Таблиця 4.2

Структура використання сукупного доходу сімей в Україні за 2006 р.

Напрями використання доходу в середньому на сім’ю за рік | Усі сім’ї незалежно від місця проживання

грн. | %

Увесь використаний сукупний дохід, | 3804,9 | 100

в тому числі на:

харчування (з урахуванням алкогольних напоїв) | 2192,6 | 57,7

непродовольчі товари | 631,7 | 16,6

оплату послуг | 481,1 | 12,6

в т. ч. на оплату житла і комунальних послуг

податки, збори, платежі

втрати

інші втрати

нагромадження |

265,9

163,5

12,4

288,5

35,1 |

7,0

4,3

0,3

7,6

0,9

Так, досить високою була питома вага витрат сімей на харчування (близько 3/5) і мізерними — нагромадження коштів (менше 1

Більше того, незважаючи на те, що частка витрат коштів з бюджету сім’ї на харчування в середньому була надзвичайно високою, споживання цих продуктів на душу населення в 2006 р. істотно зменшилось порівняно з 2000 р.: м’яса і м’ясопродуктів — на 49молока — 44, яєць — 45, цукру — 39, риби і рибопродуктів — на 71,5Відчутно знизилось споживання населенням й інших основних продуктів харчування: хліба, овочів, фруктів тощо. У цей період і відбулося суттєве зниження рівня добробуту сімей.

В 2006 р. доходи населення збільшилися на 38,4%, або 101 млн грн. в порівнянні з 2005 р. до 365 млн грн, заощадження склали 32 млн гривень.

Як свідчить головне управління статистики в Івано-Франківській області, доходи населення по регіонах України у 2006 р. були досить диференційованими. Так, найбільший дохід отримувало населення м. Києва. Він складав 41 млн грн. У тому числі: заробітна плата – 21 млн грн; прибуток та змішаний доход – 3181 млн грн; соціальні допомоги та інші трансфери – 14 млн грн. Не багато відставали такі області як: Донецька – 39 млн грн всього доходу; Дніпропетровська – 30 млн грн. Найменший показник доходів становив у Волинській – 6852 млн грн усього доходу; Тернопільській – 6647 млн грн; Чернівецькій – 5535 млн грн областях.

В Івано – Франківській області У 2006р. доходи населення налічували 8834 млн грн. З них: заробітна плата – 3050 млн грн; прибуток та змішаний доход – 1737 млн грн; соціальні допомоги та інші поточні трансфери – 3919 млн грн.

За основними видами економічної діяльності в Україні найбільше заробляють працівники фінансової сфери ( 1258 грн – середньомісячна зарплата у 2004 р. ), а найменше – сільського господарства, мисливств та лісового господарства ( 311 грн ).

У квітні 2006 р. доходи населення збільшилися на 3,8% в порівнянні з березнем, до 34 789 млн грн, заощадження склали 2 625 млн грн, повідомляє Державний комітет статистики.

Зокрема, в квітні в порівнянні з березнем оплата праці населення збільшилася на 5,4% до 15 465 млн грн, прибуток і змішаний дохід збільшилися на 24,3% до 3 604 млн грн, соціальна допомога і інші отримані поточні трансферти скоротилися на 1,5% до 14 991 млн гривень.

Доходи населення в січні-квітні 2006 р. склали 125 694 млн грн, а заощадження – 9 811 млн гривень.

Нагадаємо, що в березні доходи населення збільшилися на 10,9% в порівнянні з лютим до 33 524 млн грн, заощадження склали 2 261 млн гривень.

Проте рівень оплати праці в Україні залишається вкрай низьким порівняно зі стандартами економічно розвинутих країн, незважаючи на економічне зростання останніх років. Хоча темпи зростання реальної заробітної плати швидші за темпи зростання реального ВВП України, частка зарплати у структурі ВВП становить близько 45% , тоді як у розвинутих країнах – 75% і вище. Через це заробітна плата не виступає інвестиційним ресурсом і мотиваційним засобом для розвитку економіки.

За період з 1996 по 2005 рік постійно існувала ситуація невідповідності мінімальної заробітної плати величині прожиткового мінімуму. Найбільшим розрив (майже в 5 разів ) між мінімальною зарплатою і межею малозабезпеченості – величиною середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством був у 1997 р., і за останні роки розрив між цими величинами значно скоротився, що свідчить про зростання соціального захисту з боку держави.

Добробут населення формується під впливом різних факторів, які іноді діють у різноманітних, навіть протилежних напрямах. Чим більше в домогосподарстві працездатних осіб, чим вищою є їх освіта, кваліфікація, тим краще вони працюють або займаються підприємницькою діяльністю, тим більшим буде сукупний дохід сім’ї. І навпаки, переважання в сім’ї непрацездатних осіб, утриманців, пенсіонерів з малою пенсією зменшує сукупний і середньодушовий дохід. Як правило, додаткові джерела добробуту для наших сімей — малі пенсії, стипендії, допомоги різного призначення та субсидії — не є вирішальними.

Не сприяє зростанню добробуту і масова втрата роботи працездатними членами сім’ї, тобто безробіття, яке в Україні за останні роки безперервно збільшується. Знижується добробут українських сімей і зростають податки на доходи, нерухомість, а також збільшуються різні збори, платежі, особливо перманентне підвищення плати за комунально-побутові послуги. Останні дуже істотно зросли в кінці 90-х років та за 2000 р.

Суттєвим фактором негативного впливу на добробут сімей залишається інфляція, яка без компенсаторських заходів з боку держави є хронічною для економіки України. Тож, соціальна політика уряду має бути спрямованою на реальне стримання інфляції, стабілізацію курсу гривні, скорочення безробіття та своєчасне розрахування з боргами по виплаті зарплати і пенсій, оптимізацію податків й інших платежів.

Країна ніколи не буде багатою, якщо в ній основна маса населення зубожіла. Навпаки, зростання доходів домогосподарств сприятиме і зростанню споживчого попиту, пожвавленню економічної