Положення про виплату дивідендів по акціях забороняє оголошувати та виплачувати дивіденди, коли AT неплатоспроможне або може стати таким після їх сплати. Однак, коли загальні збори акціонерів виплату оголошувати то товариство не вправі від неї ухилятися.

Дивіденди виплачуються в грошовій формі, акціями, облігаціями, товарами. Рішення про це приймає Рада директорів або загальні збори акціонерів.

Наприклад, за 2001р. Рада директорів складала 0,1 млн. грн.

Згідно загальноприйнятої світової практики дивіденди по акціях сплачуються протягом 30 днів. В Україні середній термін виплати дивідендів складає 4-6 місяців.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності, сфера діяльності, галузь народного господарства, установленні законодавством умови обліку фінансових результатів.

2. Аналіз фінансової діяльності акціонерного товариства

2.1. Аналіз фінансової стійкості акціонерного товариства

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

Фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Коло найважливіших показників діяльності підприємств і показників, які характеризують стан, рух і розміщення їх фінансових ресурсів, тобто фінансову стійкість, включає:

прибутковість (рентабельність) діяльності підприємства;

раціональність розміщення (використання) власних і залучених фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів);

ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової автономії);

ліквідність і платоспроможність;

запас фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість підприємства формується насамперед під впливом рентабельності його діяльності. Розраховують такі коефіцієнти рентабельності [12]

Рентабельність основної діяльності = П / Вт, (2.1)

де П - прибуток від реалізації продукції;

Вт - витрати на виробництво продукції.

Рентабельність продажу = П / В, (2.2)

де В - виручка від реалізації.

Рентабельність основного капіталу = ЧП / Б, (2.3)

де ЧП - чистий прибуток;

Б - підсумок балансу.

Рентабельність власного капіталу = ЧП / Вк, (2.4)

де Вк - середня величина власного капіталу.

В узагальненому вигляді показники рентабельності АТЗТ "Стальсервіс" подано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Розрахунок показників рентабельності діяльності

АТЗТ "Стальсервіс", за 2001р. в %.

Показник |

На поч.р. |

На кін. р.

Рентабельність основної діяльності |

20,4 |

17,6

Рентабельність продажу |

14,1 |

12,5

Рентабельність основного капіталу |

0,0011 |

0,0013

Рентабельність власного капіталу |

0,0013 |

0,0014

Як видно з даних таблиці 2.1, рентабельність основної діяльності та продажу на кінець 2000 року знизилась, оскільки темпи росту прибутку були меншими.

Прибуток і рентабельність - основні критерії оцінки будь-якої сторони діяльності суб'єктів підприємництва. Однак самі по собі вони не можуть забезпечити фінансової стійкості підприємства.

Їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело аналізу фінансового стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.

Однак на АТЗТ "Стальсервіс" за 2000 рік загальна сума фінансових ресурсів зменшилась на 276,8 тис. грн. (додаток 5). Це зменшення відбулося внаслідок зменшення суми залученого капіталу (кредиторської заборгованості).

Зменшення загальної суми фінансових ресурсів підприємства (валюти балансу), потребує аналізу того, за рахунок яких факторів це відбулося. Серед причин цього зменшення найважливіші такі:

збитки від реалізації продукції і від позареалізаційних операцій;

нестачі, крадіжки, псування товарно-матеріальних цінностей у разі невіднесення їх на винних;

витрати за рахунок прибутку на матеріальне заохочення працюючих, на виплату дивідендів, на соціальні заходи у розмірах, які перевищують новостворені відповідні цільові фонди;

зменшення суми короткотермінових і довготермінових кредитів комерційних банків, інших позикових ресурсів.

Фінансова стійкість підприємства не може забезпечуватися за нераціонального використання фонду основних коштів і фонду оборотних коштів. При аналізі цього питання треба виходити з того, що підприємству не досить визначити правильні пропорції розподілу свого капіталу між цими фондами: важливо забезпечити, щоб основні та оборотні кошти вкладалися у відповідні активи з найбільшою віддачею.

Про нераціональне використання фонду основних коштів свідчать:

неоптимальне з точки зору кінцевих результатів діяльності співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів (передусім стійка тенденція до зниження питомої ваги активної частини);

наявність невстановленого протягом тривалого часу устаткування;

зниження коефіцієнтів змінності роботи устаткування (що, як правило, свідчить про наявність зайвого устаткування);

витрати на реконструкцію та модернізацію основних засобів при низьких показниках ефективності проектів або зовсім без розрахунків їх ефективності;

наявність на балансі підприємств залишків незавершених капітальних вкладень з простроченими термінами введення в експлуатацію.

Нераціональне використання оборотних коштів найчастіше виражається у:

систематичному накопиченні понаднормативних залишків виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції. Якщо ці залишки створені не за рахунок банківських кредитів, фінансовий стан підприємства тяжкий, бо на покриття цих запасів воно втягує або кошти, призначені на інші цілі (з фонду основних коштів), або не виконує своїх фінансових зобов'язань перед кредиторами, що загрожує банкрутством;

зростанні дебіторської заборгованості всіх видів, насамперед заборгованості покупців за відвантажену (відпущену) продукцію, виконані роботи, надані послуги.

Залучення у господарський оборот позикового капіталу у вигляді банківських кредитів та інших позичок є нормальним явищем фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва.

Поділ загальної суми фінансових ресурсів підприємств на власні й залучені, тобто питома вага позикового капіталу у всьому капіталі, який