нерезидентів показує, на якому ринку (внутрішньому чи міжнародному) банк розміщує кошти, їх обсяги та види операцій, які він здійснює з нерезидентами. Структура активів у розрізі конвертованої та неконвертованої валюти зорієнтує стосовно того, якій валюті і банк надає перевагу. Останнє має значення при оцінці ризику, оскільки кожна валюта має свій рівень ризику. І Питома вага валютних активів та зобов'язань банку у розрізі резидентів та нерезидентів, вільно конвертованої та неконвертованої валюти розраховується на підставі даних балансу (або аналогічним порядком). При цьому залежно від розрізу використовуються активи та зобов'язання, що зазначаються у графі, відповідно, "резиденти" та "нерезиденти", "вільно конвертована" або "неконвертована валюти".
На підставі даних таблиці. (див. дод. А )- проаналізуємо валютні кошти банку у розрізі вільно конвертованої та неконвертованої валюти.
У нашому прикладі активи банку у вільно конвертованій валюті становлять 85,76 %, зобов'язання - 83,37 %. Активи у неконвертованій валюті незначні - 14,24 % від їх загального обсягу. Серед активних операцій у ВКВ найбільша частка належить кредитуванню суб'єктів підприємницької діяльності - 3 32,88 % та міжбанківським операціям (кредити, депозити та кошти на кореспондентських рахунках до запитання)- 32,13%. Структура валютної частини зобов'язань банку має перевагу за операціями у вільно конвертованій валюті (у ВКВ - 83,37 % та у НВ - 16,63 %). До таких операцій належать операції, що проводяться за поточними та депозитними рахунками фізичних і юридичних осіб. Ураховуючи те, що вільно конвертовані валюти мають більший попит серед клієнтів, частіше використовуються у розрахунках, а отже, є більш прибутковими. Крім цього, валюти для даної категорії мають менший ризик, що є позитивним показником. Однак, якщо серед клієнтів банку та їхніх партнерів переважають резиденти країн Близького зарубіжжя, експортно-імпортні тенденції клієнтів спрямовані на ринок СНД і валютою розрахунків обрана валюта країни-партнера, перевагу можуть мати операції з неконвертованою валютою, що при значних обсягах теж забезпечує певний рівень прибутковості.
У такому розрізі можна проаналізувати прибутковість операцій, визначити питому вагу доходів та витрат банку у вільно конвертованій та неконвертованій валюті.
Аналіз обсягів валютних операцій у розрізі видів валют та резидентності. (див. табл. 2.2.4)
Класифікуючи операції за ознакою резидентності, слід виділити операції у розрізі контрагентів банку: операції з фізичними особами, юридичними та міжбанківські.
Таблиця 2.2.4
Обсяг валютних операцій у розрізі резидентів та нерезидентів за 2005 р., тис. грн.
Види операцій | Обсяг коштів усього | У тому числі
Резиденти | Нерезиденти
сума | % | сума | %
Операції фізичних осіб | 1 900 | 1 700 | 0.78 | 208 200 | 0.15
Операції юридичних осіб | 58 515 | 57 10 | 42.16 | 1 .5 | 1.41
Операції з банками | 750 50 055 | 48 040 | 36.04 | 26 015 | 19.46
Усього | 125 254 469 | 106 750 | 78.98 | 28 719 | 21.02
До операцій банку, що здійснюються в іноземній валюті, належать розрахунки клієнтів - суб'єктів підприємницької діяльності за зовнішньоекономічними контрактами, неторговельні операції, що здійснюються з фізичними особами (перекази, валютно-обмінні операції, операції з чеками, платіжними картками тощо) та операції за кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів. Так, у нашому прикладі, обсяг операцій банку з резидентами у 2002 р. становив 106 816 750 тис. грн, що становить 78,98 % від загального обсягу операцій, що здійснюються банком в іноземній валюті, з нерезидентами - 28 428 719 тис. грн, що становить 21,02%. При цьому у структурі операцій найбільша частка належить операціям за рахунками резидентів - суб'єктів підприємницької діяльності - 42,16 %, кореспондентськими рахунками банків-резидентів - 36,04 та кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів - 19,46 %. Ці дані свідчать, що банк активно проводить операції в іноземній валюті з суб'єктами як внутрішнього, так і міжнародних валютних ринків, серед яких найбільша частка належить міжбанківським операціям - депозитам та кредитам. Операції за рахунками фізичних осіб досить незначні за обсягами і становлять за рахунками резидентів 0,78 % та нерезидентів - 0,15 %. Як уже згадувалося вище, відповідно до вимог валютного законодавства операції за рахунок нерезидентів обмежені та проводяться в умовах жорсткого валютного контролю, що впливає на їх обсяги та різноманітність.
Велика частка міжбанківських операцій забезпечується відповідною кореспондентською мережею банку. Оцінка ефективності кореспондентської мережі банку має важливе значення і тому повинна бути окремим напрямом аналізу валютних операцій банку, який буде розглянуто нижче.
Отже, розглянуті вище показники дають загальну інформацію про діяльність банку на валютному ринку, які є орієнтиром для подальшого більш детального аналізу валютних операцій за їх напрямами. Окремим напрямом аналізу є аналіз валютних пасивів банку.
Метою цього напряму аналізу валютних операцій є:
визначення, за рахунок яких коштів сформована ресурсна база банку (розрахунок їх питомої ваги);
оцінка значущості кожного виду ресурсу у розрізі валют у кредитному потенціалі банку;
визначення динаміки змін обсягів залучених валютних коштів;
пошук шляхів зниження вартості ресурсів за рахунок оптимізації їх структури в розрізі валют.
Валютні пасиви банку складаються із зобов'язань банку перед клієнтами і власними валютними коштами банку. Термін "власні валютні кошти" у нормативному значенні не існує, оскільки показники капіталу формуються у національній валюті. Але банк у процесі своєї діяльності отримує доходи в іноземній валюті та здійснює відповідні витрати, в результаті чого формуються власні кошти в іноземній валюті. У бухгалтерському обліку вони відображаються на технічному рахунку валютної позиції у подвійній оцінці - валютному номіналі та гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ. На рахунках доходів та витрат вони відображаються у гривневому еквіваленті на день відображення