Реферат на тему:

“Міжнародні кредитні відносини та фінасово-кредитні організації організації, ”

План

1. Сучасні міжнародні кредитні відносини

Однією з основних тенденцій розвитку сучасних світогосподарських зв'язків є значне поширення міжнародних роз-рахунків у кредит. Причому ця тенденція значно посили-лась останніми десятиріччями. Так, якщо в 1937 р. на умо-вах розрахунків у кредит експортувалося лише 1,5% машин-но-технічних товарів, то на початку 60-х — 50, а на початку 90-х років — 75% експорту цієї продукції в світі. Надання кредитів імпортерам є сьогодні досить звичним засобом ре-алізації продуктів на світовому ринку, однією із найпошире-ніших форм сучасних світогосподарських зв'язків. Тому не випадково на світовому ринку експортні кредити є нерідко більш дійовим засобом боротьби за ринки збуту, ніж ціна, якість товару чи терміни поставок.

Міжнародний кредит — це надання у тимчасове корис-тування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці він здійснюється через надання валютних і то-варних ресурсів на умовах зворотності та виплати відсотків, переважно у вигляді позик.

Залежно від об'єктів кредитування міжнародні кредити поділяють на комерційні та фінансові.

Комерційний кредит — це первинна форма кредиту, в тому числі в зовнішній торгівлі, що називається також фірмо-вим кредитом або кредитом постачальним, де позикова опе-рація поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позико-вого капіталу — з рухом товарного капіталу. Саме тому ко-мерційний кредит, який є найбільш "зв'язаною" формою кре-диту, все ще досить широко використовується в міжнародній торгівлі, проте внаслідок обмеження фінансових можливос-тей ця форма кредитування практично не використовується при взаємних поставках інвестиційних товарів, які призна-чаються в основному для модернізації та реконструкції ви-робництва, оновлення його технологічної структури.

Фінансовий кредит — це надання коштів у грошово-ва-лютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжна-родному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кре-дитора та країни-боржника, а також у третіх валютах.

Однією з важливих характеристик сучасних світогосподарських зв'язків є швидке розбухання міжнародного кре-диту, перетворення міжнародного ринку позикових капіталів на центральний елемент міжнародних економічних відно-син. Адже інтернаціоналізація виробництва та капіталу, роз-ширення сфери діяльності транснаціональних корпорацій потребують не тільки вільного обміну однієї валюти на іншу, а й сильних джерел безперебійного міжнародного фінансу-вання відносно незалежних від національних систем. Саме тому досить значного розвитку набув міжнародний ринок позикових капіталів як система відносин з приводу акуму-ляції та перерозподілу позикового капіталу між країнами, що є сукупністю кредитно-фінансових закладів і фондових бірж, які надають позики і кредити іноземним контрагентам.

Міжнародний ринок позикових капіталів не лише про-довжує зростати абсолютно, а й характеризується постійною зміною структури і вдосконаленням механізму. Так, ще в 70-х р. у зв'язку з енергетичною кризою різко зросла роль деяких країн, що розвиваються, на світових ринках позикового капіталу, однак невдовзі їх значення тут помітно ослаб-ло. Криза платоспроможності переважної більшості країн, що розвиваються, призвела до практичного витіснення їх з міжнародного ринку позикових капіталів, де, як і раніше, переважають представники розвинених країн. У зв'язку з цим з'явилися тенденції до сек'юритизації — переважан-ня на ринку позикових капіталів емісії цінних паперів над банківськими кредитами, оскільки останні є менш привабли-вими для представників промислове розвинутих країн.

Залежно від того, хто виступає кредитором, розрізняють кредити приватні, урядові та кредити міжнародних і регіо-нальних організацій, а також змішані.

Приватні кредити надаються приватними фірмами та банками і, в свою чергу, поділяються на фірмові та банківські.

Урядові кредити (міжурядові, державні позики) надають урядові кредитні установи.

Кредити міжнародних і регіональних організацій мо-жуть бути надані переважно через Міжнародний валютний фонд, структури Світового банку. Європейський банк рекон-струкції і розвитку (ЄБРР), регіональні банки розвитку країн "третього світу" та інші кредитно-фінансові інститути. При-чому МВФ та СБ виступають не лише як великі кредитори, а й як координатори міжнародного кредиту.

Змішані кредити — це кредити, в яких беруть участь приватні підприємства, компанії і відповідні державні органи.

Транснаціональні корпорації використовують приватні форми кредиту для розширення ринків збуту своїх товарів та послуг, як важливий фактор успішного ведення конку-рентної боротьби з іншими країнами — експортерами капі-талу. В останні десятиліття різко зросла "прив'язаність" кредитів до експортних поставок із країни-кредитора. Не-рідко вся позика має бути використана для придбання то-варів виключно в країні, що надає кредит.

Державна форма міжнародних кредитів, як правило, готує грунт для приватних інвестицій, оскільки надання кредиту тій чи іншій країні часто пов'язується з питанням надання пільг національним корпораціям країни-кредитора, концесій на розробку природних багатств в країні-позичальнику.

За своїм цільовим призначенням міжнародні кредити поділяють на виробничі і невиробничі.

До виробничих кредитів належать кредити, призначені для розвитку економіки країни, що їх одержує: для закупівлі промислового обладнання, матеріалів, ліценцій, ноу-хау, оплати виробничих послуг, забезпечення внутрішньоторговельних операцій та інших господарських потреб.

Невиробничі кредити використовують на утримання дер-жавного апарату, армії, закупівлі зброї, погашення зовніш-ньої заборгованості за раніше одержаними кредитами тощо.

Залежно від строків кредити поділяють на коротко-строкові (до 1 року); середньострокові (від 1 до 5 років);

довгострокові (понад 5 років). У ряді випадків середньостроковими вважаються кредити до 7 років, а довгостроковими — понад 7 років.

Можливі і інші варіанти розподілу кредиту за строками. При цьому термін кредиту може бути повний, коли він роз-раховується від моменту його надання до повного пога-шення цієї позики, і середній, коли визначається період, на який в середньому припадає вся сума кредиту.

За умовами використання кредити бувають разові, які надаються на певну суму і погашаються у визначений строк, і поновлювальні, коли визначається ліміт кредиту і загаль-ний