|
| Потрібні у добу на одну голову (г)
Добовий приріст (г)
кормові одиниці | перевареного протеїна | соли | кальці | фосфор
110-120 | 700-800 | 4,1-4,6 | 310-375 | 40 | 16 | 14
120-130 | 700-800 | 4,2-4,8 | 330-390 | 43 | 17 | 15
130-140 | 700-800 | 4,3-5,0 | 310-370 | 50 | 19 | 17
140-150 | 600-700 | 4,4-5,1 | 300-360 | 55 | 21 | 18
150-160 | 600-700 | 4,5-5,5 | 270-330 | 65 | 22 | 19
Норми кормління овець
Вовці –жвачні тварини. Вони не превередлеві до кормління різноманітними кормами. Їм необхідне моціон а також сера. Приведемо норми кормління баранов-виробників. (табл. 4)
Барани-виробники повинні бути в заводській угодованості (живаючи маса (90—130 кг) Случний сезон в овець проходить в основному в серпні-вересні, а окоти овець — січень-лютий. Тому баранів необхідно посилено годувати в липні-вересні, а протягом іншого часу поживність кормів для них варто зменшити на 20—25%, щоб не наставало ожиріння баранів, Баранів містять на гарних пасовищах і підгодовують концентратами (400—500 м на голову на добу 3 .
Таблиця 4. Норми годівлі баранів-виробників
Жива
Маса, кг | Корм, ед | Суха речовина, кг | Перев.
протеін, ш | Кальцій г | Фосфор,г | Сера,г | Каратін, мг | Сіль, г
Неслучний період
70 | 1,5 | 1,7 | 145 | 9,5 | 6 | 5,25 | 17 | 10
80 | 1,6 | 1,85 | 155 | 10 | 6,4 | 5,55 | 19 | 11
90 | 1,7 | 1,95 | 165 | 11 | 6,8 | 5,85 | 21 | 12
100 | 1,8 | 2,05 | 165 | 11,5 | 7,2 | 6,15 | 23 | 13
110 | 1,9 | 2,2 | 175 | 11,5 | 7,6 | 6,45 | 25 | 14
120 | 2 | 2,3 | 185 | 12,25 | 8 | 6,75 | 27 | 15
130 | 2,1 | 2,4 | 195 | 12,75 | 8,4 | 7,15 | 29 | 16
Случний період
70 | 2 | 2,2 | 225 | 12,1 | 9 | 7,05 | 27 | 15
80 | 2,1 | 2,3 | 234 | 12,6 | 9,5 | 7,35 | 32 | 16
90 | 2,3 | 2,4 | 245 | 13,2 | 9,9 | 7,75 | 37 | 17
100 | 2,4 | 2,5 | 255 | 13,8 | 10,45 | 8,18 | 42 | 18
110 | 2,5 | 2,6 | 265 | 14,4 | 10,75 | 8,45 | 47 | 19
120 | 2,6 | 2,75 | 275 | 15 | 11,25 | 8,75 | 47 | 20
130 | 2,6 | 2,85 | 285 | 15,6 | 11,25 | 9,05 | 52
ВИСНОВКИ
Все ж маємо надію на те, що га-лузь тваринництва почнуть, нареш-ті, сприймати як вирішальну, для розвитку села, функціонування всієї інфраструктури.
Найгірший стан склався з виро-щуванням великої рогатої худоби, де внаслідок повного розвалу при попередніх урядах спеціалізованих підприємств і комплексів, вироб-ництво яловичини зменшилося усі-ма категоріями господарств у 3,5 раза, а сільськогосподарськими підприємствами - у 10 разів. Як ре-зультат частка яловичини у загаль-ному обсязі виробництва знизилася у колективних господарствах з 63 відсотків у 1990 році до 39 - у 2006 році. Це ще раз переконливо під-тверджує позицію Мінагрополітики України щодо збільшення розмірів фінансової підтримки виробників м'яса великої рогатої худоби за ра-хунок коштів з державного бюдже-ту, як це прийнято в усіх цивілізова-них країнах.
Література
1.Боярська Л.Г. Технология кормов и полноценное кормление сельскохозяйственных животных.- Ростов на Дому. Феникс.- 2001.-416
2.Голуб А.В. Свинарство –галузь продуктова. / Тваринництво України.-2006.-№5.-С 4-7.
3.Дубін А. Молочно м’ясні потужні комплекси / Тваринництво України.-2006.-№6.-С 3-4.
4.Рибалко В. Наукові аспекти розв’язання проблем дефіциту свиней в Україні/ Тваринництво України.-2006.-№2.-С 3-4.
5.Лобас В. Резерви нарощування виробництва тваринної галузі у ринкових умовах / Тваринництво України.-2006.-№6.-С 3-4.
6. Тваринництво / під ред. Лановская М.Г.- Київ, Вища школа.-2001.-167