досягалась шляхом створення високо спеціалізованих п-в, які в багатьох випадках були монопольними виробниками тієї чи іншої продукції.
Для вирішення поставлених запитань та вирішення ряду проблем галузі, необхідні вирішення проблем, що пов’язані як з функціонуванням галузі, так і з регуляцією економіки в цілому.
Прийняття податкового кодексу; адміністративна і інституційна реформа, які будуть успішно доведені до кінця; вирішення питання про приватизацію підприємств, про реструктуризацію підприємств з метою подальшого підвищення їх ефективності – ось коло питань, успішне вирішення яких має можливість стати сприятливими умовами для розвитку не тільки текстильної промисловості, але й розвитку економіки України в цілому.
Чи не найважливішим ресурсом для вирішення внутрішніх проблем підприємства є вирішення :
Проблеми Обладнання та постачання сировини для продукції. І обладнання, і сировина - ці ресурси, їх наявність є необхідною умовою ефективного функціонування галузі. Одначе на момент 2004 року, ми можемо бачити такі цифри, стосовно цих двох пунктів чи не найважливіших для успішного розвитку галузі та українського в-ва.Так, наприклад, відомо, що вікова структура основних виробничих фондів легкої промисловості та текстильної промисловості на 2003 рік складала:
Таблиця №1. Вікова структура основних виробничих фондів легкої пром-ті та текстильної промисловості на 2004 рік
Текстильна промисловість | Вік обладнання
Галузь | До 5-ти років | 6-11 років | 11-15 років
Легка промисловість | 14(41)* | 55(31)* | 43(23)*
Текстильна промисловість | 14(37)* | 55(33)* | 30(24)*
*( в дужках подано дані за 2004 рік)
Аналіз наведених вище даних може підтвердити наш висновок, про те, що на Україні впроваджуються нове обладнання і технології в-ва, але лише там, де є гарантія для отримання короткострокового прибутку. А це, як правило, на незначному відсотку підприємств, які погодилися на залучення іноземних інвестицій та виробляють продукцію використовуючи “давальницьку сировину”, тобто не роблячи ніякого прибутку для себе чи для своєї фірми, а працюючи таким чином на прибуток іноземної компанії інвестора.
Є і інші випадки, ми можемо побачити (Таблиця№1), що більшість обладнання в нашій промисловості - застаріле. А це означає, що деякі наші п-ва навіть і без іноземних інвестицій в їх основні фонди, на цьому ж застарілому обладнанні виробляють продукцію. А вона, є лише напівфабрикатом для готової сукні чи пальта.
Оскільки конкуренція на Європейському ринку зростає, то цей фактор підштовхує європейських виробників текстилю і тканин до подальшого зменшення собівартості продукції. Ця дилема була вирішена ними за допомогою передислокації працемісткого в-ва в країни колишнього СРСР. Так, на Україні дешева робоча сила саме цим факторм і скористалися західні фірми для того, щоб заробляти прибуток для себе в Західній Європі.
За оцінками ТАСІС тільки в одній Львівській області працює зараз близько 100 іноземних п-в. Підрахунки показують, що за тих самих умов, виробничі витрати на Україні приблизно на 50% нижче, ніж в Польщі. І тому, коли західна компанія переміщує в-во своєї продукції на Україну – вона може заощадити близько Euro 400.000 на рік просто перемістивши 100 своїх операторів з Польщі до України.[1, с.41]
Висновок до 4 розділу
Для українського виробника дуже важливо зараз відчути впевненість на своєму ринку. Для нормальної роботи текстильній галузі, потрібні інвестиції. Згідно з даними Держкомстату.
Об’єм інвестицій до легкої промисловості України ( що включає в себе інвестиції промисловість в економіці України, ( а це приблизно 1.5%) ясно видно, що галузь не отримує достатніх для свого розвитку інвестицій. Якщо відносно високий рівень в-ва продукції не може бути досягнуто - це означає, що виробничі витрати залишатимуться відносно високими, і українським виробникам буде дуже важко конкурувати на світовому ринку.
Висновки
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Найбільше непродовольчих товарів виробляє легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а інші галузі промисловості - кордом, технічними тканинами тощо.
Пріоритетні завдання легкої промисловості - формування і розмі-щення державних замовлень та державних контрактів, координування діяльності підприємств, пов'язане з виконанням цього завдання, розроб-ка цільових програм перспективного розвитку нових видів сировини, збалансованого розвитку підгалузей.
Легка промисловість має тісні зв'язки з хімічними галузями. Вже нині Україна може використовувати власні потужності для виробництва синтетичної шкіри і клею, підошов, хімічних ниток і волокон, капролак-таму, необхідного для виробництва хімічних ниток і пряжі. Заслуговує на увагу вітчизняне виробництво поліуретанових композицій для взуттєвої галузі, які досі імпортували.
Розміщення легкої промисловості вигідно поєднується також з роз-міщенням важкої промисловості, оскільки у виробництві предметів споживання зайняті здебільшого жінки, а у важкій промисловості - чоло-віки. При розміщенні галузей враховують забезпечення трудовими ресурсами, народногосподарські функції і територіальні особливості окре-мих економічних регіонів України При будівництві нових підприємств, крім капітальних витрат, слід обов'язково враховувати витрати на соціа-льну інфраструктуру
У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належать первинна обробка текстильної сировини, потім бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, нетканих матеріалів, конопле-джутова, сітко-в'язальна, текстильно-галантерейна, трикотажна, валяно-повстяна підгалузі.
Використана література
Бураковський І. Підприємство в Україні: революційна зміна парадигми управління // Економічні реформи сьогодні №33, 2001, с. 38-41
Бізнес №43 (406), 23.10.2003
Економічна географія України / За ред. М. Д. Пістуна. – К.: Вища школа, 1993. – 320 с.
Економічна та соціальна географія світу. / За ред. Б.П. Яценка, - К.: Артек, 1997. –246 с.
Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Феміда, 1996. – 366 с.
Зайончковская Ж.А. Демографическая ситуация и расселение. – М., 1991.
Заставний Ф.Д. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994. – 606 с.
Наряд’2002 // Бізнес №38 (453), 17.09.2002, c. 44-46
Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник /