На другому етапі дослідження ми перевірили справедливість теоретичного положення про вплив факторів попиту на РОК. Кореляційний аналіз факторів, які, за припущенням, визначають РОК, засвідчив, що вагомими факторами впливу на рівень віднос-них цін є зовнішня заборгованість і сальдо поточного рахунку. Коефіцієнти парної коре-ляції рівня відносних цін із зовнішнім боргом (у % ВВП) становили від мінус 0,33 до мінус 0,47, а з сальдо поточного рахунку платіжного балансу - відповідно, від 0,2 до 0,34.

Для апроксимації залежностей рівня виносних цін від середньодушових доходів, зовнішньої заборгованості та сальдо поточного рахунку нами було розроблено ряд моделей з використанням як лінійних, так і логарифмічних функцій що грунтувалися на даних лооб єктних і просторово-динамічних спостережень

Коефіцієнти незалежних змінних у розроблених нами моделях стали своєрідними «ефектами впливу» , за якими було розраховано зміни рівня відносних цін при зміні факторних ознак на задану величину:

підвищення середньодушових доходів на 1000 дол. зумовлює зростання рівня відносних цін на 3 процентних пункти;

- збільшення зовнішнього боргу країни на 100% ВВП призводить до девальвації РОК і падіння рівня відносних цін на 4 процентних пункти;

зростання платіжного балансу на 10% ВВП

спричиняє підвищення рівня відносних цін на 2 процентних пункти.

За логарифмічними моделями було встановлено, що серед вказаних факторів найбільшою еластичністю відзначаються середньодушові доходи. Підвищення їх на 1% виливається у зростання рівня відносних цін на 0,24%.

Параметри регресійних моделей, які найкраще апроксимують виявлені залежності, було використано для обчислення очікуваного (теоретичного) рівня відносних цін для України. Після проведення необхідних розрахунків ми дійшли такого висновку; для країни з ВНД на душу населення 5-6 тис. дол. за ПКС, зовнішнім національним боргом у розмірі 30% ВВП і сальдо поточного рахунку платіжного балансу від 7 до 15% ВВП і розрахунковий рівень відносних цін перебуває у межах 41-47% рівня цін у США. По суті, це той економічно обгрунтований рівень відносних цін, який відповідає закономірностям розвитку світової економіки та міжнародної валютно-фінансової системи. Фактичні ж значення рівня відносних цін у нашій країні в останні роки наближалися до 20%. Інакше кажучи, в даний час обмінний курс гривні істотно недооцінено, і в Україні ще існує значний резерв для ревальвації РОК. Тож нагальними завданнями Уряду і НБУ на найближчі роки є узгодження курсових співвідношень з об'єктивними процесами, що відбуваються у реальній економіці, та поступове наближення відносних цін до економічно обгрунтованого рівня.

Як ми з'ясували, еталонний рівень відносних цін для України, виходячи з рівня середньодушових доходів, зовнішнього боргу країни та сальдо поточного рахунку платіжного балансу, перевищує 40%. Однак при встановленні цільового показника рівня відносних цін для окремої країни необхідно враховувати не тільки його середнє значення для країн з подібним рівнем економічного розвитку, але й можливість розгортання валютної кризи у нестабільному валютно-фінансовому середовищі (див. табл. 1.2).

Так, істотна ревальвація РОК може призвести до погіршення торгового балансу і «втечі» капіталу внаслідок зниження міри довіри суб'єктів ринку до стабільності курсової позиції національної валюти.

Для уникнення такої небезпеки ми проаналізували досвід країн, у яких, починаючи з 1997 р. мали місце валютні кризи. Проте в Болгарії. Індонезії та на Філіппінах рівень відносних цін напередодні валютної кризи становив 30% хоча основні фактори розгортання валютної кризи в цих країнах пов'язані з нестабільністю потоків капіталу, тому ми не можемо залишати поза увагою досвід країн, у яких валютний курс виявився нестійким.

Таблиця 1.2

Рівень відносних цін у країнах, які пережили кризу з 1997-2001 рр.

Країни | Роки кризи | Рівень відносних цін напередодні кризи

1 | 2 | 3

Аргентина | 2001 | 0,6

Болгарія | 1997 | 0,3

Бразилія | 1999 | 0,7

Еквадор | 1999 | 0,5

Індонезія | 1997 | 0,3

Малайзія | 1997 | 0,6

Росія | 1998 | 0,7

Таїланд | 1997 | 0,5

Україна | 1998 | 0,4

Філіппіни | 1997 | 0,3

Чехія | 1997 | 0,5

Середнє значення | - | 0,5

Рис. 1.2 Рівень відносних цін у країнах, які пережили кризу 19972001рр.

Тим часом відомо, що здатність валюти протистояти валютній кризі значною мірою залежить від забезпеченості грошової бази валовими валютними резервами (див. рис.1.2). Співвідношення валових валютних резервів і грошової бази вважається дійовим індикатором наближення валютної кризи. У більшості країн, які пережили валютну кризу (Фінляндії, Чилі, Бразилії, Малайзії, Кореї,

Індонезії, Болгарії, Росії, Мексиці, Таїланді, Швеції, Великобританії), дане співвідношення напередодні стрімкої девальвації було нижчим від 80%.

В Україні, станом на 31 липня 2004 р., співвідношення валових валютних резервів і грошової бази становило 117%, що свідчить про можливість істотної ревальвації РОК без виникнення загрози валютної дестабілізації. Однак для забезпечення достатнього запасу міцності валютна забезпеченість грошової бази не повинна бути нижчою від 80%, а тому сумарні темпи ревальвації РОК у середньо-строковій перспективі не можуть перевищувати 50%.

З огляду на наведені обгрунтування в таблиці 1.3, вважаємо, що цільовий показник рівня відносних цін для України має перебувати на рівні близько 30%.

Таблиця 1.3

Цільові орієнтири для валютно-курсової політики на Україні в 2002-2009 рр.

Роки | Цільове значення рівня відносних цін (%) | Реальний курс