Ключовим фактором зростання обсягів міжнародної торгівлі послугами, їх диверсифікації стали поширення інфор-маційних технологій і попит на продукти комп'ютерного ви-робництва та взагалі на послуги, які не прив'язані до ма-теріальних носіїв. Під тиском цих тенденцій відбувалися мас-штабні процеси формування бізнес-структур у сфері послуг, виходу зі складу великих фірм непрофільних підрозділів, що спеціалізуються на послугах.

Експорт та імпорт послуг характеризується тим, що він є: 1) "непомітним" експортом-імпортом; 2) охоплює специфічні форми міжнародного бізнесу. Надання послуг у термінах національної статистики інколи трактується як здійснення "невидимої, непомітної торгівлі", проте широко диверсифіко-ваний ряд можливих послуг має свою властиву природу відносно матеріальних носіїв та процесу виробництва. Так, по-слуги можуть, по-перше, спрямовуватись як на зміну спожив-чої якості певного товару, тобто обов'язково прив'язуватись до цілком конкретного об'єкта (у такому разі вони належать до

матеріальних за природою га вирооничих за характером; аио на духовні, інформаційні, безпосередньо фізично-медичні по-треби людини (в такому разі вони можуть обходитись без пев-ного матеріального носія, а можуть і мати такий носій, але в будь-якому разі за характером є невиробничими).

Разом з тим спостерігається тенденція до збільшення взаємозв'язку між "видимою" та "невидимою" торгівлею по-слугами, передусім у високотехнологічних та наукомістких сферах. Так, продаж складного технічного обладнання потре-бує, як правило, надання послуг із його обслуговування. Про-дані наукомісткі товари часто "тягнуть" за собою необхідність подальшого інтенсивного інформаційного обміну, надання консультаційних послуг.

Прискореному розвиткові сфери послуг сприяє те, що більшості з її секторів притаманна вища норма прибутку, відносно коротші строки окупності інвестицій порівняно з бага-тьма "товарними" секторами виробництва. Відтак інколи відбу-вається навіть перелив ресурсів, і передусім капіталів та робочої сили, зі сфери матеріального виробництва до сфери послуг.

Відмінності торгівлі послугами від торгівлі товарами пов'язані з особливою мобільністю учасників відповідних угод та предметів торгівлі. Так, на відміну від торгівлі товарами, продавець послуг сам може виїжджати до покупця, що є рези-дентом іншої країни (такими послугами можуть бути будівництво та монтаж об'єктів за кордоном, консалтингові, аудиторські, бухгалтерські послуги тощо), може приїжджати до продавця послуг і покупець (якщо у своїй країні він не мо-же отримати відповідної послуги або її якість нижча чи вартість більша). Аналогічно це стосується і у випадках з ту-ризмом, освітою, лікуванням, обслуговуванням вантажів, ре-монтом транспортного рухомого складу тощо; продавець та покупець можуть "зустрічатися" в третій країні — на міжна-родних виставках, конференціях тощо.

Торгівля послугами пов'язана з торгівлею товарами, при-чому особливо тісний зв'язок існує між торгівлею послугами

та високотехнологічними товарами. Ра:;ом з тим торгівля по-слугами ще й пов'язана з процесами інвестування, будівництва, банківсько-кредитної діяльності, а також з інши-ми формами зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародна природа послуги проявляється або в безпосе-редньо міжнародному її характері, або в різноманітних еко-номічних наслідках певної комерційної акції, які можуть бути пов'язані з виникненням різного роду зобов'язань або пер-спектив щодо подальшого співробітництва різнонаціональних контрагентів. Характеристики міжнародних послуг досить широкі, що передусім зумовлюється їхньою різноманітністю, різнохарактерністю, а також тим, що реєстрація послуг у зовнішньоекономічній діяльності здійснюється, як правило, згідно з положеннями внутрішнього законодавства, а не мит-ними органами, як це властиво торгівлі товарами. Зовнішній рівень торгівлі послугами пов'язаний з деякими природними обмеженнями щодо номенклатури торгівлі. Так, велика кількість послуг технічно або через політичні причини не мо-же переходити на зовнішній, міжнародний рівень. Це сто-сується, наприклад, побутових, комунальних послуг, сфери соціального страхування тощо.

Специфіку окремих видів послуг визначає характер учас-ників ринку послуг і порядок їх взаємодії, технологія надання послуг та їх природа і мета. Об'єктивними критеріями кла-сифікації послуг є характер їх учасників і факторів, а саме:*

суб'єктів послуг;*

предметів і об'єктів послуг; ;*

взаємин між учасниками ринку послуг;*

механізм реалізації послуг. Існують різні класифікації послуг:

1) послуги, які пов'язані з торгівлею: транспортні, технічне обслуговування, страхування тощо;

2) послуги, які пов'язані з інвестиціями та виробничою ко-операцією: передавання технологій, готельні, професійні по-слуги тощо;

3) послуги, які водночас пов'язані і з інвестиціями та ви-робничою кооперацією: зв'язок, будівництво, обслуговування виробничого обладнання тощо;

4) послуги, які мають автономний характер: інформаційні послуги, особисті, культурні, рекреаційні послуги тощо.

Відповідно до загального класифікаційного підходу Світовий банк виділяє такі послуги:

1) факторні послуги (factor services), які пов'язані з рухом капіталів, робочої сили та інших компонентів та інструментів виробничого процесу;

2) нефакторні послуги (non-factor services), які мають не фінансовий характер — транспортні, туристичні та інші не фінансові послуги.

Згідно з власними класифікаційними критеріями, МВФ виділяє такі види послуг: морські перевезення; інші види транспортних послуг; подорожі; інші приватні послуги та інші офіційні послуги.

Згідно з підходом, який прийнятий ЮНКТАД, слід вио-кремити такі послуги:*

фінансові:*

зв'язку;*

будівельні та проектно-конструкторські;*

транспортні;*

професійні та ділові (юридичні, медичні тощо);*

комерційні;*

туристичні;*

аудіовізуальні (теле-, відео-,кінематографічні).

У системі міжнародної торгівлі послугами виділяють такі два блоки: структурно-галузеві компоненти та виробничо-ко-мерційні операції.

Структурно-галузеві компоненти системи міжнародної торгівлі послугами — це інформаційні послуги в зовнішньое-кономічної діяльності; міжнародні транспортні послуги; міжнародний туризм; банківсько-страхові послуги.

зернові, шовк, шерсть, кольорові метали, нафта, соєві, бобові, масло. кава, жива худоба, апельсиновий сік і т. д.

Термін «біржа» пов'язаний з ідентичною назвою площі біржо-вих зборів у Брюгге, на якій стояв дім, що належав роду Ван дер Бурсс.

Перша товарна біржа (хлібна) виникла в Амстердамі в XVII ст.

У світі існує два типи бірж - товарна та фондова. Якщо товар-на біржа - це постійно діючий оптовий ринок