витратами.

Відповідно до Указу Президента від 22 жовтня 1992р. Украіна маі перейти на міжнародні стандарти в галузі обліку істатистики, що вимагаі ретельного вивчення передового досвісвіду в цій галузі.
Слід зазначити, що законодавче закріплення комерційноі таі ниці, а також наявність підприімств різних типів і форм власності привело до поділу в зарубіжних краінах бухгалтерського обліку на два види: фінансовий та управлінський.
Перший формуі інформацію до зовнішніх споживачів, насамперед, про фінансовий стан підприімства, зокрема прибуток. Методика обчислення цього показника значно відрізняіться від прийнятоі в Украіні. За міжнародними стандартами прибуток розраховують зіставленням виручки від продажу з витратами, сума яких становить вартість придбаних цінностей, скоригований на іх залишок на початок і кінець року (вкючаючи вартість готовоі продукціі та незавершеного виробництва). Така методика розрахунку суми прибутку чи збитку досить проста і дозволяі прийняти ідиний порядок визначення фінансових результатів для різних типів підприімств залежно від форм власності, однак він повинен бути затверджений у законодавчому порядку, щоб не було розбіжностей у методиці розрахунку прибутків, використовуючих при оподаткуванні. Тим більше, що і суми доходів і фінансового обліку може уточнюватися. Управлінський облік слід спрямувати на інформаційне забеспечення керівників усіх рівнів управління, а також на пристосування обліку до потреб нових внутрішньогосподар- ських формувань. Його визначають “як процес встановлення, обчислення, збирання, аналізу, підготовки інтерпретаціі та повідомлення інформаціі (одночасно фінансовоі та операційноі), яка використовуіться для планування, оцінки і контролю в межах організаціі“. Передбачимо, що управлінський облік і складовою частиною управління і готуі інформацію необхідну для контролю діяльності організаціі, планування майбутніх стратегічних операцій, оптимізаціі використання ресурсів, визначення та оцінки ефективності виробництва, зменшення суб’єктивізму в процесі прийняття рішень, удосконалення внутрішніх та зовнішніх інформаційних потоків.
Намір Украіни включитись в світові госпобарські зв’язки на засадах рівноправного партнерства передбачаі перехід на використання у вітчизняній практиці стандартів, що встановились в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності та ана- лізі діяльності західних компаній. Це також зумовлюі необхід-
ність вивчення зарубіжного досвіду фінансового аналізу і ме-
неджмента, можливостей використання його в системі юридичних, організаційних, національних особливостей формування ринковоі структури.
Нарешті, розгортання приватизаційних процесів, корпоратизація підприімств і надходження іх акцій у відкриту продаж на фондову біржу, вимагаі практично від кожного вміння вірно аналізувати фінансову інформацію, приймати рішення щодо інвестування своіх коштів в акціі та інші цінні папери, вкладення іх в банк чи інші кредитні установи з метою одержання прибутку. Навички дослідження цііі фінансовоі інфор-
маціі, вироблення відповідноі тактики і стратегіі своіми влас-
ними сімейними фінансами стають одним із показників осві-
ченості, культури кожного.

Розділ 1. Облік касових операцій.

1.1.Порядок ведення касових операцій в народному господар-
стві Украіни.

Касові операціі (надходження готівки до каси і видача з неі)
здійснюіться на підставі < Порядок ведення касових операцій в народному господарстві Украіни >, затвердженого постановою Національного банку Украіни № 21 від 02.02.95р.Всі підприімства, незалежно від форми власності (державні, орендні, колективні, кооперативні, спільні, колективні), зобо-
в’язані зберігати своі гроші в установах банку.

Каса - самостійний структурний підрозділ підприімств, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну відповідність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов’язання касира.

Грошові кошти до каси надходять з Розрахункового рахунку, що розміщений в банку, внаслідок реалізаціі товарно-матеріальних цінностей ( робіт, послуг), від підзвітних осіб.

Надходження грошових коштів до каси оформляють прибутковими касовими ордерами ( якщо від фізичних осіб, то обов’язково видаіться квитанція зі штампом або пепчаткою за підписом головного бухгалтера і касира, або відтиском касового апарату), видачу - видатковими ордерами. Прибуткові касові ордери підписують головний бухгалтер і касир, а видаткові - керівник підприімства, головний бухгалтер і касир. У прибуткових ордерах вказують, від кого, за що або навіщо одержані гроші, а у видаткових - кому, за що або навіщо вони видаються. В ордерах також проставляють кореспондуючі рахунки, на яких маі бути відображена операція і вказані виправдані документи, що стали підставою для складання ордерів - чеки, авансові звіти, заяви,тощо.Банк визначаі ліміт залишку готівки у касу в розмірі, необхідному для виплати невідкладних витрат. Готівку можна витрачати на ті потреби, на які вони видані