ЗМІСТ
ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................................3
1.Стан галузей тваринництва у останні роки............................................................4
2. Норми споживання кормів і одомашнювання сільськогосподарських………..8
ВИСНОВКИ...............................................................................................................11
ЛІТЕРАТУРА...........................................................................................................13
ВСТУП
Нинішній незадовільний стан галу-зей тваринництва спричинений негативними наслідками попередніх 14 років. Протягом 1991-2004 років чисельність великої рогатої худоби в Україні скоротилась у 3,5 раза, в то-му числі корів - у 2,1 раза, поголів'я свиней - втричі, овець і кіз - у 4,5, птиці - у 1,6 раза. Валове виробниц-тво м'яса зменшилося у 2,7, молока - 1,8 раза, яєць - на 27 відсотків.
Водночас в особистих селян-ських господарствах реалізація на забій худоби і птиці також зменши-лась на 100 тис. т, а приріст вироб-ництва молока на 5,4 млн. тонн да-леко не компенсував його спад у сільськогосподарських підприємс-твах - на 16,1 млн. т. Незважаючи на таку спадщину, у минулому році саме внаслідок здійснення органі-заційних і технологічних заходів, а також збільшення фінансування з державного бюджету на підтримку тваринництва, в галузі відбулося ряд позитивних зрушень.
1. Стан галузей тваринництва у останні роки
В останні роки в Україні у галузях тваринництва відбулися деякі позитивних зрушення. Так, протягом січня - жовтня 2005 року поголів'я великої рогатої худоби в Україні зросло (тис. голів) на 135, свиней - 902, овець і кіз -на 100, птиці всіх видів - на 37 млн. голів.
Саме правильність узятого уря-дом курсу на розвиток великотоварного тваринництва підтверджують результати виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств, де обсяги виробництва м'яса порів-няно з аналогічним періодом 2004 року збільшились на 11 відсотків, мо-лока - на 2 відсотки і яєць - на 15 від-сотків.
Порівняно з 2004 роком помітно підвищилась продуктивність худоби (надій на корову - на 410 кг) і птиці (несучість на 3 яйця), зросло надходження приплоду поросят тис. голів) та продаж молодняку птиці населенню (на 12 млн).
Зважаючи на значну кількість тваринницьких господарств та інших допоміжних будівель які тривалий час пустували і зруйновані, минулого року було проведено інвентаризацію 207 тваринницьких комплексів. З метою відновлення роботи прибуткових галузей скоростиглого птахівництва - свинарства на 118 комплексах ведуться роботи з їхньої реконструкції та заповнення поголів'ям. Розпочато будівництво нових свінокомплексів за датською технологію зокрема, в Київській області" Івано-Франківській (два), петровській (один). Перші дві вже стали до ладу торік, що, буде сприяти зростанню виготовленню тваринницької продукції не - збільшенню робочих місць і звідси і росту надходжень бюджету.
Останнім часом гостро постає проблема насичення внутрішнього ринку держави м'ясом та м'ясними продуктами, рівень споживання яких в розрахунку на одну особу про-тягом вже кількох років не переви-щує 38 кг при науково обґрунтованій нормі - 80 кг (у 1990 році було 68 кг).
Внаслідок глибокого диспаритету цін на продукцію тваринництва та матеріально-технічні ресурси, яких потребує галузь, її виробництво за-лишається збитковим і невигідним. Так, за статистичними даними у 2004 році рентабельність виробниц-тва м'яса великої рогатої худоби ста-новила мінус 33 відсотки, свиней -14, овець і кіз - 40, а збитки від їх-ньої реалізації лише в сільгосппід-приємствах, де виробляється трети-на продукції, становили 817 млн. гривень.
Саме внаслідок зазначених фак-торів виробництво м'яса усіх видів у живій масі зменшилось з 6,4 млн. т у 1990 році до 2,4 млн. т у 2004 році.
Наприклад, у Німеччині на коро-ву м'ясної породи з приплодом ви-плачують по 200 євро на голову, сви-ню - 19, вівцю - 20, коня - 50 євро на голову. У 2005 р. єврокомісією для країн експортерів встановлені субсидії на масло вершкове - 1385 євро за тонну, сир твердий відповідно 800-900 євро, сухе знежирене моло-ко - 310 євро за тонну.
Про неконкурентність тварин-ницької продукції навіть на внутріш-ньому ринку і до чого це призводить свідчить факт завезення в Україну живих свиней, яких за 10 місяців минулого року імпортовано 96 тис. голів по ціні 6-7 грн. за кілограм при внутрішній закупівельній ціні 11-121 грн.
Водночас вітчизняний товарови-робник не може реалізувати понад 80 тис. голів кондиційного свинопо-голів'я, перетримка якого обходить-ся щоденно в 300 тис. грн.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" Мінагрополітики разом з УААН роз-робило проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затверджен-ня Порядку надання бюджетної до-тації та спеціальної бюджетної до-тації виробникам продукції тварин-ництва та встановлення їх розмірів і мінімально допустимого рівня цін на продукцію тваринництва на 2006 рік". Однак Мінфін його не погодив, запропонував повернутись до цього питання після затвердження Дер-жавного бюджету України на 2006 рік, тоді як зазначеним Законом, навпаки, розрахунок розміру бюд-жетних тваринницьких дотацій на-дається як додаток до проекту За-кону України про Державний бюд-жет України на 2006 рік. Його про-ведено на основі нормативних втрат на виробництво продукції тваринництва при відповідній про-дуктивності з урахуванням рівня інфляції та вартості річного утри-мання однієї голови маточного по-голів'я худоби (корови, свиноматки, вівцематки).
Річна потреба в бюджетних кош-тах на всю вироблену продукцію для запобігання збитковості її виробни-ків становить 6,3 млрд. грн., але у зв'язку з обмеженістю коштів дер-жавного бюджету у 2006 р. Мінагро-політики просило встановити допла-ти лише за продукцію, реалізовану переробним підприємствам та наяв-не маточне поголів'я сільськогосподарських тварин на загальну суму -3,7 млрд. грн.
Незважаючи на це, державним бюджетом передбачено на під-тримку тваринництва на 2007 рік у розмірі 960 млн. гривейь, або 26% до потреби.
Крім того, через упереджену по-зицію Мінфіну щодо обсягів бюд-жетної підтримки галузі, вже протя-гом півтора року Кабінет Міністрів не затверджує Державну програму створення сприятливих умов для