розвиток економіки, коли протягом певного періоду кількісно і якісно зростають виробництво і споживання, які перебувають у постійному русі, в динаміці. Економічне зростання – це розширене відтворення суспільного виробництва і національного продукту.
Економічне зростання дає можливість забезпечувати постійно зростаючі потреби людей і суспільства, вирішуючи болючі економічні і соціальні проблеми, зокрема проблему обмеженості виробничих ресурсів.
Зростання будь-якої національної економіки забезпечується певними чинниками, або факторами, серед яких необхідно виділити такі:–
кількість і якість виробничих факторів (трудових, капітальних, природних ресурсів);
рівень технології і організації суспільного виробництва;
рівень сукупного попиту на товари і послуги;
суспільний розподіл і обмін продукту.
Перші два чинники – це чинники пропозиції (вони зумовлюють пропозицію продукту), два наступних – чинники попиту (вони визначають попит на продукт). Чинники пропозиції роблять зростання можливим, а чинники попиту – реальним. Найбільші можливості економічне зростання одержує при повній взаємодії усіх означених чинників, воно має місце тоді, коли цьому сприяють і фактори попиту і фактори пропозиції.
Взаємозв'язок між чинниками зростання є складним і суперечливим. Зміна одних зумовлює зміну інших. В залежності від того, за рахунок яких факторів збільшується національний доход (ВВП, ВНП, ЧНП), залежить якість економічного зростання.
Інтенсивне зростання пов'язане із якісним удосконаленням виробничих факторів (засобів виробництва і робочої сили), з підвищенням ефективності суспільного виробництва (застосуванням більш досконалих виробничих ресурсів, технології і організації праці).
Стан економіки, коли стагнація супроводжується посиленням інфляції, назвали стагфляцією. За умов стагфляції існують економічний спад чи депресія, зростання цін, зубожіння населення.
Список використаної літератури:
1. Андрєєв Б.Ф. Системный курс экономической теории: Микроэкономика, макроэкономика: Учеб. пособ. – СПб.: Изд. Дом «Бизнес-пресса», 2000.
2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр. Ельга, 2000.
3. Бичик С.В. Основы экономической теории: Пособие для студентов экономических спец. Вузов. – Мн.: Издательское республиканское унитарное предприятие «Университетское», 2001.
4. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебное пособие: Курс лекций для вузов, 2000.
5. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А., Палюха М.С. - Тернопіль, 2002.
6. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навчал.посібник/ За ред. З.Ватаманюка, С.Панчишина. -К,:2001.
7. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. — 4-те вид., стер. — К.: Знання-Прес, 2005.
8. Мочерний С.В. Економічна теорія: Навч. посіб. - К.; ВЦ "Академія", 2003.
9. Основи економічної теорії / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. За ред. С.В.Мочерного. - К.: ВЦ "Академія", 2001.
10. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н.Климка, В.П.Нестеренка. - 4-те вид. -К.:Знання-Пресс, 2003.
11. Політична економія: Навч. посіб. / Г. А. Оганян, В. О. Паламарчук, А. П. Румянцев т ін.; За заг. ред. Г. А. Оганян . - К.: МАУП, 2003.
12. Сорвина Г. Н. Михаил Иванович Туган-Барановский: первый российский экономист с мировым именем. М.: Русская панорама, 2005.