декларацією і справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів[2, с.160].
До митних зборів у митному законодавстві України належать такі їх види:
за митне оформлення товарів та інших предметів;
за митне оформлення тимчасово ввезеного/вивезеного майна під зобов’язання про його зворотне вивезення/ввезення;
за митне формлення товарів у разі транзиту;
за митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;
за перебування товарів та інших предметів під митним контролем.
Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, що вказуються в доларах США.
Митні збори підлягають сплаті до або на момент здійснення митного оформлення. Вони можуть бути сплачені шляхом перерахування суми митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи, внесення суми митних зборів готівкою до каси митної установи, через касу банку; також можуть сплачуватись внесенням авансових сум на рахунок митниці. У національній валюті України митні збори сплачуються:
суб’єктами підприємницької діяльності;
дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї;
філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
фізичними особами з місцем постійного проживання в Україні.
Збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:
- ввозяться предмети, призначені для офіційного користування дипломатичних, консульських представництв іноземних держав в Україні;
- вивозяться товари з метою ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення Вантажної митної декларації;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Митне оформлення товарів у повному обсязі та їх пропуск здійснюються лише після сплати митних зборів або за умови надання митним органом відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.
За митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:
до 100 дол. США митні збори не справляються;
від 100-1000 дол. США сплачується еквівалент 5 дол. США;
більше 1000 дол. США сплачується 0,2% митної вартості товарів, але не більше еквівалента 1000 дол. США[2, с.136] .
Під час перебування товарів під митним контролем за кожний день перебування в перші 15 календарних днів митні збори не справляються, за кожний наступний календарний день справляються у розмірі 0,005% загальної митної вартості товарів.
Суб’єкт ЗЕД може сплатити митні збори внесенням авансових сум на рахунок митниці. За заявою платника та за наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на термін, що не перевищує 1 місяця.
Важливим інструментом врегулювання ЗЕД є акцизний збір – непрямий податок на високорентабельні товари(продукцію), включений в ціну товарів. Оскільки акцизний збір на імпортні товари є внутрішнім податком, то підакцизні імпортні товари не можуть підпадати за бажанням монополії аналогічних національних товарів під більш високу «націнку», ніж та, яку Україна застосовує до вітчизняних аналогів.
Об’єктом обкладення акцизним збором є митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України. До об’єктів обкладення акцизним збором не належать:
підакцизні товари, що екпортуються за межі митної тариторії України за іноземну валюту;
підакцизні товари, які розміщуються на митних ліцензійних складах, в магазинах безмитної торгівлі;
підакцизні товари, які переміщуються через митну територію України транзитом[6, с.53].
Платниками акцизного збору при екпорті є суб’єкти підприємницької діяльності - українські виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах. Платниками акцизного збору при імпорті товару є суб’єкти підприємницької діяльності, підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, і громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Залежно від суб’єкта сплати слід розрізняти два види акцизних зборів як митних платежів: акцизний збір, що нараховується за ВМД та акцизний збір у неторговельному обороті.
Сума акцизного збору, якщо ставку встановлено у відсотках до митної вартості товару, обчислюється за формулою:
СА=ВХАЗ (1.1),
де: СА – сума акцизного збору;
В – митна вартість;
Аз – ставка акцизного збору.
Сума акцизного збору, якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:
СА=НХАЗ (1.2),
де: Н – кількість товару у фізичних одиницях виміру;
Аз – ставка акцизного збору.
Крім акцизного збору товари, що ввозяться на територію України, оподатковуються податками на додану вартість. ПДВ є одним із найважливіших чинників наповнення державного бюджету більшості країн з ринковою економікою. ПДВ становить 20% від бази оподаткування, що обчислюється згідно з ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з увезення товарів на митну територію України та отримання робіт, що надаються нерезидентами для їх використання на митній території України, у тому числі операції з ввезення майна за договорами оренди та застави.
Об’єктом оподаткування при нарахуванні даного податку є операції платників податку при продажу товарів на митній території України.
ПДВ сплачується платниками податку – особами, які ввозять товари на митну територію України одночасно зі сплатою мита та митних зборів. Платниками ПДВ є особи, які ввозять товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи для їх використання. Платники ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати митним органам простий весель на суму податкового зобов’язання у 3 примірниках.
Платники ПДВ на товари, що імпортуються в Україну, перераховують кошти на спеціальні рахунки митних органів, крім випадків застосування податкового векселя як засобу платежу. Суми ПДВ справляються в національній валюті України та зараховуються до Державного бюджету України1[11, с.185].
Товари, за які не був сплачений ПДВ, митному оформленню не підлягають, крім випадків, коли вони підлягають звільненню від обкладення цим податком. Контроль за правильністю