.3) зручність безготівкових розрахунків.

Однак у деяких сферах економічного життя наявність грошей зберігає своє важливе значення.

По-перше, в угодах, де однієї зі сторін є населення. Наприклад, на Україні дуже незначна частина населення користається безготівковими розрахунками, хоча для країн з розвитий ринковою економікою ситуація кардинально міняється (наприклад у США заробітну плату наявними одержують не більш 6% зайнятого населення).

По-друге, в умовах кризових потрясінь більшість економічних агентів прагнуть мати готівку.

По-третє, готівково-грошовий оборот важко контролюємо. Він може виступати засобом відхилення від податків і інших незаконних дій.

по внеску. Отже, треба зважити переваги і недоліки готівки і вирішити, скільки ж готівки треба мати на руках, а скільки -покласти в банк.

Україна випускає державні цінні папери. Але купують тільки комерційні банки. Населення їм не довіряє. Хоча Україна і має фондову біржу. Фондовий ринок в Україні не розвинений. Це дуже вповільнює процес розвитку економіки.

4. Зовнішньоекономічні зв’язки.

Головними українськими експортерами залишаються металургія, що переважно орієнтована на західні ринки, причому основну частину експорту складає продукція чорної металургії (93,0%) і тільки 7,0% експортується продукції кольорової металургії, де біля половини — алюмінію, магнію й інших кольорових металів. Що стосується експорту продукції машинобудування (електричних машин, літальних апаратів і т.д.), хімічної промисловості (аміак, карбамід, шини і т.д.), харчової промисловості і сільського господарства (цукор, соняшникова олія. шкіри і т.д.), що вартістю експорту йдуть слідом за металургією, те тут України поступово втрачає колишні позиції. Частково це зв'язано з падінням обсягів україно-російської торгівлі.

Дуже значний обсяг імпорту (по вартості в останні роки і приблизно відповідає експорту) підтримується високою енергоємністю металургійного і хімічного виробництв основних промислових споживачів природного газу. У цілому імпорт енергоносіїв залишається домінуючим у структурі імпорту товарів приблизно 45%, що забирає з держбюджету понад 1 млрд. дол. США. Спостерігається зростання обсягу імпорту продукція машинобудування, що зв'язано з фізичним і моральним зносом устаткування українських підприємств, що вимагають невідкладної реконструкції

Відбулися помітні зрушення в зовнішньоторговельних потоках України. По-перше, чітко проявилася переорієнтація торгівлі на далеке зарубіжжя. По-друге, піддався помітному коректуванню і розподіл торгівлі по країнах далекого зарубіжжя.

Незважаючи на деякі позитивні тенденції в розвитку зовнішньоторговельних зв'язків України, що відповідає дійсності перелому в динаміку експортно-імпортних операцій поки не відбулося. Є всі підстави вважати Україну державою з відкритою економікою: по розрахунками, питома вага експорту товарів і послуг у ВВП складає близько 45%. Дефіцит поточного рахунка в Україні в попередні роки формувався внаслідок сильної залежності країни від снабжений енергоносіїв (близько 40% імпорту), а в майбутньому ситуація, на наш погляд, ускладниться в результаті збільшення негативного сальдо статті «доходи», де відображається сплата відсотків по зовнішньому боргу і цінних паперах. Україна залишається державою з високою залежністю рівня виробництва від так називаного «критичного імпорту», импортозависимость України (відношення імпорту товарів і послуг до ВВП) складає 48%.

Розглянемо основні напрямки в структурі зовнішньоекономічної діяльності України. Незважаючи на очевидні і не завжди виправдані зусилля по згортанню торгових відносин із суб'єктами колишнього СРСР, останні (насамперед РФ) залишаються головними торговими партнерами України (табл. 1).

Таблиця 1 Регіональна структура зовнішньої торгівлі України в

2006 р.(млн. дол США)

Региональн.ринки |

Товарообіг |

Частка, % |

Експорт |

Імпорт |

Сальдо

СНД |

13 942,3 |

59,0 |

6 207,9 |

7 334,4 |

-1126,5

Європа |

5 602,3 |

24,4 |

2 644,4 |

2 957,8 |

-313,4

ЄС |

3 028,8 |

13,2 |

1283,4 |

1745,4 |

-462,0

ЕАВТ |

1053,0 |

4,6 |

506,2 |

546,8 |

-40,6

Азія |

2146,6 |

9,3 |

1760,1 |

386,5 |

1373,6

АСЕАН |

378,8 |

1,7 |

329,9 |

48,9 |

281,0

НИКНУВ |

210,5 |

0,9 |

178,5 |

32,0 |

146,5

Америка |

1365,8 |

6,0 |

742,2 |

623,0 |

118,6

НАФТА |

877,9 |

3,8 |

557,9 |

320,0 |

237,9

Африка |

243,6 |

1,1 |

186,4 |

57,2 |

129,2

Австралія |

45,6 |

0,2 |

25,8 |

19,8 |

6,0

Разом |

22 946,1 |

100,0 |

11566,8 |

11379,4 |

187,4

Товарообіг України з прикордонними країнами в 2006 р. (млн. дол. США)

Країна |

Товарообіг |

Експорт |

Імпорт |

Сальдо

Болгарія |

163,2 |

82,9 |

80,3 |

2,6

Туреччина |

220,7 |

198,9 |

21,8 |

177,1

Румунія |

96,8 |

72,0 |

24,8 |

47,2

Росія |

10 856,3 |

5 027,3 |

5 829,0 |

-801,7

Бєларус |

662,7 |

426,7 |

236,0 |

190,7

Молдова |

169,7 |

130,4 |

39,3 |

91,1

Угорщина |

294,2 |

177,2 |

117,0 |

60,2

Словаччина |

224,5 |

149,7 |

74,8 |

74,9

Польща |

367,9 |

130,9 |

237,0 |

-106,2

Грузія |

16,5 |

11,2 |

5,3 |

5,9

Разом |

13 072,5 |

6407,2 |

6665,3 |

-258,1

Посилення в останні роки інтересу України до поглиблення торгових відносин із країнами Східної Європи зв'язане в першу чергу з існуванням у цьому регіоні інтеграційного об'єднання СЕFТА — Центрально-європейської асоціації вільної торгівлі. Українські експерти провели кілька раундів консультацій, що стосуються підписання відповідного угоди з Чехією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією з метою виявлення й усунення бар'єрів, що перешкоджають розширенню торгових зв'язків України з цією групою країн.

Що ж стосується торгівлі з північноамериканським ринком НАФТА в цілому, то на частку США приходиться понад 85% товарообігу, у той час як на Канаду - близько 14% і лише десяті частки відсотка на Мексику.

Стан двосторонніх торгово-економічних відносин із країнами Латинської Америки не відповідає потенційним можливостям обох сторін. Візити президента України в Аргентину, Бразилію, Чилі, участь у конференції «ЧЕС-МЕРКОСУР» і XV Міжнародному Гаванському Ярмарку і т.д. показали зацікавленість латиноамериканських країн в українському енергетичному устаткуванні, продукції хімічної промисловості, суднобудуванні. Цей факт свідчить про невикористовувані геоэкономические ресурси.

Серед досягнень України в зовнішньоторговельній сфері слід зазначити встановлення ефективних економічних зв'язків із КНР, Японією і Республікою Корея — найбільш перспективними партнерами України в Південно-Східній Азії і таких партнерах, як Ізраїль, Пакистан і Іран (що особливо важливо для розвитку тристороннього україно-ірансько-турецького економічного співробітництва). Крім можливостей збільшення експорту продукції українського машинобудування, науково-технічних і транспортно-експедиційних послуг, одним з аргументів на користь необхідності розвитку