Під митним контролем слід розуміти сукупність заходів, які здійснюються митними органами в межах своєї компетенції для забезпечення дотримання законодавства України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку. В непростій системі інструментів здійснення митної справи митний контроль відіграє провідну роль. Саме від ефективності процедур митного контролю, які застосовуються щодо товарів при перетині митного кордону України, залежить якість і повнота виконання покладених на митні органи таких завдань, як сплата податків до державного бюджету, виявлення порушень при перетині митного кордону, виконання завдань державного регулювання ЗЕД[3, с.163].

Роль митного контролю для успішного ведення митної справи переоцінити неможливо, тому що від ефективності митних процедур, застосованих до товарів і транспорту, які перетинають митний кордон, залежить наскільки повно та правильно будуть виконані завдання, що покладені на митні органи. Контроль здійснюється під час:

ввезення на митну територію України товарів з метою їх вільного використання з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон;

вивезення за межі території країни товарів з метою вільного використання – з моменту ввезення товарів у зону митного контролю і подання необхідних для митного контролю документів;

тимчасового ввезення товарів на митну територію України – з моменту ввезення і до вивезення за межі митної території;

транзиту через територію України – ввезення в Україну і до вивезення з України.

Безпосередніми виконавцями митного контролю є посадові особи митних органів, які проводять дії, пов’язані з митним контролем шляхом:

перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів);

обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) перевірки системи звітності та обліку товарів;

огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон та інших місць, де можуть знаходитись товари і транспортні засоби, які підлягають митному контролю[3, с. 164].

Здійснюючи експортно-імпортні операції, суб’єкт ЗЕД повинен вирішити ситуації, які пов’язані із застосуванням спеціальних видів контролю на кордоні: ветеринарним, карантинним та екологічним. При ввезенні на територію України або вивезенні за її межі юридичними та фізичними особами предметів тваринного походження прикордонній митниці подається ветеринарний сертифікат. Митне оформлення предмета може бути здійснене після закінчення ветеринарного контролю.

Обов’язковими документами для ввезення в Україну підкарантинних матеріалів (насіння, рослини) є:

фітосанітарний сертифікат, що видається державними органами з карантину і захисту країни експортера;

карантинний дозвіл на імпорт, що видається головною державною інспекцією з карантинних рослин.

Екологічний контроль здійснюється Державною екологічною інспекцією Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Для оперативного вирішення питань, пов’язаних з проходженням особливо великих партій вантажів, що підлягають екологічному контролю в пунктах пропуску через державний контроль, власнику вантажів необхідно за 30 днів до перетину кордону здійснити попередню оплату робіт, пов’язаних з наданням послуг, в обласному управлінні екологічної безпеки, якому підпорядковані зазначені пункти.

Митний огляд товарів проводиться шляхом розкриття тари та упаковки товарів, встановлення їх найменування, підрахунку кількості товару у разі необхідності оцінки якості товару, перевірки всіх місць, порожнин, конструктивних особливостей у транспортних засобах з метою виявлення схованок, де можуть бути виявлені товари.

З цією метою застосовуються технічні засоби митного контролю, а також такі засоби як прощупування, проколювання, розбирання конструктивних деталей, вузлів і агрегатів.

Проведення митного огляду може здійснюватися у таких видах:

ідентифікаційний огляд – огляд, проведений у спрощеному порядку з метою встановлення фактичної відповідності товарів, їх опису та кількості, заявленій декларантом;

огляд з перерахунком кількості вантажних місць без їх розкриття, з вибірковим розкриттям, з розкриттям усіх вантажних місць;

огляд з перерахунком кількості предметів у вантажних місцях;

огляд, спрямований на виявлення схованок, приховувань, контрабанди[8, с.442].

Митному огляду не підлягають: особистий багаж президента країни та членів його сім’ї, які його супроводжують; особистий багаж депутатів ВР; іноземні військові кораблі, військово-транспортні повітряні судна, що рухаються своїм ходом.

У пунктах пропуску через Державний кордон України, за погодженням з прикордонними військами, встановлюють зони митного контролю. Вони створюються з метою уникнення намагань з боку юридичних та фізичних осіб перемістити через митний кордон товари та інші предмети з порушенням законодавства України.

Виконуючи вимоги митних правил, суб’єкти ЗЕД несуть відповідальність за порушення цих правил. Дані дії можуть класифікуватись митними органами у двох напрямках:

як контрабанда;

як порушення митних правил.

Контрабанда – це переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або приховування від митного контролю, вчинене у великих розмірах особою або групою осіб, а також незаконне переміщення через кордон історичних і культурних цінностей, наркотичних засобів, отруйних, сильнодіючих речовин, зброї та боєприпасів.

Предметом переміщення товарів через кордон поза митним контролем найчастіше виступають високо оподатковані (підакцизні) товари: цигарки, алкогольні напої, радіоелектронна техніка або товари, переміщення яких через кордон є обмеженим або забороненим, - зброя, наркотики[1, с. 157] .

У випадках контрабанди митні органи тільки фіксують та кваліфікують ці незаконні дії, порушуючи справи. Тому після виявлення контрабанди, документального оформлення і попереднього дізнання вони передаються у охоронні структури відповідно до їх компетенції.

Справи про порушення митних правил проводяться митними органами від моменту виявлення порушення до винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Порушення митних правил (далі – ПМП) – це протиправна (навмисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлені митні правила і за яку відповідальність передбачена Митним кодексом України.

Найбільш