Роль банківських і небанківських фінансових установ як посередників на фінансовому ринку

Фінансове посередництво – це процес непрямого інвестування, за якого фін. посередники позичають кошти в тих, які їх заощадили, і в свою чергу, надають позики іншим. Коротко сутність фін. пос-тва можна описати наступним чином. У секторі непрямого фін-ня поряд з двома базовими суб'єктами, які умовно можна назвати кредитор-заощадник і позичальник-витратник, з'являється третій екон. суб'єкт, який є самостійним і рівноправним суб'єктом гр. ринку. Подібно до базових суб'єктів він формує власні зобов'язання та вимоги і на цій підставі емітує власні фін.інструменти, які стають об'єктом торгівлі на гр. ринку. Вказані суб'єкти називаються фін. посер-ми, а їх д-сть з акумуляції вільного гр.. кап. та розміщення його серед позичальників-витратників назив. фін. посер-вом.Ф-ції фін. пос-тва як зовн. прояв його властивостей у с-мі екон. відносин випливають з унікальної ролі, яку покликано виконувати фін. пос-цтво в екон. розвитку. Як уже зазначалося, ця роль полягає в ефективнішому розміщенні кап. індив. інвесторів, що забезпечує екон. розвиток.

Тому більш правомірним є класифікація всіх фін. пос-ків за одним критерієм – участю їх у формуванні пропозиції грошей. За цим критерієм вони поділ. на: * банки, які через грошово-кредитний мультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей; * небанк. фін. пос-ки (фін-кредитні установи), які такої здатності не мають.

Виділення банків в окрему групу характерне для всіх наявних класифікацій фін. пос-ків. Така одностайність базується на двох їхніх функціональних особливостях: по-перше, банки беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуру й екон. зростання, більше того, д-сть банків з пропозиції грошей багато в чому визначає становище всіх інших пос-ків на гр. ринку. По-друге, банки мають можливість надавати екон. суб'єктам широкий асортимент різних послуг, тоді як інші пос-ки спеціалізуються на окремих фін. операціях. Під терміном «банк» розуміють установу, яка створена для залучення гр. коштів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення, платності і терміновості.Основне завдання банку – здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників. Трансформаційна функція банків зумовлена посередницькою місією банків взагалі і їх особливим місцем серед фін.пос-ків зокрема. Полягає вона в зміні (трансформації) таких якісних хар-к гр. потоків, що проходять через банки, як рівень ризикованості, строковість, обсяги та просторове спрямування.

Небанк. фін-кредитні установи теж є фін. пос-ми гр.. ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у ц.п. та кредити (переважно довгострокові). У своїй д-сті вони мають багато спільного з банками, тому деякі теоретичні положення і практичні моделі, будуть актуальними. Інститут фін. пос-цтва нерозривно пов'язаний із функціонуванням ін вест. ринку, розвитком його видів і сегментів, станом його кон'юнктури. Хоча термін «ін вест. ринок» уже достатньо тривалий час використовується економістами, однозначного трактування цього поняття досі не вироблено Інвестиційний ринок представляє собою ринок, на якому об’єктами купівлі-продажу виступають різн. інвестиційні товари та інструменти, а також інвестиційні послуги, що забезпечують процес реального і фін. інвестування.Інвест. ринок є надзвичайно складною сис-ю, в якій обертаються багатоманітні товари та інструменти, що забезпечують інвест. попит усіх видів інвесторів. Цей ринок обслуговується спец. інвест. інституціями, розпоряджається досить розгалуженою і різноплановою інвестиційною інфраструктурою.Цю групу інвест-фін пос-ків представляють різн. інвест. і кредитно-фін інститути, осн. з яких є:*  спеціалізовані відділи комерц банків;*  інвест. компанії (під-ва-торговці ц.п., які, крім ведення пос-цьких операцій на фондовому р. можуть залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії і розміщення власних ц.п.);* інвестиційні фонди (юр.о., створені у формі акц. тов-ва, що акумулюють кошті дрібних індивідуальних інвесторів для здійснення спільного інвестування. Інвест. фонди діляться на відкриті, створювані на невизначений термін і здійснюючі викуп власних ц.п. у строки, встановлені інвест. декларацією; і закриті, створювані на певний термін і здійснюючі розрахунки за власними ц.п. по закінченні періоду д-сті;*  інвест. дилери або андерайтери (спец банк. установи або компанії, що займаються первинним продажем емітованих акцій і облігацій шляхом купівлі нових їх місій та орг-ції підписки (реалізації) їх учасникам вторинного фондового ринку дрібними партіями);* трастові компанії або інвест управляючі (інвестиційно-фін посередники, що здійснюють довірче управління ц.п. або гр.. коштами, переданими їх у володіння третіми особами з метою інвестування в ц.п.);*  фін.-промислові групи або фін. холдингові компанії (материнські компанії, яким належать п-тва, інвестиц. і страхові фірми, кредитно-фін установи та інші учасники, що функціонують у вигляді дочірніх її п-ств. Материнській компанії, що очолює фін-промислову групу, належить звичайно контрольний пакет акцій дочірніх п-ств);*  інвестиц-фін дім або інвестиц-фін супермаркет (інвестиц інститут, що здійснює посередницьку д-сть н різноманітних інвестиц. ринках і надає комплексні інвест. послуги своїм клієнтам);* страхові компанії і ПФ ;*  інші ін вест. і кредитно-фін інститути.