Треба зауважити також і про особливості справляння збору до Державного інноваційного фонду. Так, зокрема:—

платники мають право залишати в своєму розпоряджен-ні кошти збору в частині, належній галузевому позабюджет-ному фонду, за умов письмового погодження з вищестоящим органом, яким створено фонд, та проведення науково-дослід-них робіт;—

платники залишають збір у своєму розпорядженні, якщо їхня підпорядкованість не визначена, за винятком відрахувань 30% до Державного інноваційного фонду, і використовують ці кошти лише за цільовим призначенням;—

збір, який віднесено на валові витрати платника, але не перераховано до галузевого позабюджетного фонду, вилуча-ється податковими органами до державного бюджету.

Кошти Державного інноваційного фонду і його реґіональних відділень вилученню не підлягають.

Головним розпорядником коштів є Державний інновацій-ний фонд.

Перерахування збору до державного інноваційного фонду провадиться не пізніше 15 числа місяця, наступного за звіт-ним.

Фінансові санкції за несплату збору не застосовуються, оскільки за цим збором не встановлено обов'язкове подання розрахунків податковим органам.

Список використаної літератури

Закон України “Про державний бюджет на 2006 рік”.

Бюджетний кодекс України. – К.: “АрТек”, 2001.

Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка, 1997.

Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К.: НІОС, 1998.

Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. – Черкаси: Відлуння. – 1999.

Юрій С.І. Бюджетна система України.: навчальний посібник. – К.: НІОС, 2000.

Чуприна О.В. Місцеві податки – справа державна. // Фінанси України.-1998. №10.

Юрій С.І. Концептуальні засади сутності бюджету // Фінанси України.- 2001.-№10.