Роки | Цільове значення рівня відносних цін (%) | Реальний курс гривні /СПЗ (на кінець року) | % ревальвації РОК гривні/СПЗ (за рік)

2004 | 20 | 7,75 | -

2005 | 22 | 6,91 | 10,85

2006 | 24 | 6,33 | 8,33

2007 | 26 | 5,85 | 7,69

2008 | 28 | 5,43 | 7,14

2009 | 30 | 5,07 | 6,67

У таблиці наведено результати розрахунків бажаної динаміки РОК до 2009 р. для досягнення цільового показника рівня відносних цін. Ми передбачали, що рівень відносних цін має поступово і рівномірно підвищуватися упродовж 2005-2009 рр. У такому випадку наближення рівня відносних цін до 30% вимагатиме ревальвації РОК гривні щодо СПЗ з такими темпами: у 2005 р. - 10,9%, у 2006 р. - 8,3%, у 2007 р. -7,7%, у 2008 р. - 7,1% і в 2009 р. - 6,7%. [ 17, 9 ]

Як базову валюту для моніторингу курсових співвідношень і коригування неба-жаних цінових перекосів ми пропонуємо використовувати СПЗ, а не долар, курсова позицій якого характеризується високою нестабільністю. Як відомо, курс СПЗ визна-чається на основі "кошика валют", який складається з євро, долара, японської ієни та англійського фунта. А тому використання СПЗ як валюти прив'язки гарантуватиме українській гривні рівномірне підвищення її купівельної спроможності щодо валют про-відних країн світу.

Здійснення політики підвищення вартості національної валюти до 5,07 грн. за СПЗ у реальному обчисленні забезпечуватиме наближення України до цільового використання цін і створюватиме умови для комплексного розвитку вітчизняного виробництва та досягнення збалансова-ності внутрішнього ринку.

Ревальвація РОК може відбуватися як через підви-щення внутрішніх цін. так і через зміцнення номіналь-ного обмінного курсу. Якщо підвищення споживчих цін в Україні відбуватиметься з темпами, які не забезпечу-ватимуть реалізацію запро-понованих нами орієнтирів, то досягнення цільового показника рівня відносних цін вимагатиме незначної ревальвації номінального обмінного курсу. За досвідом Росії, така політика адекватно сприймається учасниками валютного ринку та не викликає істотних негативних наслідків: у 2003 р. обмінний курс рубля щодо долара номінально ревальвував на 7,9%, а реально - на 18.9% '5.

Основним інструментом ревальвації обмінного курсу гривні має виступати зміна цільової направленості інтервенцій НБУ на валютному ринку. Вони повинні направ-лятися на згладжування короткострокових коливань, попиту і пропозиції щодо інозем-ної валюти. Скорочення политу на іноземну валюту з боку грошової влади сприятиме зміцненню курсової позиції гривні, а також послабленню перекосів у валютно-фінан-совій системі та реальному секторі економіки України. У такому випадку обсяги су-купних витрат в економіці вирівнюватимуться з обсягами вартості, створюваної вітчиз-няними економічними агентами.

Зниженню попиту на іноземну валюту сприятиме й скорочення масштабів "втечі" вітчизняного капіталу у формі доларових заощаджень населення, господарських роз-рахунків у валюті та вкладів у закордонних банках. Застосування економічних підойм і адміністративних заходів для вирішення цього завдання сприятиме як підвищенню вартості національної валюти, так і активізації інвестиційних процесів у рамках україн-ської економіки.

Отже, якщо РОК ревальвуватиме із щорічним темпом 6,7-10.9%, то через 5 років відносні ціни в Україні підвищаться до економічно обгрунтованого рівня у 30%. Ре-вальвація матиме своїми результатами, насамперед, підвищення купівельної спро-можності населення та зниження затратності виробництва щодо імпортованих сиро-вини та матеріалів. Ревальвація приведе також до здешевлення імпортованих ма-шин і устаткування, що, у свою чергу, підвищить інтенсивність процесів технологічної модернізації виробництва.

За результатами дослідження, проведеного Економічною експертною групою в Росії, зміцнення курсу національної валюти позитивно впливає на ті галузі економіки, які працюють виключно на внутрішній рийок: не зазнають істотного тиску конкуренції з боку імпорту; активно використовують у виробництві імпортовані компоненти. По-мірна і поступова ревальвація обмінного курсу не створюватиме серйозних перешкод для розвитку експортного сектора економіку, оскільки вітчизняні виробники матимуть змогу пристосовуватися до нової цінової ситуації, підвищуючи власну продуктивність.

Посилення курсової позиції національної валюти зумовить розширення внутріш-нього інвестиційного і споживчого попиту. Основними каналами реалізації цього впливу виступатимуть здешевлення імпортованої продукції та підвищення доходів населен-ня у реальному вимірі. Крім того, ймовірно, що зміцнення обмінного курсу гривні при-веде до скорочення масштабів "втечі" вітчизняного капіталу за кордон.

Інакше кажучи, від підвищення РОК гривні користь отримають не тільки імпорте-ри, але й населення, купівельна спроможність якого зросте, і держава, для якої змен-шується вартість обслуговування зовнішнього боргу. Реалізація політики підвищення РОК гривні стане вагомою складовою у системі заходів, спрямованих на забезпечен-ня зовнішньої платоспроможності Української держави.

З точки зору нормалізації розподільних процесів, зниження експортної премії та більш рівномірний розподіл доходів між секторами економіки позбавлять експортний сектор необгрунтованих переваг і сприятимуть більш динамічному розвиткові галу-зей, орієнтованих на внутрішній ринок.

Отже, зміцнення РОК гривні має стати стратегічною метою валютно-курсової політики в Україні. Ревальвація РОК із річними темпами 6,7-10.9% скорочуватиме розрив між зовнішніми і внутрішніми цінами в Україні та сприятиме досягненню еко-номічно обгрунтованого рівня обмінного курсу, що. у свою чергу, створюватиме умо-ви для збалансованого розвитку національного виробництва.

Також можна сказати, що валютна політика Національного Банку України за роки становлення і вітчизняного валютного ринку, засвідчує вагомий внесок Національ-ного банку в розбудову збалансованої та самодостатньої фінансової системи країни. Що вдалося зробити за цей час? Здобувши незалежність, Україна фактично не мала власної грошової одиниці. Минуло не так багато часу, а ми вже відзначили торік перше десятиріччя національної валюти — одного із суттєвих атрибутів державності.

Протягом перших років існування національного валютного ринку його дисбаланси не лише висвітлювали загальноекономічні диспропорції, а й провокували підвищені девальваційні та інфляційні