ВСТУП

Розміщення продуктивних сил – галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом вивчення є продуктивні сили.

Природною основою демографічного стану в Україні є народонаселення. Найважливішою характерною рисою народо-населення є те, що воно є природною основою формування трудо-вих ресурсів, найголовнішого елемента продуктивних сил.

Трудові ресурси - це частина населення України, яка за фізичним розвитком, здоров'ям, набутою освітою, професійними знаннями та кваліфікацією здатна працювати у народному господарстві, займатися корисною суспільною діяльністю.

Чисельність населення, його динаміка і статево-вікова структу-ра є найважливішими показниками демографічної характеристики народонаселення.

Найважливішим фактором динаміки загальної чисельності насе-лення України є його природний рух.

Зниження природного приросту спричиняє деформацію віко-вої структури населення, зумовлює зниження природного приро-сту трудових ресурсів. "Старіння" населення призводить до збіль-шення економічного навантаження на працездатних, труднощів у формуванні трудових ресурсів, забезпеченні народного господар-ства робочою силою.

Підвищення рівня життя населення в територіальному розрізі залежить від раціонального використання трудових ресурсів, що відображено і в затратах живої праці на виробництво відповідної продукції.

Для характеристики розміщення населення використовують поняття "розселення". Розселення є міським і сільським. Основни-ми чинниками розселення, в тому числі його інтенсивності і напря-мів, є соціально-економічні (розвиток та розміщення продуктив-них сил тощо), природні та демографічні.

Щодо темпів зростання населення України, то вони надто повільні через зниження природного приросту, його механічну рухливість та інтенсивний відплив осіб молодого віку, що зумовлює деформацію вікової структури працездатних. У перспективі очікується зменшення приросту трудових ресурсів, що позначиться на розширеному відтворенні і зумовить потребу максимальної орієнтації на впровадження трудозберігаючих технологій.

Все це визначає актуальність теми моєї контрольної роботи.

Мета контрольної роботи – розглянути і проаналізувати демографічні передумови розміщення продуктивних сил. Для досягнення цієї мети я ставлю перед собою наступні завдання:

Розглянути структуру й розподіл за видами зайнятості, сферами виробництва, галузями народного господарства.

Охарактеризувати трудоресурсну ситуацію та її регіональні особливості.

Вивчити шляхи раціоналізації використання трудових ресурсів.

1. Структура й розподіл за видами зайнятості, сферами виробництва, галузями народного господарства

Трудові ресурси — це частина населення країни, яка за фізичним розвитком, набутою освітою, професійно-кваліфікаційним рівнем здатна працювати у народному господарстві, займатися суспільно корисною діяльністю. Чисельний склад трудових ре-сурсів, їх динаміка залежать від природного приросту населення, його статево-вікової структури, а також інтенсивності міграцій-них процесів.

Трудові ресурси складаються з таких категорій населення: перша — працездатне населення у працездатному віці (за винятком непрацюючих інвалідів першої та другої груп, а також непрацюючих осіб працездатного віку, що отримують пенсії на пільгових умовах); друга категорія — працюючи пенсіонери; третя — пра-цюючі підлітки (особи до 16 років). Для чоловіків тривалість працездатного віку становить 44 роки (від 16 до 59 включно), а для жінок — 39 років (від 16 до 54 років включно). Це основна час-тина трудових ресурсів України, на яку припадає більше ніж 95 %.

В Україні у 2000 р. загальна чисельність трудових ресурсів становила близько 30 млн чол., у тому числі працездатне населення у працездатному віці — 27,4 млн чол., особи у віці, старшому за працездатний, — 2,5 млн чол., працюючі підлітки — 1,2 тис. чол.

Трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в суспільному виробництві (на державних та коопера-тивних підприємствах та в організаціях); зайняті в домашньому та особистому підсобному сільському господарстві та зайняті ін-дивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відри-вом від виробництва; зайняті у сфері військової діяльності (вій-ськовослужбовці). Окрему групу становлять безробітні. Усе зайняте у народному господарстві населення розподіляється між галузями матеріального і нематеріального виробництва.

До зайнятих у галузях матеріального виробництва зараховують усіх робітників і службовців, які працюють у промисловості, сільському, лісовому та рибному господарстві, на транспорті і у зв'язку (у частині обслуговування виробничих галузей), а також на будівництві; зайняті в торгівлі і громадському харчуванні, у посередницькій комерційній діяльності, у збуті і матеріально-технічному обслуговуванні, в операціях з нерухомим майном; зай-няті розвідкою надр, у геодезичній і гідрометеорологічній службі та інших галузях матеріального виробництва.

До зайнятих у нематеріальному виробництві відносять працюючих у житлово-комунальному господарстві і невиробничих видах побутового обслуговування, охороні здоров'я, фізичній куль-турі та мистецтві, науці та науковому обслуговуванні, на транс-порті і у зв'язку (у частині обслуговування населення і невироб-ничих галузей), фінансуванні, кредитуванні та страхуванні, в апараті органів державного та господарського управління, орга-нах управління кооперативних та громадських організацій.

Підприємства і організації матеріального і нематеріального виробництва мають такі основні форми власності: державну, ко-лективну та приватну. Розподіл зайнятих трудових ресурсів за формами власності характеризує секторну структуру трудових ресурсів.

Для оцінки тенденцій формування і розподілу трудових ре-сурсів широко застосовуються балансові методи. Відповідні ба-лансові розрахунки здійснюються кожного року у середньоріч-ному обчисленні. Вони охоплюють систему показників, що ха-рактеризують чисельність трудових ресурсів, основні джерела їх формування, розподіл за сферами економічної діяльності та га-лузями народного господарства. Певною мірою ці показники по-рівнюють з даними, які характеризують наявність робочих місць, додаткову потребу в робітниках і службовцях, потреби в під-готовці і перепідготовці кваліфікованих працівників, затрати пра-ці, робочого часу тощо. Система балансових розрахунків здійс-нюється у галузевому і територіальному розрізах.

За даними органів державної статистики, зайняті в усіх сферах економічної діяльності у 2000 р. становили 71 %, учні, які навча-ються з відривом від виробництва — 7,8 %, незайняті у працезда-тному віці — 17,3 %, зареєстровані безробітні — 4,2 %. У 1990 р. питома вага зайнятих в економіці становила 86,0 %, учнів — 6,7 %, незайнятих — 7,3 %. Скорочення зайнятих