Виставка — це публічна демонстрація досягнень у певній галузі економіки, науки, культури. За визначенням Міжнарод-ного бюро виставок, виставка — це показ, яким би не була йо-го назва, основна мета якого полягає, в ознайомленні публіки шляхом демонстрації засобами, які є в розпорядженні людст-ва, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності чи майбутніх перспектив.

Ярмарок — це періодичний ринок, де зустрічається поку-пець і продавець. За визначенням Спілки міжнародних яр-марків, ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви відповідно до традицій країни, на території якої він проводиться, являє собою вели-

кий ринок товарів широкого вжитку та(або) обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і то-му самому місті, та на якому експонентам дозволяється пред-ставляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.

Детальніше з виставками, біржами, аукціонами та ярмар-ками можна ознайомитися, наприклад, за одинадцятим розділом навчального посібника 1.1. Дахна "Міжнародна торгівля". - К.:МАУП, 2004. - 310 с.

Усі операції в зовнішній торгівлі оформлюються міжна-родними торговельними угодами, які являють собою договір (угоду) між двома або декількома сторонами щодо встанов-лення кількості і якості товарних одиниць, та надання послуг відповідно узгоджених сторонами умов. На проведення зовнішньоекономічних операцій впливають ряд факторів (схема 6).

Схема 6. Фактори, які впливають на зовнішньоекономічні операції

Експорт / імпорт сировинних товарів. Експорт та імпорт товарів зазвичай є: 1) ключовими статтями в міжнародних угодах будь-якої країни; 2) першими з міжнародних операцій будь-якої країни; 3) операціями, які продовжуються у випадку диверсифікації компанією своїх методів ведення міжнародно-го бізнесу.

До узагальненого поняття сировинні товари, як правило, належать: мінеральна сировина, продукти її збагачення та пе-реробки (чорні та кольорові метали); сільськогосподарська си-ровина рослинного і тваринного походження та продукти їх первинної переробки, а також продовольчі товари; хімічна продукція (синтетичний каучук, штучні волокна, пластмаси тощо). Західні фахівці пропонують ширше трактування сиро-вини як комплексу, що об'єднує матеріали, які безпосередньо видобуваються з навколишнього середовища (нафта, руди, ліс тощо), та напівфабрикати, тобто матеріали, що були оброб-лені, але непридатні до споживання як готові продукти.

Сировинні товари поділяються на сировину, сільськогос-подарську і промислову та товари первинної обробки. У міжнародній практиці до сільськогосподарської сировини на-лежить продукція рослинництва, продукти тваринництва, ри-бальства, сировина для харчової промисловості.

Промислова сировина поділяється на сировину мінераль-ного походження (нафта, вугілля, руди, сіль, нерудні копали-ни) та сировину, що отримується штучним шляхом (штучні волокна, штучний каучук, пластмаси тощо).

Для сировинних товарів характерні такі особливості та тенденції розвитку:

1) торгівля сировинними товарами характеризується не-стабільністю ринку, його залежністю від сукупності різнос-прямованих чинників, які можна поділити на дві групи: постійно діючі і тимчасові;

2) по групі сировинних товарів на ринках спостерігається довготермінове перевищення пропозиції над попитом, що призводить до сировинної кризи для країн, що розвиваються,

і особливо тих із них, що мають вузьку сировинну спеціалізацію;

3) на ємність ринку сировини впливають дві протилежні тенденції, а саме: зниження матеріалоємності та енергоємності у виробництві, що зменшує ємкість ринку;

4) тенденція до зростання торгівлі напівфабрикатами, ви-готовленими на основі мінеральної та рослинної сировини;

5) важливою тенденцією на ринку сировинних товарів є ; також підвищення вимог імпортерів до екологічної безпеки товарів, що поставляються;

6) особливістю розвитку експорту сировинних товарів є також нижчі темпи зростання торгівлі продовольством і сільськогосподарською сировиною порівняно з торгівлею па-ливом і сировиною мінерального походження;

7) суттєвою особливістю ринку сировинних товарів є ви-сокий ступінь його урегульованості, що об'єктивно зумовлено нестабільністю ринку, наявністю великої кількості виробників та високим рівнем конкуренції.

Експорт / імпорт промислових товарів, машин і облад-нання. Торгівля промисловими товарами поділяється на 2 групи: торгівля товарами широкого вжитку та торгівля ма-щинно-технічною продукцією.

Промислові товари, які призначені для задоволення індивідуальних потреб, тобто для особистого споживання, на-зиваються товарами широкого (народного) вжитку. Товари широкого вжитку класифікуються за різними ознаками:*

за призначеннями: одяг, взуття, мийні засоби, меблі, по-бутова техніка, товари для особистої гігієни, парфу-мерія та косметика аксесуари та прикраси тощо;*

за термінами використання (споживання): товари ко-роткочасного використання (парфумерія, косметика, миючі засоби тощо) та товари тривалого користування (меблі, автомобілі, побутова техніка тощо);*

за характером попиту: товари повсякденного масового попиту (мийні та гігієнічні засоби, деякі види одягу,

продукти харчування) та товари вибіркового (ексклю-зивного) попиту (різні види апаратури, ювелірні та ху-тряні вироби).

Зовнішньоторговельний обмін товарами широкого вжит-ку має свої особливості, що пов'язано з дуже широкою номен-клатурою цих виробів і різноманітними послугами, які нада-ються в процесі виробництва, обміну та споживання готових виробів. Ринок споживчих товарів поділяється на різно-манітні сегменти, які утворюються різними категоріями по-купців з особливими національними або регіональними запи-тами, традиціями, уподобаннями, а також межами платоспро-можного попиту. Тому умовою успішної торгівлі цією групою товарів є ретельне вивчення особливостей кожного із за-рубіжних ринків та адаптація до його потреб існуючих уже в номенклатурі виробництва товарів, або розробка нових відповідно до існуючих вимог.

Успішний продаж товарів широкого вжитку на зовнішньому ринку неможливий без відповідної рекламної підтримки. Причому реклама цих товарів повинна бути ак-тивнішою, ніж для сировинних товарів і навіть машин та об-ладнання. Вона має бути постійною та супроводжувати просу-вання на ринок нових асортиментних позицій. У зовнішній торгівлі товарами широкого вжитку, як правило, перед почат-ком масових поставок або укладанням довгострокової угоди, крім рекламної кампанії, проводять ще й