Забезпечити надійність платіжної системи України через впровадження електронного звертання грошей, скорочення термінів здійснення розрахункових операцій і посилення відповідальності за їхнє порушення.

У сфері готівки впроваджувати політику упорядкування касового обслуговування підприємств, стимулювання залучення вільних засобів населення на внески в банках, розвиток безготівкових розрахунків у споживчій сфері за допомогою чеків, кредитних карток і т.п.

Здійснювати регулювання діяльності комерційних банків через систему нормативів, що забезпечували б фінансову стабільність і стійку ліквідність, захист інтересів вкладників.

Отже валютний курс і надалі залишати-меться важливим фактором стабільності гривні, її подальша курсова динаміка значною мірою залежатиме від ефективності національного виробництва: зниження його енергоємності, технологічного оновлення виробничих потужностей, поліпшення інвестиційного клімату в країні та ство-рення умов для стійкого підвищення продуктивності праці.

Також, треба, ще зазначити, що проблема відпливу капіталу на нині охоплює широку сферу питань. При застосуванні тих чи інших важелів державного регулювання важливо розрізняти поняття втечі та ви-везення капіталу. Проведений аналіз руху капіталу свідчить, що значний його відплив із банківської системи України потребує посилення контролю. Головним інструментом при здійсненні регулятивних дій, на мою думку, є валютний контроль, спроможний за допомогою наявно-го комплексу заходів вирішувати завдання, що стоять нині перед економікою України. Питання стосовно ефективності цих заходів у вирішенні проблеми вивезення капіталу залишається відкритим. Парадокс у тому, що варто лише запустити той чи інший регулюючий механізм запобігання порушенням, як з'являються інші лазівки. Так, скорочення обсягів неповернення валютної виручки спровокувало відплив капіталу іншими каналами. Практика свідчить, що застосування лиш окремих механізмів контролю є неефективним — потрібно вживати комплексних заходів.

Загалом, проблема відпливу капіталу в будь-якому його прояві пов'язана з недовірою до вітчизняного ринкового середовища. Закордонні банки для вивезених грошей — усього-на-всього надійний сейф.

Нині в Україні склалася ситуація, за якої і вітчизняні, і західні інвестори зацікавлені вкладати гроші в проекти довгострокового розвитку. При цьому перевага надається підприємствам, котрі мають обґрунтовану комплексну інвестиційну програму, що складається з кількох окремих проектів, якими визначено реальний обсяг, структуру і напрями інвестицій, спрямованих на розвиток виробництва, підвищення його ефективності і збільшення прибутку. Нині підприємства, які активно роз-виваються, стикаються з необхідністю залучення інвестицій, тобто з вкладен-ням інвестиційних коштів (власних або позичкових) у різні проекти з ме-тою організації нових, модернізації та розширення діючих виробництв, максимізації прибутку тощо.

Отже, наявність гарної бізнес-ідеї і передумов для її реалізації ще не гарантує одержання фінансування проекту. Необхідно привернути увагу потенційного інвестора, переконати його в доцільності участі в проекті за допомогою конкретного документа, яким є бізнес-план інвестиційного проекту і розробці якого потрібно приділяти серйозну увагу.

Бізнес-план дає можливість всебічно оцінити якість розробленої бізнес-ідеї, ефективність обраного бізнесу в майбутньому, спрогнозувати й оцінити можливі ризики, визначити комерційну і бюджетну ефективність проекту, довести ідею і мету проекту до акціонерів, потенційних партнерів та інвесторів. Успіх інвестиційного проекту безпосередньо пов'язаний з умінням кваліфіковано подати потенційному інвестору переконливу методику розрахунку й управління можливими ризиками, а також — відповідні гарантії приросту чи щонайменше — повернення вкладеного капіталу.

Отже можна сказати, що інвестиційний процес завжди пов'язаний з ризиком. Причому чим довготриваліший проект і строки його окупності, тим він ризикованіший.

Отже треба визнати, що на сьогоднішній день валютний ринок України потребує великої реструкторизацію. І хоч за роки своєї незалежності ми внесли вагомі зміни (покращення), але це тільки маленька сота частина нашої роботи. В першу чергу ми повинні знизити індекс інфляції в країні. Адже далеко не секрет кожному пересічному громадянину, що більшу частину своєї незалежності живемо з вами в гіперінфляційному періоді. І хоч наз заповняють, що інфляція в нас не перевищує межі норм, як молода країна, що розвивається. Також нам потрібні великі інвестиції в країну. Наприклад навіть і в ту галузь господарства, чи нафто-газовидобувну, машинобудувну і т д., все це і є тими недоліками валютного ринку України, через які ми вже за скільки років ні як не можемо вийти з гіперінфляційного стану.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України // Відомості Верховної ради України. – 1996.-№30

Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України.-2000.№1

Закон України. Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті. / Постанова Верховної Ради України від 23.09.1994 року.

Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова НБУ № 281 від 10.08.2005 року.

Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр.” // Урядовий кур’єр.-2000.-28 січня. - c. 4.

Береславська О., «Загальні тенденції розвитку валютного ринку України». // Вісник НБУ. Лютий 2000. с. 31-35.

Береславська О., «Курс – стабільний, зростання триватиме».// Вісник НБУ. Лютий 2002. с. 34-39.

Береславська О. «Ревальвація гривні: за і проти».// Вісник НБУ. Червень 2001. с. 52-55.

Береславська О. «Ревальвація гривні: за і проти».// Вісник НБУ. Вересень 2001. с. 40-43.

Береславська О. «Особливості впливу валютного курсу на внутрішні ціни в Україні».// Вісник НБУ. Березень 2007. с. 9-13.

Береславська О. «Стабільність гривні – успіх 2000 року».// Вісник НБУ. Лютий 2001. с. 23-27.

Блащук Ю. «Валютний контроль: міжнародний досвід і національні тенденції».// Вісник НБУ. Квітень 2001. с. 28-29.

Білорус О. Світ і людина в ХХ столітті // Голос України .-2000.-26 грудня.-С.-8.

Боринець С.Я. Міжнародні Фінанси.-К.: Знання-Перс, 2002.-311 с.

Боринець С.Я. Розвиток сучасних грошово-валютних відносин (національний і міжнародний аспекти). К.: Педагогіка, 1997.-246 с.

Бесараб Є.О. Фінансово-промислова інтеграція: Зарубіжний досвід та