Нині підприємства, які активно роз-виваються, стикаються з необхідністю залучення інвестицій, тобто з вкладенням інвестиційних коштів (власних або позичкових) у різні проекти з метою організації нових, модернізації та розширення діючих виробництв, максимізації прибутку тощо.

Отже, наявність гарної бізнес-ідеї і передумов для її реалізації ще не гарантує одержання фінансування проекту. Необхідно привернути увагу потенційного інвестора, переконати його в доцільності участі в проекті за допомогою конкретного документа, яким є бізнес-план інвестиційного проекту.

Бізнес-план дає можливість всебічно оцінити якість розробленої бізнес-ідеї, ефективність обраного бізнесу в майбутньому, спрогнозувати й оцінити можливі ризики, визначити комерційну і бюджетну ефективність проекту, довести ідею і мету проекту до акціонерів, потенційних партнерів та інвесторів.

Написання інвестиційного проекту інвестиційних проектів потребує дотримання певних стандартів. Основні серед них такі

- за формою написання повинен бути стислим, але водночас адекватно розкривати сутність підприємницької ідеї. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію потрібно викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

- за стилем викладення матеріалу інвестиційний проект має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може цікавити потенційного інвестора. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (їх обсяг не обмежується);

- за методом добору інформації інвестиційний проект повинен ґрунтуватися на фактичних даних та реалістичних припущеннях;

- за структурою надання інформації інвестиційний проект має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію.

Зрозуміло, що до моменту представлення потенційному інвестору бізнес-плану слід подбати про його конфіденційність.

Успіх інвестиційного проекту безпосередньо пов'язаний з умінням кваліфіковано подати потенційному інвестору переконливу методику розрахунку й управління можливими ризиками, а також — відповідні гарантії приросту чи щонайменше — повернення вкладеного капіталу.

Якщо інвестиційний проект великий, складний, багатоплановий, він, звісно, потребує значних капіталовкладень. Це може насторожити потенційного інвестора і навіть спонукати відмовитися від проекту як від надто витратного й ризикового.

Тому проект доцільно розділяти на кілька менших, під які легше знайти реальних інвесторів, і реалізовувати їх.

Звичайно, якщо проект правильно оформлений за міжнародними стандартами, це відразу підвищує його шанси бути про інвестованим.

Отже можна сказати, що інвестиційний процес завжди пов'язаний з ризиком. Причому чим довготриваліший проект і строки його окупності, тим він ризикованіший.

При розробці та аналізі інвестиційних проектів завжди необхідно враховувати фактор часу. Не викликає сумніву, що гривня, отримана сьогодні, коштує дорожче, ніж отримана через рік. Для того, щоб правильно оцінити майбутні доходи від інвестиційної діяльності, потрібно за допомогою спеціальних математичних методів та інвестиційного аналізу розрахувати та проаналізувати майбутню вартість інвестиційних коштів.

Основою розвитку бізнес-середовища є реальна здатність ставити й вирішувати завдання з інвестиційного проектування. Якщо вітчизняні підприємці навчаться застосовувати відповідні міжнародні стандарти з бізнес-планування в своїх інвестиційних проектах, їм стане значно легше й простіше знайти із зарубіжними інвесторами спільну мову і значно збільшити обсяги капіталовкладень у розвиток своїх підприємств.

Залучення фахівців, які володіють досвідом розробки інвестиційних проектів та пошуку потенційних інвесторів, дасть змогу скоротити час на підготовку, підвищити якість інвестиційних проектів і наблизити очікуваний результат, полегшити зусилля щодо отримання зовнішнього фінансування.

Держава, у свою чергу, повинна сприяти формуванню привабливого інвестиційного клімалу й гарантувати інвесторам недоторканність їхнього капіталу і можливість його повернення з відповідним прибутком. Це елементарне правило будь-якого бізнесу, воно має діяти і на інвестиційному ринку.

ВИСНОВКИ

Таким чином можна зробити наступний висновок, що в умовах побудови ринкової економіки в сфері грошово-кредитної політики НБУ в межах своїх повноважень буде намагатися вживати заходів, спрямовані на створення основ довгострокових перспектив зростання реального виробництва, високій зайнятості і стабільності цін.

Першочерговою проблемою, що виникла зараз перед Національним банком і всією банківською системою, є подолання високих темпів інфляції. Для досягнення цієї мети НБУ вважає за необхідне прийняття комплексу мір.

Відрегулювати принципи емісійної політики в Україні, що будуть будуватиь на наступних основах: Національний банк повинний бути єдиним емісійним центром, емісійна діяльність Уряду (через бюджет) і комерційних банків забороняється; поступово скоротити централізовані кредити Національного банку для покриття дефіциту бюджету і внутрішнього державного боргу. Національний банк буде здійснювати заходу щодо обмеженню грошової маси в звертанні тільки через сугубо ринкові важелі, що маються в його розпорядженні, а саме - через офіційну ставку рефінансування і резервні вимоги.

Також з метою узяття під контроль впливу державних витрат на інфляційні процеси Уряд повинний створити чітку законодавчу основу заборони проведення витрат держави поза межах державного бюджету з використанням кредитної емісії, уникаючи перекладання фінансової і бюджетної незбалансованості на банківську систему, що підриває стабільність національної валюти.

Необхідно відмовитися від існуючої практики цільового розподілу кредитів через НБУ відповідно до постанов і рішень Верховної Ради України й Уряду.

Забезпечити кредитну підтримку виробництва, що буде здійснюватися шляхом надання кредитів комерційним банкам на високоефективні програми і під конкретні зобов'язання підприємств по випуску продукції, здешевлення кредитів під пріоритети через компенсаційні виплати підприємствам з державного бюджету.

Необхідно досягти позитивної процентної ставки по кредитах шляхом підвищення дисконтної ставки Національного банку з урахуванням темпів інфляції, що дозволить на ринкових основах здійснювати регулювання кредитного ринку, усунути зловживання при наданні кредитів комерційними банками, забезпечити реальний захист внесків населення і засобів підприємств від знецінювання.

Внести в перелік першочергових задач з урахуванням необхідності проведення твердої грошово-кредитної політики розвиток альтернативних джерел залучення необхідних фінансових ресурсів у