Дипломна робота - Валютний ринок України, його оцінка та напрями розвитку
125

регулюючу роль держави. Залишки у вигляді строкових депозитів становлять інвестиційний потенціал населення. Порівняно з обсягами капіталовкладень цей потенціал скорочувався, але залишався досить вагомим. І якби його вдалося використати, то спад інвестиційної активності не був би таким катастрофічним. Перелік та вплив засобів державного регулювання на інвестиційну діяльність можна продовжити формуванням лізингових відносин в Україні. Лізинг є формою непрямого державного регулювання. Переваги лізингу: можливість розширення виробництва при обмежених фінансових ресурсах, можливість викупу обладнання лізингоотримувачем при залишковій вартості після закінчення лізингової угоди, зменшення ризиків, пов'язаних з експлуатацією обладнання. Для становлення лізингу треба одночасно проводити стимулюючу бюджетно-податкову і грошово-кредитну політику. В Україні для становлення лізингу необхідно розробити державну програму розвитку лізингу, яка б визначала правові рамки існування лізингу як різновиду інвестиційної діяльності, а також містила комплекс заходів для технічного переозброєння підприємств і нових компаній. [ 24, 21 ] У податковому кодексі бажано було б передбачити зменшення ставки прибутку при оподаткуванні лізингових операцій, а також зменшення ПДВ при наданні лізингових послуг. Банкам необхідно рекомендувати зменшення або скасування податку на прибуток при наданні довгострокових кредитів під реалізацію лізингових контрактів. Грошово-кредитну політику держави бажано спрямувати на сприяння розгортанню мережі спеціалізованих банків, компаній фондів, які б займалися лише лізинговими послугами на пільгових умовах оподаткування та одержання державних кредитів. З метою проведення єдиної лізингової політики бажано створити Державний лізинговий комітет (фонд) — самостійний державний орган виконавчої влади, на який можна покласти розпорядчо-координаційні функції. Проведення грошово-кредитної та валютної політики передбачає визначення та відображення: основних напрямів, завдань, пріоритетів грошово-кредитної політики з урахуванням завдань фінансової та економічної стабілізації; засобів і заходів регулювання грошово-кредитного ринку, що застосовуються для реалізації основних напрямів та завдань грошово-кредитної політики; характеристики основних показників грошово-кредитної політики (грошової бази, грошової маси, рівня інфляції, рівня монетизації економіки, облікової ставки Національного банку України та рівня кредитних і депозитних ставок комерційних банків, доступності кредитів, залишку загальної заборгованості за кредитами в національній та іноземній валютах); характеристики кредитної діяльності Національного банку України та комерційних банків (обсяги кредитування за видами кредитів, у тому числі питома вага довгострокових кредитів, обсяги залучених коштів населення до банківської системи, спрямованість кредитних ресурсів за галузями економіки, джерела збільшення кредитних ресурсів); характеристики валютно-курсової політики та основних її показників (динаміки офіційного обмінного курсу гривні, режиму фіксованості обмінного курсу гривні, обсягів зовнішніх запозичень за напрямами фінансування, обсягів вкладів капіталу нерезидентів у фінансовий ринок України, обсягів офіційних валютних резервів Національного банку України, порядку і обсягів здійснення валютних інтервенцій Національного банку України для підтримки гривні, обсягів виплат з обслуговування зовнішнього боргу, сальдо торговельного балансу); заходів щодо реформування та зміцнення банківської системи, підвищення ролі банківської системи у кредитуванні реального сектору економіки, в тому числі за галузями. Грошово-кредитна та валютна політика розробляється з урахуванням основних засад грошово-кредитної політики Національного банку України на наступний рік. Основними завданнями грошово-кредитної та валютної політики передбачається: стабілізація обмінного курсу; підтримка низьких темпів інфляції; розвиток банківської системи; розвиток валютного ринку; ремонетизація економіки насамперед за рахунок строкових депозитів підприємств, організацій та фізичних осіб; заохочення комерційних банків до довгострокового кредитування підприємств, організацій та населення; розширення безготівкової сфери розрахунків; розширення мережі обігу цінних паперів та вдосконалення системи торгівлі ними; лібералізація оборотності капіталів та створення передумов для інтеграції України у міжнародні фінансові ринки. З метою виконання перелічених завдань грошово-кредитної та валютної політики органи державної влади та управління в галузі інституціональної та фіскальної політики мають здійснювати такі основні заходи: контроль за розміром дефіциту держбюджету, зменшення його обсягу за рахунок скорочення витратної частини (з одночасним запровадженням касового методу фінансування витрат, тобто здійснення витрат за наявності фактичних грошових надходжень до бюджету), що, у свою чергу, потребує проведення податкової реформи з метою усунення надмірного податкового тиску на внутрішні суб'єкти економічної діяльності та скорочення частки ВВП, яка розподіляється через бюджет (до 25 -30 %), перегляду номенклатури та обсягів пільг, які надаються підприємствам, організаціям та населенню з метою їх скорочення; скасування індексації витрат підприємствам та організаціям, які фінансуються з бюджету або перебувають у державній власності, — це дасть змогу усунути інфляційний тиск на внутрішніх ринках, зменшити інфляцію та вартість кредитів, активізувати інвестиційний процес та підвищити кредитний рейтинг України на міжнародних фінансових ринках і, як підсумок — прискорити реформування економіки та дещо поліпшити стан соціальної сфери за рахунок підвищення реальної заробітної плати; послідовне зменшення прибутковості державних цінних паперів (ОВДП) і доведення її до рівня на 2-5% річних більше за рівень інфляції (для облігацій зі строком погашення до 1 року) та на 4-8 % річних більше (для облігацій зі строком погашення понад 1 рік) з одночасною гарантією безумовної і вчасної сплати всіх зобов'язань щодо нових емісій державних цінних паперів, що забезпечить їх обіг на вторинному ринку цінних паперів за рахунок збільшення привабливості та ліквідності, розширить можливості реального сектору економіки та сприятиме зменшенню кредитування комерційними банками та іншими фінансовими установами кредитних ставок і вартості заборгованостей; реструктуризація ОВДП у напрямку збільшення частки довгострокових облігацій (більше 1 року) дасть змогу зменшити тиск на видаткову частину держбюджету в період тимчасового відносного скорочення його дохідної частини, викликаного реформуванням податкової системи; спрощення порядку випуску корпоративних облігацій та усунення обмежень на випуск облігацій акціонерними товариствами з метою створення умов для оперативного залучення капіталу

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31