1 | 2 | 3 | 4

2004 | 20 | 7,75 | -

2005 | 22 | 6,91 | 10,85

2006 | 24 | 6,33 | 8,33

2007 | 26 | 5,85 | 7,69

2008 | 28 | 5,43 | 7,14

2009 | 30 | 5,07 | 6,67

У таблиці наведено результати розрахунків бажаної динаміки РОК до 2009 р. для досягнення цільового показника рівня відносних цін. Ми передбачали, що рівень відносних цін має поступово і рівномірно підвищуватися упродовж 2005-2009 рр. У такому випадку наближення рівня відносних цін до 30% вимагатиме ревальвації РОК гривні щодо СПЗ з такими темпами: у 2005 р. - 10,9%, у 2006 р. - 8,3%, у 2007 р. -7,7%, у 2008 р. - 7,1% і в 2009 р. - 6,7%.

Як базову валюту для моніторингу курсових співвідношень і коригування небажаних цінових перекосів ми пропонуємо використовувати СПЗ, а не долар, курсова позицій якого характеризується високою нестабільністю. Як відомо, курс СПЗ визначається на основі «кошика валют», який складається з євро, долара, японської ієни та англійського фунта. А тому використання СПЗ як валюти прив'язки гарантуватиме українській гривні рівномірне підвищення її купівельної спроможності щодо валют провідних країн світу.

Здійснення політики підвищення вартості національної валюти до 5,07 грн. за СПЗ у реальному обчисленні забезпечуватиме наближення України до цільового використання цін і створюватиме умови для комплексного розвитку вітчизняного виробництва та досягнення збалансованості ринку.

Ревальвація РОК може відбуватися як через підвищення внутрішніх цін. так і через зміцнення номінального обмінного курсу. Якщо підвищення споживчих цін в Україні відбуватиметься з темпами, які не забезпечуватимуть реалізацію запропонованих нами орієнтирів, то досягнення цільового показника рівня відносних цін вимагатиме незначної ревальвації номінального обмінного курсу. За досвідом Росії, така політика адекватно сприймається учасниками валютного ринку та не викликає істотних негативних наслідків: у 2003 р. обмінний курс рубля щодо долара номінально ревальвував на 7,9%, а реально - на 18.9%.

Основним інструментом ревальвації обмінного курсу гривні має виступати зміна цільової направленості інтервенцій НБУ на валютному ринку. Вони повинні направлятися на згладжування короткострокових коливань, попиту і пропозиції щодо іноземної валюти. Скорочення политу на іноземну валюту з боку грошової влади сприятиме зміцненню курсової позиції гривні, а також послабленню перекосів у валютно-фінансовій системі та реальному секторі економіки України. У такому випадку обсяги сукупних витрат в економіці вирівнюватимуться з обсягами вартості, створюваної вітчизняними економічними агентами. Зниженню попиту на іноземну валюту сприятиме й скорочення масштабів «втечі» вітчизняного капіталу у формі доларових заощаджень населення, господарських розрахунків у валюті та вкладів у закордонних банках. Застосування економічних підойм і адміністративних заходів для вирішення цього завдання сприятиме як підвищенню вартості національної валюти, так і активізації інвестиційних процесів у рамках української економіки.

Отже, якщо РОК ревальвуватиме із щорічним темпом 6,7-10.9%, то через 5 років відносні ціни в Україні підвищаться до економічно обгрунтованого рівня у 30%. Ревальвація матиме своїми результатами, насамперед, підвищення купівельної спроможності населення та зниження затратності виробництва щодо імпортованих сировини та матеріалів. Ревальвація приведе також до здешевлення імпортованих машин і устаткування, що, у свою чергу, підвищить інтенсивність процесів технологічної модернізації виробництва.

За результатами дослідження, проведеного Економічною експертною групою в Росії, зміцнення курсу національної валюти позитивно впливає на ті галузі економіки, які працюють виключно на внутрішній рийок: не зазнають істотного тиску конкуренції з боку імпорту; активно використовують у виробництві імпортовані компоненти.

Помірна і поступова ревальвація обмінного курсу не створюватиме серйозних перешкод для розвитку експортного сектора економіку, оскільки вітчизняні виробники матимуть змогу пристосовуватися до нової цінової ситуації, підвищуючи власну продуктивність.

Посилення курсової позиції національної валюти зумовить розширення внутріш-нього інвестиційного і споживчого попиту. Основними каналами реалізації цього впливу виступатимуть здешевлення імпортованої продукції та підвищення доходів населення у реальному вимірі. Крім того, ймовірно, що зміцнення обмінного курсу гривні приведе до скорочення масштабів «втечі» вітчизняного капіталу за кордон.

Інакше кажучи, від підвищення РОК гривні користь отримають не тільки імпортери, але й населення, купівельна спроможність якого зросте, і держава, для якої змен-шується вартість обслуговування зовнішнього боргу. Реалізація політики підвищення РОК гривні стане вагомою складовою у системі заходів, спрямованих на забезпечення зовнішньої платоспроможності країни.

З точки зору нормалізації розподільних процесів, зниження експортної премії та більш рівномірний розподіл доходів між секторами економіки позбавлять експортний сектор необгрунтованих переваг і сприятимуть більш динамічному розвиткові галузей, орієнтованих на внутрішній ринок. Отже, зміцнення РОК гривні має стати стратегічною метою валютно-курсової політики в Україні. Ревальвація РОК із річними темпами 6,7-10.9% скорочуватиме розрив між зовнішніми і внутрішніми цінами в Україні та сприятиме досягненню економічно обгрунтованого рівня обмінного курсу, що. у свою чергу, створюватиме умови для збалансованого розвитку національного виробництва.

Також можна сказати, що валютна політика Національного Банку України за роки становлення і вітчизняного валютного ринку, засвідчує вагомий внесок Національного банку в розбудову збалансованої та самодостатньої фінансової системи країни.

Здобувши незалежність, Україна фактично не мала власної грошової одиниці. Минуло не так багато часу, а ми вже відзначили торік перше десятиріччя національної валюти — одного із суттєвих атрибутів державності.

Протягом перших років існування національного валютного ринку його дисбаланси не лише висвітлювали загальноекономічні диспропорції, а й провокували підвищені девальваційні та інфляційні очікування. Сьогодні курсова стабільність гривні є запорукою передбачуваної динаміки цін.

У минулому десятиріччі єдиним загальновизнаним засобом грошових заощаджень слугувала іноземна готівка, внаслідок чого попит на неї