іноземних інвесторів по-винні знайти відображення у проекті Закону «Про внесення змін до Закону України "Про режим іноземного інвестування"», що розглядається Верховною Радою в 1998 р.
Законодавча база портфельного інвестування шляхом прода-жу іноземним інвесторам державних та корпоративних цінних паперів більш-менш відрегульована.
Фінансові (портфельні) інвестиції можуть надходити в Ук-раїну шляхом: придбання іноземним інвестором державних (му-ніципальних) цінних паперів; акцій, облігацій, деривативів акціонерних товариств та підприємств; часток (паїв) підприємств, що приватизуються, за міжнародним конкурсом або шляхом реа-лізації на аукціоні застави.
Продаж пакетів акцій здійснюється згідно з Положенням про порядок проведення на позабіржовій торговельній системі аук-ціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств.
Продаж пакетів акцій здійснюється під час торгових сесій асо-ціації "Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС)", що згідно з Законом "Про підприємства в Україні" є об'єднанням юри-дичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю в галу-зі торгівлі цінними паперами. Іноземний інвестор згідно з діючим законодавством має право на придбання пакетів таких акцій.
Таким чином, іноземний інвестор формує свій інвестиційний портфель шляхом залучення боргових фінансових інструментів і інструментів власності (капіталу): чим більший доход ці інстру-менти будуть приносити інвесторові, тим довше він буде трима-ти їх у своєму портфелі.
Закордонний досвід свідчить, що інвестиційний портфель приносить його власнику приблизно 10 % доходу. Наприклад, середній номінальний доход Міжнародної фінансової корпорації від інвестиційного портфеля, терміном від шести місяців до од-ного року склав 9,5 % .
Іноземні інституційні інвестори представлені на українсько-му ринку міжнародними фінансово-кредитними інституціями, фон-дами, агенціями та банками.
Особливості надходження від цих інвестицій — це обумовлення обов'язковими для української сторони вимогами. Як пра-вило, інвестиції надаються лише як частка до потрібних для ін-вестиційного проекту.
Найвпливовіший міжнародний інституційний інвестор — це Світовий банк, створений в 1944 році з метою сприяння соціаль-но-економічного розвитку різних країн світу (членами СБ є близько 160 країн).
Проектний портфель України у Світовому банку налічує близь-ко 30 проектів на загальну суму понад 3,5 млрд. дол. США, що по-винні бути реалізованими в 1996-1998 рр. В 1997 р. реалізуєть-ся сім кредитних угод, найважливіші з яких:
проект розвитку підприємств 300 млн. дол. США;
проект реструктуризації вугільної промисловості 300 млн. дол. США;
проект реструктуризації сільського господарства 300 млн. дол. США;
експериментальний проект вугледобувної галузі — 15,8 млн. дол. США;
Крім того, в 1997 р. Світовий банк спільно з Укрексімбанком започаткував проект розвитку експорту приватними підпри-ємствами України. Розмір кредитів за рахунок цієї кредитної лі-нії може бути від 100 тис. дол. США до 5 млн. дол. США з тер-міном до 5 років та з забезпеченням застави не менше ніж 130 %.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), ство-рений в 1990 р., об'єднує 59 країн-акціонерів. Мета банку — сприяння розвитку держав Центральної та Східної Європи, про-ведення в них ринкових реформ.
На початку 1998 р. банк має високий кредитний рейтинг, спроможний залучати кредитні ресурси на міжнародних ринках капіталів на вигідних умовах, в тому числі і для українських по-стачальників. ЄБРР в Україні реалізує проекти як для держав-них підприємств, так і з приватним сектором економіки; зокрема реалізує кредитну лінію для розвитку малого та середнього біз-несу обсягом близько 150 млн. дол. США. Умови кредитування малого та середнього бізнесу такі:—
розмір кредиту від 50 тис. до 2,5 млн. дол. США з термі-ном дії до 5 років;—
забезпечення кредиту заставою не менше 125 %;—
загальна вартість проекту повинна складати від 75 тис. до 4 млн. дол. США, при цьому власний внесок позичальника пе-редбачається не менше ЗО % вартості проекту, а чисельність пра-цюючих повинна не перевищувати 500 осіб.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) заснований в Люк-сембурзі в 1959 році десятьма країнами — членами Європейської спільності. Банк видає пільгові кредити на строк 30—40 років в основному на розвиток транспорту, енергетики, зв'язку, телекомунікацій.
В окремих країнах банк фінансує будівництво, реконструк-цію і модернізацію підприємств. ЄІБ є одним із головних співзасновників Європейського банку реконструкції та розвитку.
Сьогодні в Україні діють декілька міжнародних фондів, які здійснюють інвестиційну і кредитну підтримку підприємництва в Україні. Основні з них:
Фонд підтримки підприємництва в нових незалежних дер-жавах створений в 1994 році уря-дом США з початковим капіталом 150 млн. дол. США. Фонд, в основному інвестує малий та середній бізнес шляхом створення спільних підприємств або купівлі акцій господарюючих това-риств. Фонд реалізував в Україні 12 проектів переважно в галузі агро бізнесу, промисловості будівельних матеріалів та виробниц-тві металів. Фонд також надає кредити підприємцям від 10 до 100 тис. дол. США, терміном від 2 місяців до 2-х років.
Фонд "Україна" заснований в 1992 році в м. Бостоні (США) з статутним капіталом 22,5 млн. дол. США. До початку 1998 р. Фонд реалізував 26 інвестиційних проектів на суму 8 млн. дол. США на засадах партнерства.
Німецько-український фонд створений в 1996 р. урядом Ні-меччини з статутним фондом 10 млн. марок для сприяння розвит-ку малого підприємництва в межах програми трансформ. Фонд може надавати кредити трьох видів: мікрокредити до 15 тис. євро терміном до 1 року; для малого бізнесу — від 15 до 50 тис. євро терміном до 2-х років; кредити для спільних підприємств розмі-ром до 500 тис. євро і терміном також до 2-х років.
Фонд "Відродження" створено в 1990 р. за підтримкою відо-мого фінансиста Джорджа Сороса. Фонд започаткував з 1.01.1998 р. Програму мікрокредитування та підтримки розвитку кредитних спілок в Україні. Взагалі фонд "Відродження" фінансує інтелек-туальні інвестиції і до цього часу вже запровадив в