У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


в іноземній валюті відкриваються уповнова-женими банками на договірних засадах юридичним особам (резиден-там та нерезидентам), а також представництвам юридичних осіб-не-резидентів. Позичкові рахунки призначені для обліку позик, які на-дані шляхом сплати розрахункових документів або перерахуванням на розрахунковий рахунок позичальника відповідно до умов кредит-ної угоди.

Депозитні (за внесками) рахунки в іноземній валюті відкрива-ються фізичним та юридичним особам (резидентам та нерезиден-там), а також представництвам юридичних осіб — нерезидентів на підставі депозитного договору між власником рахунку і банком на визначений у договорі термін. Кошти на депозитний рахунок юри-дичної особи нерезидента перераховуються з розрахункового рахун-ку в іноземній валюті власників коштів, а після закінчення терміну їх зберігання повертаються на цей же розрахунковий рахунок.

Кошти на депозитний рахунок юридичної особи нерезидента пе-рераховуються через кореспондентський рахунок уповноваженого банку України з рахунку нерезидента, відкритого ним в іноземному банку. Після закінчення терміну їх зберігання кошти повертаються на зазначений нерезидентом рахунок в іноземному банку. Аналогіч-ний порядок діє щодо відсотків за депозитними внесками,

Виконання розрахункових операцій та видача готівки з депозит-них рахунків юридичних осіб забороняється.

Таким чином можна зробити наступний висновок, що в умовах побудови ринкової економіки в сфері грошово-кредитної політики НБУ в межах своїх повноважень буде намагатися вживати заходів, спрямовані на створення основ довгострокових перспектив зростання реального виробництва, високій зайнятості і стабільності цін.

Першочерговою проблемою, що виникла зараз перед Національним банком і всією банківською системою, є подолання високих темпів інфляції. Для досягнення цієї мети НБУ вважає за необхідне прийняття комплексу мір.

Відрегулювати принципи емісійної політики в Україні, що будуть будується на наступних основах: Національний банк повинний бути єдиним емісійним центром, емісійна діяльність Уряду (через бюджет) і комерційних банків забороняється; поступово скоротити централізовані кредити Національного банку для покриття дефіциту бюджету і внутрішнього державного боргу. Комерційні банки повинні проводить заліки заборгованості між підприємствами в межах одного банку, а також між клієнтами різних банків на основі окремих міжбанківських угод.

Національний банк буде здійснювати заходу щодо обмеженню грошової маси в звертанні тільки через сугубо ринкові важелі, що маються в його розпорядженні, а саме - через офіційну ставку рефінансування і резервні вимоги. [ 8, 45 ]

З метою узяття під контроль впливу державних витрат на інфляційні процеси Уряд повинний створити чітку законодавчу основу заборони проведення витрат держави поза межах державного бюджету з використанням кредитної емісії, уникаючи перекладання фінансової і бюджетної незбалансованості на банківську систему, що підриває стабільність національної валюти.

Необхідно відмовитися від існуючої практики цільового розподілу кредитів через НБУ відповідно до постанов і рішень Верховної Ради України й Уряду.

Забезпечити кредитну підтримку виробництва, що буде здійснюватися шляхом надання кредитів комерційним банкам на високоефективні програми і під конкретні зобов'язання підприємств по випуску продукції, здешевлення кредитів під пріоритети через компенсаційні виплати підприємствам з державного бюджету.

Необхідно досягти позитивної процентної ставки по кредитах шляхом підвищення дисконтної ставки Національного банку з урахуванням темпів інфляції, що дозволить на ринкових основах здійснювати регулювання кредитного ринку, усунути зловживання при наданні кредитів комерційними банками, забезпечити реальний захист внесків населення і засобів підприємств від знецінювання.

Внести в перелік першочергових задач з урахуванням необхідності проведення твердої грошово-кредитної політики розвиток альтернативних джерел залучення необхідних фінансових ресурсів у звертання шляхом розвитку ринку цінних паперів підприємств, включаючи оформлення зобов'язань підприємств векселями.

Забезпечити надійність платіжної системи України через впровадження електронного звертання грошей, скорочення термінів здійснення розрахункових операцій і посилення відповідальності за їхнє порушення.

У сфері готівки впроваджувати політику упорядкування касового обслуговування підприємств, стимулювання залучення вільних засобів населення на внески в банках, розвиток безготівкових розрахунків у споживчій сфері за допомогою чеків, кредитних карток і т.п.

Здійснювати регулювання діяльності комерційних банків через систему нормативів, що забезпечували б фінансову стабільність і стійку ліквідність, захист інтересів вкладників.

1.3.Валютна політика в Україні

Важливим елементом валютної системи, що пов'язує національну економіку із зовнішнім світом. є валютний курс, який опосередковує обмін товарами, послугами та рух капіталів між кордонами. Валютні відносини, хоч і є вторинними у відношенні до суспільного виробництва, мають певну самостійність і здійснюють зворотний вплив на виробництво. А в умовах глобалізації, коли обмінні курси почали справляти мо-гутній і багатосторонній вплив на стан економіки окремих держав і світового госпо-дарства в цілому, проблеми курсоутворення набувають особливого значення.

Валютно-курсова політика Уряду і НБУ в 2001-2004 рр. характеризувалась деякими позитивними рисами та мала ряд позитивних результатів. Це. насамперед, стабілізація інфляційних очікувань і мінімізація коливань РОК (реального обмінного курсу) гривні щодо долара - основної валют» зовнішньоекономічних розрахунків України. Однак фіксація обмінного курсу гривні щодо долара а умовах послаблення його курсової позиції на світових ринках фактично спричинила істотну девальвацію обмінного курсу гривні як щодо валют провідних країн світу, так і щодо валют країн -торгових партнерів України. [ 6, 6 ]

Як свідчать дані таблиці 1.3.1, за період 2002 р. - 9 місяців 2004 р. обмінний курс долара щодо євро девальвував на 16,3%, а щодо СПЗ (спеціальних прав запозичен-ня) — на 35%. У таких умовах орієнтованість валютно-курсової політики в Україні на підтримання стабільного співвідношення між доларом і гривнею фактично призвела до посилення нестабільності курсу гривні щодо валют індустріальних країн. Так, упро-довж 2002 р. - 9 місяців 2004 р. номінальний обмінний курс гривні щодо СПЗ деваль-вував на 17,1%. а щодо євро-на 41%.

Таблиця 1.3.1

Обмінні курси долара шодо євро і щодо СПЗ у 2001-2004 р.р.

Курс станом на | Долар/СПЗ | Долар/євро

01.04.2002 | 1.25150 | 0.88084

01.07.2002 |


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31