Подільському регіоні, на Черкащині й Кіровоградщині. Національний склад населення України характеризується тим, що українці чисельно переважають V всіх регіонах, окрім АР Крим. У нашій державі всі національності є рівноправними і формують єдиний народ України. Поряд з українцями на терені України проживає більше ста національностей, з-поміж яких переважають автохтонні народи, які водночас і разом з українцями, або навіть і раніше них, століттями проживають на терені країни — це греки, кримські татари, євреї, караїми тощо, а також представники населення з прилеглих до країни держав — білоруси, молдавани, болгари, угорці, румуни, поляки тощо. За межами України проживає майже 10 млн. українців та їх нащадків, з яких понад 7 млн. осіб — у республіках колишнього Радянського Союзу. Великі українські громади проживають у США, Канаді, Німеччині тощо.
2.2. Трудові ресурси України та їх ресурси
Трудові ресурси — це частина населення країни, яка за фізичним розвитком, набутою освітою, професійно-кваліфікаційним рівнем здатна працювати у народному господарстві, займатися суспільно корисною діяльністю. Чисельний склад трудових ре-сурсів, їх динаміка залежать від природного приросту населення, його статево-вікової структури, а також інтенсивності міграцій-них процесів.
Трудові ресурси складаються з таких категорій населення: перша — працездатне населення у працездатному віці (за винятком непрацюючих інвалідів першої та другої груп, а також непрацюючих осіб працездатного віку, що отримують пенсії на пільгових умовах); друга категорія — працюючи пенсіонери; третя — пра-цюючі підлітки (особи до 16 років). Для чоловіків тривалість працездатного віку становить 44 роки (від 16 до 59 включно), а для жінок — 39 років (від 16 до 54 років включно). Це основна час-тина трудових ресурсів України, на яку припадає більше ніж 95 %.
В Україні у 2000 р. загальна чисельність трудових ресурсів становила близько 30 млн чол., у тому числі працездатне населення у працездатному віці — 27,4 млн чол., особи у віці, старшому за працездатний, — 2,5 млн чол., працюючі підлітки — 1,2 тис. чол.
Трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в суспільному виробництві (на державних та коопера-тивних підприємствах та в організаціях); зайняті в домашньому та особистому підсобному сільському господарстві та зайняті ін-дивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відри-вом від виробництва; зайняті у сфері військової діяльності (вій-ськовослужбовці). Окрему групу становлять безробітні. Усе зайняте у народному господарстві населення розподіляється між галузями матеріального і нематеріального виробництва.
До зайнятих у галузях матеріального виробництва зараховують усіх робітників і службовців, які працюють у промисловості, сільському, лісовому та рибному господарстві, на транспорті і у зв'язку (у частині обслуговування виробничих галузей), а також на будівництві; зайняті в торгівлі і громадському харчуванні, у посередницькій комерційній діяльності, у збуті і матеріально-технічному обслуговуванні, в операціях з нерухомим майном; зай-няті розвідкою надр, у геодезичній і гідрометеорологічній службі та інших галузях матеріального виробництва.
До зайнятих у нематеріальному виробництві відносять працюючих у житлово-комунальному господарстві і невиробничих видах побутового обслуговування, охороні здоров'я, фізичній куль-турі та мистецтві, науці та науковому обслуговуванні, на транс-порті і у зв'язку (у частині обслуговування населення і невироб-ничих галузей), фінансуванні, кредитуванні та страхуванні, в апараті органів державного та господарського управління, орга-нах управління кооперативних та громадських організацій.
Підприємства і організації матеріального і нематеріального виробництва мають такі основні форми власності: державну, ко-лективну та приватну. Розподіл зайнятих трудових ресурсів за формами власності характеризує секторну структуру трудових ресурсів.
Для оцінки тенденцій формування і розподілу трудових ре-сурсів широко застосовуються балансові методи. Відповідні ба-лансові розрахунки здійснюються кожного року у середньоріч-ному обчисленні. Вони охоплюють систему показників, що ха-рактеризують чисельність трудових ресурсів, основні джерела їх формування, розподіл за сферами економічної діяльності та га-лузями народного господарства. Певною мірою ці показники по-рівнюють з даними, які характеризують наявність робочих місць, додаткову потребу в робітниках і службовцях, потреби в під-готовці і перепідготовці кваліфікованих працівників, затрати пра-ці, робочого часу тощо. Система балансових розрахунків здійс-нюється у галузевому і територіальному розрізах.
За даними органів державної статистики, зайняті в усіх сферах економічної діяльності у 2000 р. становили 71 %, учні, які навча-ються з відривом від виробництва — 7,8 %, незайняті у працезда-тному віці — 17,3 %, зареєстровані безробітні — 4,2 %. У 1990 р. питома вага зайнятих в економіці становила 86,0 %, учнів — 6,7 %, незайнятих — 7,3 %. Скорочення зайнятих відбулося пере-важно за рахунок працездатного населення у працездатному віці, тобто найбільш продуктивної чистини трудових ресурсів.
Основною формою зайнятості трудових ресурсів в Україні є сфера матеріального виробництва. У 2000 р. зайняті у промисло-вості становили понад 4 млн чол.; у сільському та лісовому гос-подарстві (включаючи особисте підсобне сільське господарство) — майже 5 млн чол.; будівництві — 1 млн чол.; на транспорті і у зв'яз-ку — 1,2 млн чол.; у торгівлі, громадському харчуванні та ма-теріально-технічному постачанні — 1,3 млн чол.; в охороні здо-ров'я і соціальному забезпеченні — 1,4 млн чол.; в освіті, куль-турі, мистецтві, науці — 2,2 млн чол. Чисельність зайнятих тру-дових ресурсів в економіці України щорічно зменшується. Якщо в 1985 р. в цілому по народному господарству України було зайнято 25,2 млн чол., то в 1995 р. — 23,7, 1999 р. — 21,8 млн чол. Це обумовлено не стільки загальним скороченням чисельності насе-лення, скільки впливом соціально-економічних чинників, пов'я-заних із здійсненням трансформаційних процесів в економіці.
Держава регулює процеси зайнятості населення. Створена і функціонує державна служба зайнятості населення. Розробля-ються програми сприяння зайнятості населення у галузевому