товариства.
До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.
Акціонери відповідають за зобов'язання товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.
Згідно ст.24 Закону України "Про господарські товариства" загальна номінальна вартість акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, яка діє на момент створення акціонерного товариства.
Акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно Закону України ''Про цінні папери та фондову біржу" від 18.07.91 року № 1201-XII з послідуючими змінами та доповненнями цінні папери – це грошові документи, які засвідчують право володіння або відношення займу, визначають взаємовідношення між особою, яка їх випустила та їх власником і передбачає, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, які витікають з цих документів, особам, що залишилися.
Існують такі види цінних паперів:–
акції;–
облігації;–
казначейські зобов'язання;–
ощадні сертифікати;–
векселя;–
приватизаційні папери.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" акція – це цінний папір без встановленого терміну обігу, яка засвідчує частку участі в статутному фонді акціонерного товариства (АТ), що підтверджує членство у АТ та право на участь в керуванні ним, дає право її власнику на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь в розподілі майна при ліквідації АТ.
Акції можуть бути іменні та на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни можуть бути власниками, як правило, іменних акцій. Обіг іменної акції фіксується в книзі реєстрації акцій, яка ведеться товариством. В ній повинні бути внесені відомості про кожну іменну акцію, а також кількість таких акцій у кожного із акціонерів.
За акціями на пред'явника в книзі реєструється їх загальна кількість.
Привілейовані акції дають власнику переважне право на отримання дивідендів, а також на пріоритетну участь в розподілі майна АТ у випадку його ліквідації. Власники цих акцій не мають право участі в управлінні акціонерним товариством, якщо це не передбачено його статутом.
Привілейовані акції можуть випускатись з фіксованим в процентах до їх номінальної вартості дивідендам, що виплачуються щорічно. Виплата дивідендів проводиться в розмірі, який вказаний в акції, не залежно від розміру отриманого прибутку товариством у звітному році. У випадку, коли прибуток звітного року є не достатнім, виплата дивідендів по цих акціях проводиться за рахунок резервного фонду.
Якщо розмір дивідендів, які виплачуються акціонерам, по простим акціям
перевищує розмір дивідендів по привілейованим акціям, власникам останніх може
проводитись доплата до розміру дивідендів, які виплачуються іншим акціонерам.
Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства.
Акція повинна містити такі реквізити:–
назва АТ та його місце знаходження;–
назва цінного паперу – акція;–
порядковий номер акції;–
дата випуску;–
вид акції та її номінальна вартість;–
ім'я власника (для іменної акції);–
розмір статутного фонду АТ до дня випуску акцій;–
кількість акцій, що випускаються;–
термін виплати дивідендів;–
підпис голови правління АТ або іншої повноваженої особи;–
печатка АТ.
До акції може пропонуватись купонний лист на виплату дивідендів. Будь-яку кількість акцій прийнято називати “пакетом акцій”, а конкретні розміри такого пакета опосередковано визначають і його статус, тобто співвідношення з іншими акціями (іншими пакетами акцій) у товаристві.
Залежно від розмірів пакета акцій можна виділити загальний пакет, тобто загальну кількість акцій товариства; індивідуальний пакет – кількість акцій, що належить конкретному акціонеру; контрольний – кількість акцій, яка дає змогу забезпечити контроль за діяльністю товариства; груповий – кількість акцій, що належать певній групі акціонерів, котрі мають спільні інтереси щодо участі у товаристві; мінімальний та максимальний – кількість акцій, обмежена для придбання одним акціонером.
Виділення такої різноманітності в пакетів акцій дає можливість сформувати певну їх систему, в основі якої лежить індивідуальний пакет, а узагальнюючим елементом є загальний пакет (рис. 1.1)
Рис. 1.1. Система пакетів акцій акціонерного товариства
Виходячи із результатів аналізу чинного законодавства України та практики діяльності акціонерних товариств можна виділити такі види контрольного пакета акцій (рис. 1.2):
вирішальний першого рівня (абсолютний), тобто кількість акцій, яка забезпечує їх власнику можливість самостійно приймати будь-які рішення стосовно діяльності товариства. Максимально сприятливий розмір цього пакета становить 75 і більше відсотків загальної кількості голосуючих акцій товариства, тобто 3/4 всіх голосів, яких достатньо для прийняття будь-якого рішення;
вирішальний другого рівня, тобто кількість акцій, яка забезпечує їх власнику просту більшість голосів на загальних зборах товариства. Міні-мальний розмір цього пакета становить 50 % загальної кількості голосуючих акцій АТ плюс одна акція, тобто достатній для прийняття переважної більшості можливих рішень;
блокуючий першого рівня, тобто кількість акцій, яка дає змогу їх власнику блокувати рішення загальних зборів, які приймаються простою більшістю голосів. Розмір цього пакета становить 50 % загальної кількості голосуючих акцій товариства;
блокуючий другого рівня – кількість акцій, яка дає можливість їх власнику блокувати правомірність загальних зборів АТ. Максимально сприят-ливий розмір цього пакета становить 40 % загальної кількості голосуючих акцій товариства плюс одна акція, що дає право визначити збори правомірними;
блокуючий третього рівня, тобто кількість акцій, володіючи якою власник може блокувати рішення загальних зборів товариства, для прийняття яких необ-хідно 3/4 голосів. Відповідно мінімальний