Щоквартально, наступного за звітним кварталом місяця (до 8 квітня, до 8 липня, до 8 жовтня, до 15 січня) платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування наростаючим підсумком з початку року подається до органів Пенсійного фонду України за місцем реєстрації платника "Звіт про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень та витратних коштів Пенсійного фонду", який підписується керівником підприємства та головним бухгалтером і закріплюється печаткою.

підлягають, а органи управління фонду утримуються за рахунок Державного бюджету.

Вступ

Завданням моєї курсової роботи є відображення системи пенсійного забезпечення в Україні, здійснення пенсійного забезпечення, висвітлення правого забезпечення пенсійної системи, відображення сьогоднішнього стану пенсійного забезпечення в Україні, проблем, які постають перед Пенсійним фондом України і визначити шляхи вирішення цих проблем, а також завдання Пенсійного фонду України на майбутнє.

Рівень пенсійного забезпечення є показником економічного та соціального становища населення країни. Зниження ефективності господарювання і спад виробництва, низький рівень заробітної платні, висока інфляція на початку економічних реформ призвели до різкого зменшення реальної ваги пенсій, виникла невідповідність розміру пенсій людини за віком її трудовому внеску протягом періоду працездатності. Криза платежів і складний фінансовий стан підприємств обумовили несвоєчасну і неадекватну виплату внесків на пенсійне забезпечення, а також зростання заборгованості з виплати пенсій населенню.

У зв'язку з цим потребують подальшого поглиблення і доповнення теоретичні та методичні положення, пов'язані з реформуванням пенсійного забезпечення та вдосконаленням системи управління Пенсійним фондом України. Визначення місця Пенсійного фонду України і його взаємозв'язку з іншими ланками пенсійної системи, а також розробка і впровадження у практику нових підходів до управління Пенсійним фондом та його ресурсами є головними умовами підвищення життєвого рівня значної частини населення країни та розв'язання вузла соціально-економічних проблем.

Важливість та необхідність поглиблення теоретичних та методичних основ управління  процесами реформування старої та послідовного формування нової системи пенсійного забезпечення, а також управління процесами функціонування Пенсійного фонду України зумовили вибір теми, напрямки, мету і завдання дослідження, сформували структуру роботи. 

4. Проблеми пенсійного забезпечення в Україні і шляхи їх вирішення.

Пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення. Пенсійна реформа, що розпочалася в 2004 році запровадженням Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, передбачає:

суттєве збільшення доходів осіб пенсійного віку, забезпечення максимальної залежності пенсійних виплат від персоніфікованих страхових внесків застрахованих осіб;

посилення стимулів до праці та детінізації заробітної плати і зайнятості, а також заохочення застрахованих осіб до заощаджень на старість;

диверсифікацію джерел фінансування пенсій шляхом поєднання внесків на соціальне страхування та обов’язкових і добровільних накопичувань.

Проте досі не створено належних умов функціонування нової пенсійної системи. Така ситуація склалася через фінансову незбалансованість Пенсійного фонду, відсутність зв’язку між розміром пенсії та страховими внесками впродовж трудової діяльності, неналежний розвиток накопичувального пенсійного забезпечення тощо.

Серед основних причин фінансової незбалансованості Пенсійного фонду можна виділити такі:

тіньова заробітна плата та зайнятість;

поширення пільг щодо сплати пенсійних внесків, дострокового виходу на пенсію та переваг для певних категорій щодо обчислення розмірів пенсій (за інформацією Пенсійного фонду в 2005 році втрати його бюджету через пільги становили 3,2 млрд.грн.);

заборгованість із внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підприємств, установ і організацій (у 2005 році вона склала 1,3 мрлд.грн.);

постійне збільшення розмірів пенсійних виплат незалежно від фактичної сплати страхових внесків;

підвищення мінімального розміру пенсії за віком до рівня прожиткового мінімуму, що не узгоджено із зростанням заробітної плати та реальними фінансовими можливостями Пенсійного фонду;

низький рівень оплати праці, виплата заробітної плати в натуральній формі та заборгованість з її виплати звужують базу нарахування пенсійних внесків;

практика списання заборгованості зі сплати пенсійних внесків підриває фінансову базу пенсійної системи і провокує роботодавців до ухилення від сплати пенсійних внесків;

чинна солідарна пенсійна система дуже залежить від демографічних ризиків;

Таблиця 3.1.

Демографічне навантаження на населення працездатного віку

(все населення, на 1000 осіб працездатного віку)

Роки | Діти | Населення пенсійного віку | Все населення молодше і старше працездатного віку

1997 | 378 | 409 | 787

1998 | 370 | 411 | 781

2001 | 333 | 391 | 725

2006 | 281 | 367 | 648

2011 | 279 | 390 | 669

2016 | 301 | 446 | 747

2021 | 317 | 509 | 826

2026 | 312 | 561 | 873

високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення з боку осіб пенсійного віку (367 пенсіонерів на тисячу працюючих) (табл.3.1).

Чисельність людей працездатного віку становить 23,1 млн. осіб. Таким чином, співвідношення чисельності пенсіонерів і зайнятого населення становить 1 : 1,2, а з урахуванням прихованого безробіття це співвідношення реально наближається до 1 : 1.

За прогнозними розрахунками в найближчі кілька років чисельність пенсіонерів буде стабільною і навіть трохи зменшиться, але починаючи приблизно з 2015 року почне стійко зростати (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Прогноз чисельності населення України

(тисяч осіб у середньому на рік)

Роки | Усього | Усього

працездатного віку | пенсійного віку

2001 | 48415,5 | 27984,7 | 11492,8

2005 | 47448,8 | 28706,1 | 11204,9

2010 | 46008,5 | 28091,9 | 11377,5

2015 | 44616,5 | 26570,7 | 11840,1

2020 | 43150,8 | 24905,7 | 12273,8

2025 | 41741,2 | 23716,9 | 12534,4

2030