не набагато менша, що свідчить про певні державного обмеження експорту деяких товарів. Найменше дозвільних документів вимагається у разі здійснення транзитних перевезень.
3.Митний тариф та митне оформлення товарів у експортно-імпортних операціях.
Одним з найбільш поширених регуляторів зовнішньоекономічної діяльності є митний тариф. Практично всі країни світу за його допомогою вирішують різнобічні завдання: від захисту вітчизняного виробника до поповнення державного бюджету за рахунок коштів, вилучених на кордоні.
Митний тариф містить деталізований перелік товарів, що оподатковуються імпортним, експортним і транзитним митом з наведенням способу нарахування, ставки мита, а також коефіцієнтів надбавок і знижок та переліку товарів, заборонених до ввезення, вивезення і транзиту відповідно до товарної номенклатури ЗЕД. У широкому розумінні митний тариф - це особливий інструмент торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни у його взаємодії зі світовим ринком, тобто це засіб регулювання зовнішньої торгівлі.
Економічна роль митного тарифу пов’язана з тим, що, впливаючи на ціну товару та відмежовуючи національний ринок від світового, підвищуючи рівень цін на товари, мито активно впливає на конкурентоспроможність товару, що, позначається на рівні накопичення капіталу, темпах розвитку, нормах прибутку в економіці, нівелюючи різницю, що склалася в міжнародних і національних умовах виробництва[4, с.112].
Торговельно – політична роль митного тарифу:
- захищати галузі від конкуренції іноземних товарів( це не обов’язково мають бути слабкі в економічному відношенні підприємства, частіше найбільшим захистом користуються саме найбільш розвинуті, монополізовані галузі. Мета такої політики – створення національним виробникам умов для отримання на внутрішньому ринку монопольно високого прибутку як одного із важелів успішного виходу на зовнішній ринок);
- необхідність забезпечення обороноздатності країни. Захисне мито потрібне для збереження і посилення ролі галузей, що спеціалізуються на виробництві стратегічних товарів і матеріалів, необхідних для їх обробки;
- диверсифікація заради стабільності. Доходи високо спеціалізованих економік знаходяться у прямій залежності від міжнародних ринків. Захист за допомогою митного тарифу потрібен для стимулювання промислової диверсифікації, що зменшує залежність країни від світових процесів;
Таким чином, можна зробити висновок, що більшість країн світу, використовуючи митний тариф у своїй зовнішньоекономічній політиці, вирішують низку завдань, таких як:
- захист економіки країни від негативного впливу іноземної конкуренції(митний тариф завжди погіршує конкурентні умови функціонування іноземних виробників на ринку);
- забезпечення умов для ефективної інтеграції країни зі світовим економічним простором( митні тарифи широко використовуються з метою поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки);
- створення умов для прогресивних змін у структурі виробництва і споживання товарів.
Застосування митного тарифу завжди виконує фіскальну функцію, оскільки митний тариф – це податок, який є засобом поповнення державної казни і покривається за рахунок кінцевого споживача. Ефект фіску прямо залежить від митної ставки. Якщо вона незначна, то ефект від податку невеликий; якщо розмір ставки підвищується - посилюється податковий ефект.
Митний тариф за своєю суттю виконує захисну функцію навіть тоді, коли вітчизняна продукція не вступає в пряму конкуренцію з іноземними товарами. Наприклад, коли країна хоче знизити валютні витрати своїх громадян, у зв’язку з проблемами платіжного балансу, влада йде на підвищення цін на деякі іноземні товари.
Отже, використання митного тарифу зумовлює одночасну дію як фіскальної, так і захисної функції. Тобто країна, застосовуючи митний тариф, розв’язує проблему акумуляції доходів і захисту національного ринку[10,с.187].
Митне оформлення товарів здійснюється на підставі “ Типової технології митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів”, розробленої відповідно до МКУ, “Положення про ВМД” з метою визначення послідовності дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів. Митне оформлення – це сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України .Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів.
Метою здійснення митного оформлення є
1) забезпечення митного контролю, який здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, митного огляду транспортних засобів, особистого огляду, обліку предметів, які переміщуються через митний кордон України;
2) застосування засобів державного регулювання, метою яких є стягнення в Державний бюджет податків при переміщенні товарів через митний кордон України, а також захист національного ринку від неякісних імпортних товарів і забезпечення підтримки національного виробника шляхом надання можливості конкурувати з іноземними суб’єктами підприємницької діяльності[4, с.175].
Обов’язковою умовою митного декларування на вантажі є їх декларування. Декларування- це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.
Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника вантажу самостійно здійснювати такі операції в галузі митної справи:
- декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;
- подавати митному органу України документи для митного оформлення;
- пред’являти митниці товари, транспортні засоби, що декларуються;
- забезпечувати сплату митних платежів для товарів, що декларуються;
- оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України. При переміщенні вантажів через митний кордон обов’язковими платежами для підприємства є митні збори, акцизний збір та податок на додану вартість. Вони нараховуються за Вантажною митною