Передумови (історичні, економічні, організаційно-технічні, суспільно-політичні, науково-дослідні, соціальні та правові), які вже реально існують та ряд необхідних, без яких неможливе формування сфери розвитку лізингу приведені в таблиці.

Передумови розвитку лізингу в Україні

№

П\п | Структура передумов |

Зміст передумов

1. | Історичні | Наявність традицій арендного підприємництва

Можливість використання досвіду арендних відносин в період економічних реформ

2. | Економічні | 2.1. Необхідність розвитку ринкових відносин, в тому числі через формування ефективних елементів ринкової інфраструктури

2.2. Об'єктивна потреба в нових формах і джерелах кредитування і інвестування

2.3. Зміни ситуації в збутовій політиці машинотехнічної продукції

2.4. Потреба в більш раціональному розміщенні і використанні основних засобів виробництва

2.5. Структурні зміни в сфері матеріального виробництва і послуг юридичним особам

2.6. Наявність зацікавленості зарубіжних лізингових компаній до розширення зв'язків зі споживачами в Україні

2.7. Можливість виходу українських товаровиробників з допомогою лізингу на ринки інших країн

3. | Організаційно-технічні | 3.1. Наявність досвіду зовнішньоторгових арендних операцій

3.2.Участь банківських установ в лізингових операціях

3.3. Зацікавленість вітчизняних підприємців в фінансовій лізинговій діяльності

3.4. Проведення процесу реструктуризації великих підприємств з елементами лізингу

3.5. Початок процесу створення спеціалізованих лізингових компаній

4. | Суспільно-політичні | 4.1. Державна політика, що поширюється в області лізингу

4.2. Наявність спеціалізованої суспільної організації "Лізинговий фонд"

4.3. Створення Укрлізинга

5. | Науково-дослідні | 5.1. Відомість для спеціалістів лізингу як метода стимулювання розвитку виробничих сил

5.2. Наявність зарубіжних наукових школ в області лізингу

5.3. Зацікавленість в дослідженні проблем лізингу

6. | Соціальні | 6.1. Підвищення рівня життя через оновлення основних засобів

6.2. Підвищення зайнятості через збільшення збуту продукції

7. | Правові | 7.1. Створення основ законодавства про лізинг

7.2. Встановлення пільг по лізинговим операціям

3.2. РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

Надійне правове забезпечення лізингових відношень -гарантія і застава успішного розвитку лізингового бізнесу. Правова ж непевність відносин із партнерами, а в ряді випадків незахищеність як лізингодавців, так і лізингоотримувачів різко збільшують ступінь ризику лізингових угод і є причиною, що стримує підприємницьку ініціативу.

Відповідно до законодавства більшості розвинених країн пере-дача в оренду машин і устаткування на умовах лізингу донедавна регу-лювалася загальними нормами, що визначають відношення сторін при передачі майна в тимчасове користування. При цьому в нормативних актах була відсутня термінологічна певність і однозначність. Останнім часом у цивільному праві ряду закордонних країн приведені юридичні визначення лізингу й окремих його видів, а в деяких прийняті відповідні законодавчі акти. За рівнем правового забезпечення лізингових відношень можна виділити трьох основні групи країн:

Для законів, прийнятих у країнах першої групи, характерно те, що в них регламентуються взаємовідносини не тільки між основними партнерами (лізингодавцем і лізингоотримувачем), але і між лізинговою компанією і постачальником, тобто весь комплекс тристоронніх майнових відношень, що виникають при лізингу.

В другій групі країн правове регулювання лізингу здійснюється в залежності від вартості майна, переданого в тимчасове користування, і від суб'єктів лізингової угоди. Наприклад, у законодавчій практиці Англії за умови, що вартість предмета лізингу не перевищує 2000 фунтів стерлінгів, а користувачем є юридична особа, застосовуються норми закону про оренду-продаж 1965 року. Всі інші випадки, що не підпадають під ці умови, регламентуються нормами «загального права».

У країнах третьої групи стосовно до лізингових угод широке використання знаходять також загальні положення цивільного і торгового права.

Довгий час Україна відносилася до числа країн, що не мають

спеціального законодавства по врегулюванню лізингових відношень, але в

---------------

* Чекмарева Е.Н. Правовое обеспечение лизинга. // Хозяйство и право, 1994, №6, с.21.

1998 році було прийнято основний нормативний документ, що регулює лізингову діяльність в Україні - Закон України “Про лізинг”.

В Законі передбачено два види лізингу (фінансовий та оперативний) і три форми лізингу: зворотній, пайовий (колективний) та міжнародний.

Головною хибою українського законодавства щодо лізингу є те, що основним регулюючим параметром у лізингових угодах встановлено строк амортизації, який і є головним гальмом. У цьому питанні закон “Про лізинг” суперечить чинному закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з яким оперативний лізинг і фінансовий лізинг можуть бути використані на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, тобто по суті для фінансового лізингу нижня межа строку є нульовою.

Не заамортизовану за договором фінансового лізингу вартість лізингованого устаткування згідно з законом “Про лізинг” необхідно викупити. А це залишкові 40% при виконанні мінімального обсягу лізингу в 60% вартості, і викуп їх для лізингоодержувача стає досить утрудненим. При подовженні відповідного договору може йтися тільки про оперативний лізинг, але тут постають проблеми захисту лізингодавця. Виникає також багато суперечностей у системі оподаткування прибутку як для лізингодавця, так і лізингоодержувача у зв'язку зі складом їх валових витрат. Певною мірою це пов'язано з недоопрацьованістю термінологічної бази.

Резиденти

Лізингова діяльність, здійснювана в будь-якій організаційній формі, крім банківської, не ліцензуєтся. Комерційним банкам для здійснення лізингових операцій потрібно одержання спеціальної ліцензії НБУ.

У чинному законодавстві відсутні спеціальні обмеження або інші вимоги, що стосуються іноземної участі в капіталі українських лізингових компаній. Немає також особливих вимог до розміру статутного капіталу лізингових компаній.

Не передбачена Законом реєстрація і ліцензування в майбутньому лізингових договорів, за винятком випадків, коли в лізинг передається державне майно або коли лізингодавцем за договором міжнародного лізингу виступає резидент України.

Відсутні які-небудь податкові пільги для лізингових операцій, крім