тис.грн.
ВЕКС-ІМП 2006 =44519,489+14375,343=58894,83 (тис.грн.)
ВЕКС-ІМП 2007 =39843,046+12484,154=52327,2 (тис.грн.)
В загальному, динаміка витрат на експортно-імпортні операції є позитивною.
4.Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.
ПІМП = ВРІМП - СЗТ ІМП (3.6),
де: ВРІМП - виручка від імпорту, тис.грн.
СЗТ ІМП - витрати на імпорт, тис.грн.
ПІМП 2006 =17442,085-14375,343=3066,742 (тис.грн.)
ПІМП 2007=16462,2-12484,154=3978,046 (тис.грн.)
З отриманих результатів бачимо, що прибуток від імпорту, в порівнянні з базовим періодом, зріс.Це є позитивною тенденцією щодо покращення становища підприємства в цілому.
5.Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.
Пекс=ВРЕкс г-Сзт Екс (3.7),
де: ВРЕКС Г - виручка від експорту за готівку, тис.грн.
СЗТ ЕКС - витрати на експорт, тис.грн.
ПЕКС 2006 =48879,768-44519,489=4360,279 (тис.грн.)
ПЕКС 2007=51974,6054-39843,046=12131,039 (тис.грн.)
З отриманих підрахунків бачимо, що прибуток від експорту, порівняно з базовим періодом, зріс майже втричі. Це вказує на ефективну діяльність підприємства, вдосконалення становища в майбутньому.
6.Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому році.
ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (3.8),
де: ПЕКС - прибуток від експорту, тис.грн.
ПІМП - прибуток від імпорту, тис.грн.
ПЕКС-ІМП 2006 =4360,279+3066,742=7427,021 (тис.грн.)
ПЕКС-ІМП 2007=12131,039+3978,046=16109,085 (тис.грн.)
В загальному, динаміка прибутку від експортно-імпортних операцій змінюється в позитивну сторону.
7.Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році
ВРЕКС Г = ВРекс к/Ккв (3.9),
де: ВРЕКС К - виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту, тис.грн.
ККВ - коефіцієнт кредитного впливу, част.од.
ВРЕКС Г 2006 = 45506,3/0,910526 = 48879,768 (тис.грн.)
ВРЕКС Г 2007 = 47061,29/0,905467 =51974,6054 (тис.грн.)
Виручка від експорту за готівку збільшилась на 3094,8 тис.грн., що є позитивним показником для діяльності підприємства.
8.Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.
Езед= ПЕкс-імп/Векс-імп*100% (4.1),
де: ПЕКС-ІМП - прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.
ВЕКС-ІМП - експортно-імпортні витрати, тис.грн.
ЕЗЕД 2006 = 7427,021/58894,83*100% =13 %
ЕЗЕД 2007 = 16109,085/52327,2*100% = 30%
З отриманих підрахунків бачимо, що ефективність ЗЕД збільшилась в 2 рази. Це свідчить про зростання ефективності ЗЕД підприємства у майбутньому, його поступове вдосконалення.
Отримані результати зводимо в табл.7
Таблиця 7
Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності
ВАТ „Алмазінструмент”
№ з/п |
Показники | Індекси | Одиниці виміру | Звітний період | Відхилення
2006 | 2007 | Абсолютне | Відносне %
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
1. | Ефективність ЗЕД | ЕЗЕД | % | 13 | 30 | 17 | х
2. | Прибуток від експортно-імпортних операцій: | ПЕКС-ІМП | тис. грн. |
7427,021 | 16109,085 | 7584 | 189
2.1 | прибуток від експорту | ВЕКС-ІМП | тис. грн. | 4360,279 | 12131,039 | 7770,76 | 278
2.2 | прибуток від імпорту | ПЕКС | тис. грн. | 3066,742 | 3978,046 | 911 | 130
3. | Експортно-імпортні витрати: | ПІМП | тис. грн. | 58894,832 | 26899,34 | -31995,49 | 46
3.1 | витрати на експорт | СЗТ ЕКП | тис. грн. | 44519,489 | 39843,046 | -4676 | 89
3.2 | витрати на імпорт | СЗТ ІМП | тис. грн. | 14375,343 | 12484,154 | -1891,189 | 87
4. | Виручка від експорту за готівку | ВРЕКС Г | тис. грн. | 48879,768 | 51974,605 | 3094,837 | 104
5. | Коефіцієнт кредитного впливу | ККВ | част . од. | 0,910526 | 0,905467 | -0,005059 | 99
6. | Виробнича собівартість | СВИР | тис. грн. | 40067,54 | 35416,04 | -4651,5 | 88
Можна зробити висновок про помітне зростання ефективності ЗЕД. Воно відбулось за рахунок прибутку від експортно-імпортних операцій , зменшення витрат від експорту та імпорту. Якщо показники експортно-імпортної діяльності і далі будуть носити позитивний характер, на підприємство “Алмазінструмент” в майбутньому чекають великі перспективи щодо підвищення своєї діяльності, зростання ролі на міжнародному ринку.
7.Рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення ЗЕД ВАТ “Алмазінструмент ”
Головною умовою проведення зовнішньоекономічної діяльності для досліджуваного підприємства ВАТ “Алмазінструмент” є його ефективність. В сучасних умовах поняття ефективності зовнішньоекономічної діяльності має комплексний і багатоаспектний характер. Досить зрозуміло, що задачі підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності ВАТ “Алмазінструмент” неможливо розглядати ізольовано, у відриві від таких важливих факторів, як модернізація виробничої структури, якість продукції, що випускається та ін., від проблем удосконалення всього господарського механізму, покращення різноманітних сторін управління підприємством в цілому.
Проблема підвищення ефективності в сучасних умовах є багатоплановою, вона пов’язана із ефективністю використання активів підприємства, із проведенням інвестиційних процесів, із досягненням високої якості продукції.
Благополучний фінансовий стан підприємства – це важлива умова його безперервного й ефективного функціонування. Застосування всебічного комплексного аналізу фінансового стану підприємства створює реальні передумови для керування окремими показниками, і відповідно для посилення їхнього впливу на поліпшення фінансового клімату. У той же час фінансові труднощі підприємства, відсутність засобів для своєчасних розрахунків можуть вплинути на стабільність постачань, порушити ритм матеріально-технічного постачання. У зв’язку з цим підприємство може стати збитковим та неплатоспроможним. У цьому випадку підприємство повинно розробити стратегію виходу з кризи, яка у разі ефективної реалізації допоможе підприємству повернути собі фінансову стабільність та конкурентоспроможність.
Керівництву підприємства “Алмазінструмент” потрібно вжити такі заходи для вдосконалення фінансового стану:
1) забезпечити постійну платоспроможність суб’єкта і високу ліквідність його балансу;
2) підвищити фінансову незалежність та високу результативність господарювання;
3) покращити становище таких якісних показників як продуктивність праці і рентабельність;
4) організувати ефективну оперативну діяльність по прискоренню грошового обігу;
5)використовувати стратегії гнучкого реагування на зміну попиту і пропозиції на ринку, тобто своєчасно збільшувати або оновлювати асортимент продукції, впроваджувати