Великий практичний інтерес становлять барити та бентонітові глини. Розвідане Біганьське родовище бариту також єдине в Україні. Наявні запаси можуть забезпечити щорічну потребу України на рівні 30 тис.тонн протягом 25-30 років. Родовище бентонітових глин дозволяє організувати в області виготовлення сумішей важких бурових розчинів для буріння свердловин для нафти і газу. Область володіє значними запасами сировини для виробництва облицювального і будівельного каменю, цегли та облицювальних плиток, сировини для ювелірної промисловості (яшмовидні туфи, родоніт тощо).
Інтенсивно ведуться пошуки природного газу, що сприятиме розв’язанню проблеми енергозабезпечення. Введено в експлуатацію Солотвинське та Руськокомарівське родовища. Облаштовано Станівське газове родовище, готується до розробки Королівське. Розв’язання проблеми енергозабезпечення у перспективі можливе за рахунок використання гідроенергетичного потенціалу річок області, який становить четверту частину потенціалу України.

Регіон має високий природно-рекреаційний і курортний потенціал. Тут зосереджено більше 5 від. всіх природно-рекреаційних ресурсів України. Основними рекреаційними ресурсами області є мінеральні і термальні води. Виявлено і досліджено понад 360 різних за хімічним складом і лікувальними властивостями джерел мінеральних вод, які не поступаються за якісними показниками відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі, Франції. Вони є високоефективними для профілактики і лікування захворювань органів травлення, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і периферійної нервової системи.

Грунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. На сільськогосподарський ландшафт припадає лише 30 процентів території.

Водними ресурсами, в тому числі питною водою, Закарпатська область забезпечена краще, ніж країна в цілому. Велике значення мають мінеральні води, які поширені по всій території області і становлять (поряд із гірськими, лісовими ландшафтами, покладами озокериту), основу рекреаційного господарства. Водні ресурси регіону представлені у таблиці 1.3. [6]

Водні ресурси Закарпатської області

Таблиця 1.3.

Вид ресурсу | Середньо-багаторічний стік | Водні ресурси, км3

м3/с | км3 | 50% | 75% | 95%

Місцевий річковий стік | 146 | 4,59 | 4,39 | 3,34 | 2,17

Приток річкових вод | 152 | 4,81 | 4,64 | 3,69 | 2,6

Сумарний річковий стік | 298 | 9,4 | 9,03 | 7,03 | 4,77

2. АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області

Загальна чисельність населення Закарпаття - 1 мільйон 286,7 тисяч.
Населення столиці Закарпаття, міста Ужгород - 126,3 тисяч чоловiк.

Приблизний статевий поділ жителів краю - 665.000 жiнок, 621.000 чоловiкiв.
Густота населення - 98,3 чол. на 1 кв. км
Фактична густота - 240 чол. на 1 кв. км.
Мiське населення - 522.300 чол. (42%)
Сiльське населення - 754.400 чол. (58%)

У краї 712 тисяч працездатних людей, 540 тисяч чоловiк мають роботу в областi, 80 тисяч потенційних заробiтчан, 573 тисячі непрацездатнi, 17 тисяч безробітних. Окрім того: 240 тисяч пенсiонерiв, 36 тисяч багатодiтних, 44 тисяч людей з фізичними вадами, 40 тисяч перестарiлих та одиноких.

Середній вік населення становив 34 роки.

Природний приріст +1,1 %; рівень зайнятості 57,9 %.

За розрахунками, близько 180 тис. громадян області працювали за межами Закарпаття. 

Характерними для області є порівняно низька вартість робочої сили. Середня заробітна плата в області майже на чверть нижча, ніж в Україні.

Рівень урбанізації Закарпатської області 41%, тобто в області переважає сільське населення.

Негативно вплинули на статеву та вікову структуру населення усіх областей Закарпатської області такі демографічні процеси, як народжуваність та природний приріст, роки Другої світової війни. [4]

Етнічний склад населення приведений у додатках (см. Рис.2.1.)

2.2. Характеристика трудових ресурсів області

Однієї з головних характеристик трудоресурсної ситуації в Закарпатській області є рівень безробіття. На нинішньому етапі трансформації економіки переважає тенденція скорочення зайнятості населення області в офіційній економіці. Замість цього збільшується кількість зайнятих осіб на малих підприємствах, і хоча це не вирішує проблеми безробіття, але явною мірою супроводжує її стабілізації. Однієї із проблем області по працезабезпеченню різних секторів економіки й можливостей працевлаштування в них певних професійно-кваліфікованих груп працівників є забезпечення конкуренції шляхом залучення більше кваліфікованого персоналу.

Описані тенденції в трудоресурсном потенціалі мають чітко виражений регресивний характер, перебороти який можна лише за умови створення й реалізації діючих програм соціально - економічного розвитку держави і його регіонів.

Характерними для області є порівняно низька вартість робочої сили. Середня заробітна плата в області майже на чверть нижча, ніж в Україні.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПО- ДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області

Розвиток промисловості області передбачає раціональне і більш повне використання природно-ресурсного потенціалу з урахуванням вимог екологічної безпеки, урахування   внутришньорегіональних демографічних особливостей, рівня зайнятості, використання трудового та кадрового потенціалу, налагодження міжрегіональних зв’язків у межах єдиного простору України, а також розвиток міжнародної промислової інтеграції.

Пріоритетними в промисловості на основі структурної перебудови слід вважати:

- лісопромислове виробництво;

- харчову та переробну промисловість;

- легку промисловість;

- промисловість будівельних матеріалів і будіндустрії;

- окремі, екологічно чисті виробництва машинобудівної галузі.

Основним завданням слід вважати створення ефективного механізму впливу органів   влади на розвиток промисловості, який має передбачати:

- освоєння та модернізацію виробництв, які базуються на досягненнях науково-технічного прогресу, більш ефективних енергозберігаючих та екологічно чистих технологіях; - освоєння та випуск конкурентоспроможної продукції;

- розвиток міжгалузевої кооперації та системи виробничого сервісу;

- налагодження механізму міжрегіональної та регіональної кооперації з метою утворення замкнутих технологічних циклів випуску продукції;

- розробку системи інформаційного забезпечення міжрегіональних та регіональних ринків промислової продукції;

- підтримку вітчизняного виробника і протекціонізм по відношенню до нього з використанням всіх дозволених законодавством України заходів;

- сприяння появі ефективних власників, розвитку підприємництва, що допоможе підприємствам вистояти в конкурентній боротьбі на вітчизняному та іноземному ринках;

- органічне поєднання державного впливу