Деякі питання участі держави в стимулюванні розвитку агропромислового комплексу України

І. Вступ. Питання участі держави в реформуванні агропромислового комплексу України має багато найрізноманітніших аспектів. Однак одним з найважливіших з них, безумовно, є питання бюджетного фінансування аграрного сектору. Воно також має свою власну історію, в ній були й періоди цілковитого ігнорування потреб агропромислового комплексу, тривалий час ставлення до нього базувалося на залишковому принципі, ще далеким від оптимального є й сучасний механізм формування і реалізації бюджетної політики по відношенню до села. Тому далеко не випадковим є те, що проблема раціонального використання закладених в бюджеті коштів на розвиток вітчизняного агропромислового комплексу посідає чільне місце в дослідженнях багатьох відомих економістів, зокрема, Гайдуцького П.І., Кириленка І.Г., Лукінова І.І., Саблука П.Т., Юрчишина В.В. і ряду інших. Вказана проблема, її успішне вирішення – одна з найважливіших передумов підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в нашій країні.

ІІ. Постановка завдання. В процесі аналізу бюджетної політики держави по відношенню до агропромислового комплексу країни важливо дотримуватись певних методологічних принципів досліджень по вказаній проблематиці. Основними з них, на наш погляд, є:

однією з найважливіших передумов, які визначають загальні обсяги і структуру бюджетних асигнувань на розвиток агропромислового комплексу України є специфіка періоду, який переживає економіка країни в цілому;

в процесі формування бюджетної політики держави по відношенню до агропромислового комплексу необхідно виходити з принципу забезпечення пріоритетності розвитку цієї галузі народного господарства, що неодноразово визнавалось на всіх рівнях управління.

висока ефективність закладених в бюджеті коштів на розвиток агропромислового комплексу можлива лише при умові всестороннього врахування попереднього досвіду фінансування аграрного сектору економіки країни.

ІІІ. Результати. Структура бюджетних асигнувань на розвиток агропромислового комплексу України в сучасних умовах наведена в табл. 1. Як бачимо в цілому по Україні фактично третина всіх виділених коштів спрямовується в порядку компенсації за посіяні озимі, що, наряду з іншим, є одним із свідчень того, наскільки ще беззахисним є наше сільське господарство перед примхами погоди. Другою за величиною є сума грошових ресурсів, які виділяються аграрному сектору в порядку здешевлення наданих кредитів. Ця величина також значна – в цілому по Україні вона складає приблизно 28 % загальної величини бюджетних асигнувань. Одночасно звертають на себе увагу суттєві розбіжності в їх питомій вазі в розрізі окремих регіонів (областей). В західних областях вказаний показник відносно невеликий. Так, наприклад, в Івано-Франківській області його величина знаходиться в межах 18-20 %, у Львівській порядка 14-15%, а в Закарпатській області він найнижчий з усіх областей України – всього 9,5 % від загальної суми бюджетних коштів, які направлені на розвиток аграрного сектору області. Вищим за середньо статистичні є вказані показники в центральних областях. Так, в Дніпропетровській області вони складають приблизно 38 %, в Запорізькій 36 %, в Кіровоградській 39%, на цьому ж рівні знаходяться вони в Харківській області. Наступною особливістю бюджетного фінансування агропромислового комплексу України з повним правом можна назвати незначну питому вагу коштів, виділених в порядку часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки. В цілому по країні вона складає лише 1,4% від загальної суми

Табл.1.

Структура бюджетних асигнувань на розвиток агропромислового комплексу

України в розрізі найважливіших напрямів фінансування (%)

Області | Всього | У тому числі по цільових програмах

здешевлення кредитів | компенсація за посіяні озимі | часткова компенсація вартості с/г техніки | селекція в тварин-ництві | селекція в рослин-ництві | дотації на в-во продукції тварин-ництва | інші

АР Крим | 100,0 | 12,5 | 26,3 | 0,3 | 0,7 | 1,3 | 8,9 | 50,0

Вінницька | 100,0 | 38,8 | 27,5 | 1,0 | 1,9 | 0,7 | 24,9 | 5,2

Волинська | 100,0 | 24,4 | 27,7 | 0,8 | 5,2 | 2,1 | 37,0 | 2,8

Дніпропетровська | 100,0 | 38,4 | 27,2 | 1,8 | 5,8 | 4,5 | 19,7 | 2,6

Донецька | 100,0 | 30,1 | 30,4 | 1,3 | 12,8 | 3,9 | 18,2 | 3,3

Житомирська | 100,0 | 22,7 | 35,1 | 1,5 | 7,8 | 3,4 | 23,1 | 6,4

Закарпатська | 100,0 | 9,5 | 12,6 | - | 5,9 | 3,0 | 22,9 | 46,1

Запорізька | 100,0 | 36,7 | 38,7 | 2,2 | 2,3 | 3,3 | 10,9 | 5,9

Івано-Франківська | 100,0 | 18,6 | 15,8 | - | 7,3 | 2,5 | 48,3 | 7,5

Київська | 100,0 | 22,5 | 15,2 | 1,0 | 24,4 | 6.7 | 20,1 | 10,1

Кіровоградська | 100,0 | 39,2 | 39,0 | 1,3 | 2,2 | 4,1 | 10,7 | 3,5

Луганська | 100,0 | 35,1 | 33,1 | 5,9 | 7,5 | 3,4 | 11,7 | 3,3

Львівська | 100,0 | 14,3 | 27,3 | 1,5 | 7,2 | 2,8 | 45,2 | 1,7

Миколаївська | 100,0 | 26,5 | 42,0 | 0,8 | 1,8 | 2,6 | 4,9 | 21,4

Одеська | 100,0 | 27,3 | 35,2 | 1,4 | 1,6 | 1,8 | 6,1 | 26,6

Полтавська | 100,0 | 40,7 | 32,8 | 0,3 | 2,8 | 3,5 | 16,2 | 3,7

Рівненська | 100,0 | 23,3 | 28,7 | 1,0 | 9,4 | 4,0 | 27,0 | 6,6

Сумська | 100,0 | 27,0 | 40,3 | - | 7,6 | 2,2 | 20,9 | 2,0

Тернопільська