урядів), і які погоджуються обмежити виробництво та експорт товарів з метою максимізації або збільшення валового прибутку членів організації. Хоча діяльність національних картелів заборонена в більшості країн, оцінити владу міжнародних картелів не так просто, оскільки їх діяль-ність не підпадає під юрисдикцію жодної з країн. Найбільш відомим у наш час міжнародним картелем є ОРЕС (Організа-ція країн — експортерів нафти), який, обмеживши видобуток сирої нафти у 1973 та 1974 pp., змусив ціни на цей товар збільшитися в чотири рази.
Торговельні перешкоди можуть виникати і внаслідок демпінгу. Демпінг — це експорт, товару за ціною, нижчою від витрат на його виробництво, або у випадку, коли його ціна всередині країни є вищою за ціну, за якою продається даний товар за кордоном.
Експортні субсидії — це прямі виплати або надання податкових пільг чи пільгових кредитів національним експортерам або потенційним експор-терам, а також пільгових кредитів іноземним споживачам з метою стимулю-вання національного виробництва. В такому випадку експортні субсидії мо-жуть розглядатися як форми демпінгу. Незважаючи на те, що експортні суб-сидії є незаконними згідно з багатосторонніми міжнародними угодами, вели-ка кількість країн надає їх у прихованій формі.
І остан-нє. Заходи протекціонізму можуть стосуватися тих галузей, які повинні конку-рувати з продукцією, що виробляється в країнах, які розвиваються і які ма-ють менше економічної та політичної влади порівняно з розвиненими, щоб ефективно протистояти перешкодам на шляху їхнього експорту. Зауважимо, що деякі з наведених вище теорій частково перетинаються, інші знаходяться у суперечності, а решта взагалі не має достатнього емпіричного обґрунтування.