01.10.2002 | 1.32393 | 0.98610

01.01.2003 | 1.35766 | 1.04460

Зміна за 2002 р. (%) | 8.0 | 16.1

01.04.2003 | 1.37345 | 1.08910

01.07.2003 | 1.40767 | 1.15430

Продовження таблиці 1.3.1.

01.10.2003 | 1.42700 | 1.16709

01.01.2004 | 1.48578 | 1.25920

Зміна за 2003р. (%) | 9.4 | 20.5

01.04.2004 | 1.48700 | 1.23200

01.07.2004 | 1.45754 | 1.20510

01.10.2004 | 1.46899 | 1.23925

Зміна за 9 місяців 2004 року (%) | -1.1 | -1.6

Кумулятивна зміна

За 2001-2004 р.р. (%) | 16.3 | 35.0

Аналогічний вигляд має траєкторія РЄОК (реального ефективного обмінного кур-су) гривні. За розрахунками І. В. Крючкової, протягом 2001 р. - І півріччя 2004 р. де-вальвація РЕОК становила 15,8%, а протягом 2002 р. - І півріччя 2004 р. - 22,9%. [ 12, 31 ]

Рис. 1.3.1 Обмінні курси долара шодо євро і щодо СПЗ у 2001-2004 р.р. до (табл. 1.3.1)

У цих умовах доцільно проаналізувати механізми взаємодії розвитку реального сектора економіки і валютно-фінансового, а також оцінити справедливість тези про безумовно позитивний вплив девальвації на темпи економічного зростання в Україні.

Економічні наслідки знецінення національної грошової одиниці.

а) стримуючий вплив на сукупний попит і купівельну спроможність населення. При обговоренні позитивних результатів і негативних наслідків різних варіантів курсової політики часто запишається поза увагою негативний вплив девальвації на рівень внутрішнього попиту. Стримуючі ефекти девальвації проявляються у тому, що споживчий та інвестиційний попит на імпортовану продукцію внаслідок її подорожчан-ня скорочується, причому це скорочення не може бути компенсоване розширенням попиту на продукцію вітчизняного виробництва. В таких умовах обсяги внутрішнього поглинання (тобто споживчих та інвестиційних витрат в економіці) зменшуються.

Як справедливо вказують М. Монтес і В. Полов «штучне заниження валютного курсу дозволяє стимулювати експорт, виробництво і заощадження шляхом обмежен-ня імпорту і споживання».

Механізмами депресивного впливу девальвації на сукупний попит виступають:

перерозподіл доходів на користь економічних суб'єктів з більшою граничною схильністю до заощаджень;

інерційність номіналь-них витрат, яка при підвищен-ні номінальних цін виливається у зменшення реальних витрат;

зростання цін на імпор-товані товари в національній валюті, яке не компенсується відповідним зростанням до-ходів економічних агентів підвищення цін на вітчизняні товари - аналоги імпортованої продукції (якщо конкуренція на внутрішньому ринку не є досить високою, то при подорожчанні імпорту ціни на продукцію вітчизняного виробництва теж підвищуватимуться, оскільки виробники захочуть скористатися сприятливими можливостями для нарощування своїх прибутна).

Інакше кажучи, стримуючий вплив девальвації на обсяги внутрішньої абсорбції значною мірою реалізується через заниження купівельної спроможності населення. Адже зростання цін в умовах девальвації змушує більшість верств населення скоро-чувати свої реальні витрати.

Рестриктивний вплив девальвації на обсяги внутрішньої абсорбції можна роз-глянути і під кутом зору процесів, які відбуваються у валютно-фінансовій сфері. Так, формування заниженого курсу національної валюти часто відбувається в умовах інтен-сивного нагромадження міжнародних валютних резервів. Приріст резервних активів фактично виступає фактором зменшення обсягів внутрішньої абсорбції, оскільки час-тина іноземної валюти, що надійшла на внутрішній ринок, вилучається із сфер спожи-вання та інвестування економічних агентів.

Російські вчені теж наголошують на тому, що перспектива нарощування валютних резервів веде до «стиснення» внутрішнього попиту і ВВП кра-їни. За їх оцінками, звуження внутрішнього попиту має настільки сильний негатив-ний вплив на випуск більшості галузей промисловості, що він перекриває всі пози-тивні моменти, зумовлені послабленням курсової позиції національної валюти.

б) обмеженість впливу на розвиток експортного сектора.

Відомо, що девальвація надає вітчизняним виробникам переваги у сфері віднос-ної конкурентоспроможності. Девальвація може слугувати інструментом активізації внутрішнього виробництва через розвиток процесів імпортераміщення на внутріш-ньому ринку та підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних виробників на зовнішньому ринку, а тому часто розглядається як інструмент стимулювання еко-номічного зростання.

Проте насправді "чудодійні ліки девальвації мають обмежену сферу ДІЇ. По-пер-ше, ціновий демпінг у формі заниженого валютного курсу виявляється неспроможним вирішити проблеми високої енергомісткості, застарілих технологій і устаткування у ви-робничому процесі, які істотно знижують конкурентоспроможність вітчизняних вироб-ників. По-друге, попит на сировинні та напів сиронинні товари українського експорту відзначається низькою ціновою еластичністю, а тому експорт слабо реагує на зміни

Валютного курсу - український експорт більшою мірою залежить вщ коливань зовніш-нього попиту Як показали події 1998-1999 рр.. а Україні девальвація істотніше впливає на обсяги національного виробництва через реалізацію ефекту імпортозаміщення. [ 18, 40 ]

В) деформація структури національної економіки.

Заниження курсу національної валюти веде до виникнення деяких перекосів у валютно-фінансовій системі та галузевій структурі національної економіки. Зокрема, необгрунтований курс національної валюти зумовлює спотворення критеріїв ефективності зовнішньоекономічного обміну та порушує оптимальний розподіл економіч-них ресурсів.

Наприклад, при тривалому знеціненні національної грошової одиниці в народно-му господарстві країни розгортаються такі несприятливі соціальне-економічні процеси:

- девальвація, створюючи сприятливі умови для розвитку тих виробництв і галузей, продукція яких користується попитом з боку індустріальних країн, стає причиною деформації структури національної економіки;

- утримання заниженого курсу національної валюти протягом тривалого часу обертається оголенням внутрішнього ринку та виснаженням національних ресурсів (експортний сектор, який отримує від девальвації найбільші переваги, відтягує на задоволення потреб зарубіжних споживачів найбільш якісні матеріальні та трудові ресурси).

Отже, істотне заниження обмінного курсу виливається у консервацію неефек-тивної структури національної економіки та закріплення за нею ролі постачальника напівсировинних товарів на світовий ринок.

Крім того, недооцінка національної валюти порушує нормальний хід розподільних процесів. Зокрема, девальвація стає причиною субсидування експорту за рахунок додаткового оподаткування імпорту. Занижений курс національної валюти являє собою своєрідний механізм трансферту доходів (надання експортерам так званої «експортної премії» за рахунок доходів імпортерів). У цьому контексті В Маневич зазначав: «Те, що вигідні умови для національного експорту породжуються виключно обмінним курсом і