Підсумки дослідженого визначають наступні напрями підвищення результативності системи правового регулювання господарської діяльності: конструктивні зміни (доповнення) до Господарського кодексу України; професійна організація юридичної служби підприємств; ретельна диференціація заходів господарсько-правової відповідальності; правовий порядок господарювання; державний захист законодавства від його руйнування в підзаконних актах; вдосконалення змісту і порядку підготовки, ухвалення і реалізації господарсько—правових норм; консолідація, координація, модернізація і гармоназіція законодавства в господарській і економічній діяльності.

Таким чином висвітливши питання першого розділу, можна зробити наступні висновки по розділу:

Історичне становлення господарських товариств на території України відбувалось під впливом геополітичних подій, які проходили в житті суспільства і економіки. Розвиток підприємництва ознаменувався скасуванням кріпатства в Російській імперії, а згодом і на українських землях.

Прийняття перших законодавчих актів, що регулювали діяльність господарських підприємств, дала змогу регламентувати основи правового положення кожного з товариств.

Закон України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року, вперше визначив поняття господарського товариства - юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, організації, установи, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Подальший розвиток законодавчого визначення господарських товариств як об’єднань осіб підприємницької діяльності здобув у прийняти в січні 2003 року Господарського та Цивільного кодексів України. В названих кодифікованих актах було розширено поняття, ознаки та особливості господарських товариств, їх характерні риси, та окремі форми.

РОЗДІЛ 2. Особливості та характерні риси окремих форм господарських товариств в Україні

2.1 Повне товариство

Основною відмінною рисою повного товариства від інших видів господарських товариств є солідарна і не обмежена відповідальність по зобов’язаннях товариства всіх учасників з урахуванням якої встановлено також правило про неможливість відсторонення кого-небудь з них від участі в прибутках та збитках товариства.

Термін “повне товариство” є спробою характеризувати в назві (формі) сам зміст поняття. У дійсності повною є тільки відповідальність учасників. Відповідальність у повному товаристві має і солідарний, і субсидіарний характер.

Повне товариство – це об’єднання двох чи більше осіб для ведення підприємницької діяльності, що вважається діяльністю самого повного товариства і забезпечується не тільки майном, переданим його учасниками в статутний фонд, але і солідарно з іншим майном учасників у частині, що не покривається складовим капіталом товариства [43, c.622].

Солідарність відповідальності учасників означає, що кредитор повного товариства має право на свій розсуд вимагати виконання зобов’язання товариства, у частині, що не покривається складовим капіталом товариства, як від усіх учасників спільно, так і від кожного з них окремо, при тому як цілком, так і в частині зобов’язання.

Субсидіарність відповідальності передбачає право кредитора вимагати від учасників повного товариства зобов’язань повного товариства тільки в частині, не покритій розміром складового капіталу повного товариства.

Повним є товариством, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном, що їм належить (ст. 119 ЦК України ).

Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими , які становлять предмет діяльності товариства.

У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.

Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова “повне товариство” або містити ім’я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів “і компанія”, а також слова “повне товариство” [22, ст.11].

Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується всіма його учасниками.

Засновницький договір повного товариства крім відомостей, передбачених ЦК України для всіх юридичних осіб, повинен містити відомості про:

- розмір та склад складеного капіталу товариства;

- розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;

- розмір, склад та строки внесення ними вкладів;

Учасник повного товариства несе підвищену відповідальність за боргами товариства, на відміну від учасників товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерів. Відповідно до ст. 124 ЦК України у разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасник повного товариства солідарно відповідають за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення [3, ст.124].

Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства заявивши про це не пізніше ніж на три місяці до фактичного виходу із товариства.

Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати його частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі. При припиненні частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права.

Учасники повного товариства, який систематично не виконує чи виконує не належним чином обов’язки, покладенні на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку, передбаченому установчими документами.

Учасникові, який вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства з підстав:

- учасник повного товариства, яке було створено на невизначений строк,