на тему:

“Міжнародний валютний фонд”

Вступ

Міжнародний Валютний Фонд - міжурядова організація, призначена для регулювання валютно-кредитних відносин між державами членами і надання їм фінансової допомоги при валютних ускладненнях, що викликаються дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання коротко і середньострокових кредитів у іноземній валюті. Фонд - спеціалізована установа ООН - практично служить інституціональною основою світової валютної системи. МВФ був створений на міжнародній валютно-фінансовій конференції ООН, що проходила з 01 по 22 липня 1944 року в Бреттон- Вудсі (США, штат Нью Гемпшир). Конференція прийняла Статті Угоди про МВФ, яка є його Статутом і набрала чинності 27 грудня 1945 року; практичну діяльність Фонд розпочав з 1 березня 1947 року.

У зв'язку з еволюцією світової валютної системи Статут МВФ тричі переглядався:

У 1969 році з введенням системи СДР;

У 1976 році з створенням Ямайської валютної системи;

У листопаді 1992 року з включенням санкції - припинення права брати участь в голосуванні - по відношенню до країн, що не загасили свої борги Фонду.

Структура управління

Управління в МВФ здійснюється згідно з Статтями Угоди. В структуру управління МВФ входять Рада Керівників, Тимчасовий Комітет, Комітет Розвитку, Виконавча Рада, Керуюча, персонал.

Рада Керівників - вищий керівний орган МВФ, в якому кожна країна-член представлена керівником і його заступником, що призначається на п'ять років. Звичайно це міністри фінансів або керівники центральних банків. Рада керівників звичайно збирається на сесії один раз в рік, але може мати намір або ухвалювати постанови, голосуванням поштою і частіше.

Тимчасовий Комітет виконує рішення Виконавчої Ради. Складається з 24 керівників МВФ, міністрів або інших офіційних осіб високого рангу. Тимчасовий Комітет збирається двічі в рік і звітує Раді Керівників про управління і функціонування міжнародної валютної (monetary) системи, а також вносить пропозиції про зміну Статей Угоди.

Комітет Розвитку так само, як і Тимчасовий Комітет складається з 24 керівників МВФ, міністрів або інших офіційних осіб високого рангу, дає рекомендації і звітує Раді Керуючого МВФ.

Виконавча Рада. Велику частину своїх повноважень Рада Керівників делегує Виконавчій Раді. Виконавча Рада відає широким колом питань адміністративного і операційного характеру, а також займається питаннями що стосуються політики Фонду відносно країн-членів.

Керівник. Вибраний Виконавчою Радою, Керуючий МВФ очолює Виконавчу Раду і є главою персоналу організації. Під управлінням Виконавчої Ради Керівник відповідає за повсякденну діяльність МВФ. Керівник призначається на п'ять років і може бути переобраний на подальший термін.

Персонал. Статті Угоди вимагають від персоналу, призначеного в МВФ демонстрації самих високих стандартів професіоналізму і технічної компетентності, і відображає інтернаціональність організації. Приблизно 125 націй представлені серед 2,300 співробітників організації.

Квоти, що визначають фінансовий доступ і кількість голосів країн-членів

Кожний член МВФ має свою квоту (частку), виражену в СДР, яка рівна участі країни-члена в МВФ. Квота, яка була створена для відображення відношення розмірів економіки країн-членів, є базовим елементом у взаємовідносинах фінансового і організаційного характеру країн-членів і Фондом. Вона визначає кількість голосів, що є у країни-члена МВФ, і рівна 250 "базисних" голосів, які надаються кожній країні, що бере участь в Фонді плюс 1 голос за кожні 1000,000 СДР. Квота також визначає суму підписки країни на капітал МВФ і можливість використання ресурсів Фонду. Країна-учасник зобов'язана сплатити 25% від величини своєї підписки в СДР або у валюті інших країн-учасниць МВФ, що визначається, згідно з статутом; залишок країна оплачує у своїй валюті.

Розвиток формул квот

Спочатку квоти країн-членів МВФ визначалися, але не напряму, згідно з Бреттон-Вудською формулою. Основними змінними цієї формули були такі показники як річні імпорт і експорт, золоті запаси і доларові баланси, національний прибуток. Ці показники служили базисом для числення квот до 60-х років.

У 1963 р. Бреттон-Вудська формула була переглянута, а також були додані нові формули.

Взяті разом, вони використовувалися як помічники у визначенні початкових квот нових членів і збільшенні квот старих учасників. Ці формули об'єднують економічні показники, описані вище, а також поточні прибутки, поточні витрати, а також показники пов'язані з експортом і імпортом.

На початку вісімдесятого МВФ спростив процедури розрахунку квот і удосконалив економічні дані, що використовуються в формулах.

Вступ в МВФ

Коли країна має намір стати учасницею МВФ персонал фонду розраховує для неї квоту і порівнює отриманий результат з квотами вже перебуваючих в Фонді країн з схожими економічними характеристиками. Отримане значення квоти обговорюється комітетом "Учасників" (membership) Виконавчої ради. Після того, як країна що має намір вступити в Фонд погодиться з умовами договору членства, Виконавча рада (в повному складі) готує резолюцію для Ради керівників. По завершенні всіх формальних кроків представлена країна запрошується в Вашингтон для підписання Статей Угоди.

На 1 серпня 1997 року 181 країна була членом Фонду з сумою квот порядку 145,3 млрд. СДР.

4. Кредитна діяльність МВФ

У Статуті Фонду для ідентифікації його кредитної діяльності використовуються два поняття:

угода (transaction) - надання валютних коштів країнам з його ресурсів:

операція (operation) - надання посередницьких фінансових і технічних послуг за рахунок позикових коштів. МВФ здійснює кредитні операції тільки з офіційними органами - казначействами, центральними банками, стабілізаційними фондами. Розрізнюються кредити на покриття дефіциту платіжного балансу і на підтримку структурної перебудови економічної політики країн-членів.

Країна, потребуюча іноземної валюти, проводить купівлю (purchase) або інакше запозичення (drawing) іноземної валюти або СДР в обмін на еквівалентну кількість національної валюти, яка зараховується на рахунок МВФ в центральному банку даної країни. При розробці механізму МВФ передбачалося, що країни-члени будуть пред'являти рівномірний попит