Курсова робота
з курсу „Макроекономіка”
на тему:
„Грошовий обіг”
Зміст
Вступ........................................................................................................ 3
1. Грошовий обіг..................................................................................... 4
2. Поняття інфляції, іі причини.............................................................. 16
3. Види інфляції....................................................................................... 24
4. Вимір інфляції, індекс споживчих цін............................................... 26
5. Державний борг та інфляція............................................................... 28
6. Інфляція попиту і пропозиції.............................................................. 32
7. Антиінфляційні заходи держави......................................................... 34
Висновок................................................................................................... 36
Список використаної літератури............................................................ 40
Вступ
Найефективнішим індикатором “здоров'я” економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього має бути стан “керованості” інфляційними процесами.
Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції втрачається ефективність дій та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.
У світі майже немає країн, де б у другій половині XX cт. не існувала інфляція. Вона ніби прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, - циклічним кризам. Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії - з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 - 1853 рр.); США - в період війни за незалежність 1775 - 1783 рр. і громадянської війни 1861 - 1865 рр. Англії - під час війни з Наполеоном на початку XIX в.. Франції - в період Французької революції 1789 - 1791 рр. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів. Наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.
Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз - повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз - хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.
1. Грошовий обіг
Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві. Змінюючи форму вартості ( Товар - Гроші - Товар), гроші перебувають не тільки у постійному русі між трьома суб'єктами: фізичними особами, господарськими суб'єктами і органами державної влади, а й обслуговують або, кажуть, опосередковують суспільне вироб-ництво у всіх його фазах:
Виробництво – Розподіл – Обмін – Споживанння
Об'єктивну основу грошового обігу становлять суспільний поділ праці і розвиток товарного виробництва, в якому рух грошового капі-талу обслуговує відносини розподілу і обміну, а через амортизаційні від-рахування і фонди обігу забезпечується обслуговування процесу вироб-ництва і споживання. Розвиток товарного виробництва, що привів до утворення загальнонаціональних і світового ринку, стимулював розви-ток грошового обігу для обслуговування руху і реалізації сукупного сус-пільного продукту, в тому числі і кругообігу капіталу, обігу товарів і послуг, руху позичкового капіталу і доходів населення.
В своїй сукупності грошовий обіг охоплює сфери обігу і виробницт-ва як безперервного процесу. Його стадії руху охоплюють:
Амортизація
Заробітна плата
Фонди обігу
Податкові платежі
Нагромадження
Тому при визначенні поняття грошового обігу слід виходити з того факту, що він обслуговує процеси виробництва, розподілу, обігу і спо-живання. Його організація і функціонування безпосередньо впливає на ефективність прийняття рішень на всіх стадіях суспільного відтворення, опосередкує їх і допомагає забезпечити якісну і кількісну взаємодію сус-пільного відтворення на всіх його стадіях.
Через те, що грошовий обіг насправді обслуговує всю пофазну структуру суспільного виробництва, він за характером руху грошових коштів поділяється на три сектори: фінанси, кредит і грошовий обіг. При цьому:
рух фінансів з усіма механізмами й інститутами цього сектора набуває поняття фінансової сфери і фінансового обігу;
кредит, виникнувши із нерівномірності відтворювального про-цесу, реалізації продукції та надходжень, становить особливий механізм перерозподілу грошових і матеріальних ресурсів, але на принципах строковості, поворотності і платності. Перероз-поділ тимчасово надлишкових відносно поточного споживан-ня грошових коштів одних суб'єктів для поповнення тимчасо-вої нестачі їх у інших сформував кредитний сектор грошового обігу. Його можна відобразити так:
з.в.
Г – Г – Т … В .. Т’ – Г’,
р.с.
де Г’ = Г (кредитована сума) +Д, що становить підприємниць-кий доход і плату за користування кредитом;
безповоротній рух грошей на основі еквівалентності, який здійснюється від споживача (покупця) до виробника (продав-ця) називають грошовим обігом. Він набуває такої форми: Г-Т-Г-Т-Г-Т і т. д. Чим більше операцій реалізації то-варів обслуговують гроші, тим далі вони віддаляються від ем-ітента, переміщуючи вартості між суб'єктами економічних відносин.
Використання грошових коштів, фінансів і кредиту, як важелів для піднесення ефективності економіки України - першочергове завдання на шляху подолання кризових явищ і піднесення добробуту населення. Узагальнюючи характеристику трьох секторів грошового обігу слід на-голосити:
По-перше, фінанси, кредит і грошовий обіг, з одного боку, тісно взаємодіють і взаємопов'язані, мають однакову матеріальну базу - суспільне виробництво і доповнюють один одного у процесі забезпечення безкризового розширеного відтворення, а з іншого - становлять собою са-мостійні сфери суспільної діяльності зі своїми специфічним змістом, інститутами і особливостями механізму впливу на економіку.
По-друге, якщо грошовий обіг здійснюється у формі кола:
Г - Т - Г' і передбачає повернення їх до висхідного пункту, то гроші виконують функцію капіталу, а їх рух відбувається як рух самозростаючої вартості. Такий