На другому етапі дослідження ми перевірили справедливість теоретичного поло-ження про вплив факторів попиту на РОК. Кореляційний аналіз факторів, які, за при-пущенням, визначають РОК, засвідчив, що вагомими факторами впливу на рівень віднос-них цін є зовнішня заборгованість і сальдо поточного рахунку. Коефіцієнти парної коре-ляції рівня відносних цін із зовнішнім боргом (у % ВВП) становили від мінус 0,33 до мінус 0,47, а з сальдо поточного рахунку платіжного балансу - відповідно, від 0,2 до 0,34.

Для апроксимації залежностей рівня виносних цін від середньодушових доходів, зовнішньої заборгованості та сальдо поточного рахунку нами було розроблено ряд моделей з використанням як лінійних, так і логарифмічних функцій що грунтувалися на даних лооб єктних і просторово-динамічних спостережень

Коефіцієнти незалежних змінних у розроблених нами моделях стали своєрідни-ми "ефектами впливу , за якими було розраховано зміни рівня відносних цін при зміні факторних ознак на задану величину:

підвищення середньодушових доходів на 1000 дол. зумовлює зростання рівня відносних цін на 3 процентних пункти;

- збільшення зовнішнього боргу країни на 100% ВВП призводить до девальвації РОК і падіння рівня відносних цін на 4 процентних пункти;

зростання додатного сальдо поточних операцій платіжного балансу на 10% ВВП спричиняє підвищення рівня відносних цін на 2 процентних пункти.

За логарифмічними моделями було встановлено, що серед вказаних факторів найбільшою еластичністю відзначаються середньодушові доходи. Підвищення їх на 1% виливається у зростання рівня відносних цін на 0,24%.

Параметри регресійних моделей, які найкраще апроксимують виявлені залеж-ності, було використано для обчислення очікуваного (теоретичного) рівня відносних цін для України. Після проведення необхідних розрахунків ми дійшли такого виснов-ку; для країни з ВНД на душу населення 5-6 тис. дол. за ПКС, зовнішнім націо-нальним боргом у розмірі 30% ВВП і сальдо поточного рахунку платіжного балан-су від 7 до 15% ВВП і розрахунковий рівень відносних цін перебуває у межах 41-47% рівня цін у США. По суті, це той економічно обгрунтований рівень відносних цін, який відповідає закономірностям розвитку світової економіки та міжнародної валютно-фінансової системи.

Фактичні ж значення рівня відносних цін у нашій країні в останні роки наближалися до 20%. Інакше кажучи, в даний час обмінний курс гривні істотно недооцінено, і в Україні ще існує значний резерв для ревальвації РОК.

Тож нагальними завданнями Уряду і НБУ на найближчі роки є узгодження курсових співвідношень з об'єктивними процесами, що відбуваються у реальній економіці, та поступове наближення відносних цін до економічно обгрунтованого рівня. Як ми з'я-сували, еталонний рівень відносних цін для України, виходячи з рівня середньодушо-вих доходів, зовнішнього боргу країни та сальдо поточного рахунку платіжного ба-лансу, перевищує 40%.

Однак при встановленні цільового показника рівня відносних цін для окремої країни необхідно враховувати не тільки його середнє значення для країн з подібним рівнем економічного розвитку, але й можливість розгортання валютної кризи у неста-більному валютно-фінансовому середовищі. Так, істотна ревальвація РОК може призвести до погіршення торгового балансу і "втечі" капіталу внаслідок зниження міри довіри суб'єктів ринку до стабільності курсової позиції національної валюти.

Таблиця 1.3.2

Рівень відносних цін у країнах, які пережили кризу

Країни | Роки кризи | Рівень відносних цін напередодні кризи

Аргентина | 2001 | 0,6

Болгарія | 1997 | 0,3

Бразилія | 1999 | 0,7

Еквадор | 1999 | 0,5

Індонезія | 1997 | 0,3

Малайзія | 1997 | 0,6

Росія | 1998 | 0,7

Таїланд | 1997 | 0,5

Україна | 1998 | 0,4

Філіппіни | 1997 | 0,3

Чехія | 1997 | 0,5

Середнє значення | 0,5

Для уникнення такої небезпеки ми проаналізували досвід країн, у яких, починаючи з 1997 р. мали місце валютні кризи. Середнє значення рівня відносних цін у кризових країнах досягало 50%. Проте в Болгарії. Індонезії та на Філіппінах рівень відносних цін напередодні валютної кризи становив 30% хоча основні фактори розгортання валютної кризи в цих країнах пов'язані з нестабільністю потоків капіталу, тому ми не можемо залишати поза увагою досвід країн, у яких валютний курс виявився нестійким.

Рис. 1.3.2 Рівень відносних цін у країнах, які пережили кризу до (табл. 1.3.2)

Тим часом відомо, що здатність валюти протистояти валютній кризі значною мірою залежить від забезпеченості грошової бази валовими валютними резервами. Співвідношення валових валютних резервів і грошової бази вважається дійовим інди-катором наближення валютної кризи. У більшості країн, які пережили валютну кризу (Фінляндії, Чилі, Бразилії, Малайзії, Кореї, Індонезії, Болгарії, Росії, Мексиці, Таї-ланді, Швеції, Великобританії), дане співвідношення напередодні стрімкої деваль-вації було нижчим від 80%.

В Україні, станом на 31 лип-ня 2004 р., співвідношення ва-лових валютних резервів і грошової бази становило 117%, що свідчить про можливість істотної ревальвації РОК без виникнен-ня загрози валютної дестабілі-зації. Однак для забезпечення достатнього запасу міцності ва-лютна забезпеченість грошової бази не повинна бути нижчою від 80%, а тому сумарні темпи ревальвації РОК у середньо-строковій перспективі не можуть перевищувати 50%.

З огляду на наведені обгрунтування в таблиці 1.3.3, вважаємо, що цільовий показник рівня відносних цін для України має перебувати на рівні близько 30%. Ревальвація РОК з метою його наближення до вказаного цільового орієнтира забезпечуватиме подолання фінансово-економічних деформацій, пов’язаних із заниженням курсу національної валюти, і гарантуватиме певний запас міцності для уникнення потрясінь на валютному ринку.

Таблиця 1.3.3

Цільові орієнтири