| 100,0 | 26,9 | 30,5 | 3,2 | 2,7 | 3,3 | 26,8 | 6,6
Харківська | 100,0 | 38,0 | 39,5 | - | 3,4 | 4,0 | 14,4 | 0,7
Херсонська | 100,0 | 25,7 | 26,4 | 0,1 | 1,9 | 2,3 | 2,8 | 40,8
Хмельницька | 100,0 | 11,9 | 46,8 | 0,7 | 4,0 | 4,6 | 28,2 | 3,8
Черкаська | 100,0 | 26,9 | 24,8 | 2,4 | 4,2 | 4,3 | 31,6 | 5,8
Чернівецька | 100,0 | 23,8 | 12,1 | 0,2 | 7,2 | 2,6 | 45,1 | 9,0
Чернігівська | 100,0 | 24,9 | 38,9 | 2,7 | 3,3 | 4,5 | 21,4 | 4,3
Всього | 100,0 | 28,1 | 31,1 | 1,4 | 6,0 | 3,4 | 17,5 | 12,5
бюджетних ресурсів, що, з огляду на довготривалу перспективу, викликає досить-таки неоднозначне враження. В унісон сказаного можна віднести й те, що питома вага грошових ресурсів, які виділяються на селекційну роботу в основних галузях сільського господарства, навряд чи відповідає вимогам сьогодення. На проведення вказаних робіт, наприклад, в рослинництві, що особливо актуально, виділяється лише 3,4% від загальної суми бюджетних надходжень в аграрний сектор. Є специфічні особливості й стосовно такого напряму бюджетного фінансування, як дотації на виробництво продукції тваринництва. Якщо в цілому по Україні на їх долю припадає приблизно 17% всіх виділених грошових ресурсів, то, наприклад, на заході вона є чи не основною і становить: в Івано-Франківській області – 48,3%, у Львівській – 45,2%, в Чернівецькій – 45,1%; аналогічний стан справ і в інших областях цього регіону, тобто наяву існування суттєвих розбіжностей в структурі бюджетних асигнувань в розрізі окремих регіонів.
IV. Висновки. З врахуванням вищесказаного, найбільш узагальнюючими є такі висновки:
Перше: Структура бюджетних асигнувань визначається головним чином співвідношенням основних форм господарювання, якими в сучасних умовах є сільськогосподарські підприємства й селянські господарства, в тому чи іншому регіоні країни.
Друге. Цитуючи І.Г. Кириленка, «ефективність використання коштів залежить не стільки від їх кількості, скільки від механізму, за яким вони використовуються» [1,с.8]. Іншими словами, визначальним чинником ефективності використання бюджетних коштів є досконалість механізму, за яким вони розподіляються, наскільки цей механізм пристосований до специфіки організації трудових процесів в аграрному секторі на сучасному етапі його розвитку.
Третє. Вже на стадії формування бюджетної політики по відношенню до агропромислового комплексу повинна бути досягнута органічна взаємоув’язка поточних і питань, проблема вирішення яких неминуче виникне в майбутньому. Насамперед це стосується питань компенсації вартості сільськогосподарської техніки, проведення селекційних робіт і т.д.
Четверте. Одним з найважливіших чинників підвищення ефективності закладених в бюджеті коштів на розвиток агропромислового комплексу є вдосконалення кредитних відносин в народному господарстві України в цілому.
Література
Кириленко І.Г. Аграрний сектор України: уроки, завдання // Економіка АПК – 2004 - №1.
Саблук П.Т. Економічні інтереси як основа розвитку аграрного виробництва // Економіка АПК – 2004 - №8.
Деякі питання участі держави в стимулюванні розвитку агропромислового комплексу України
А Н О Т А Ц І Я
Проведено аналіз структури бюджетних асигнувань на розвиток агропромислового комплексу України в сучасних умовах.
Ключові слова: бюджетні асигнування, здешевлення кредитів, компенсація вартості сільськогосподарської техніки.