Генеральним напрямом розвитку електроенергетики в най-ближче десятиліття є зростання ролі атомної енергетики.

В балансі енергоносіїв кінцевого використання передбачаєть-ся подальше збільшення частки переробних і облагороджених ви-дів палива з підвищенням як якості, так і рівня переробки пер-винної сировини. Особливо характерним у цьому відношенні є розвиток нафтопереробки із зростанням потужностей по вторин-них процесах і скороченням споживання мазуту як котельно-пічного палива. Зростання затрат на видобуток нафти обумовлює економічну доцільність перевищення обсягів виробництва мотор-ного палива та інших світлих нафтопродуктів за рахунок збіль-шення глибини переробки нафти замість отримання цих продук-тів за рахунок додаткового видобування нафти при незмінній глибині переробки.

При формуванні територіальної структури паливно-енерге-тичного балансу особливого значення набуває запровадження енергозберігаючих заходів у дефіцитних на енергоресурси райо-нах, а також залучення нетрадиційних джерел палива (енергії). Ці заходи створюють можливість скорочення транспортних витрат на доставку енергоресурсів з інших районів, що забезпечує суттєвий ефект, особливо для зон, які віддалені від енергетичних баз.

3. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ:

СУЧАСНИЙ СТАН, ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Запаси вугілля на території України зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпров-ському (табл. 6). В загальних запасах вугілля в Україні (117,1 млрд. т) найвища питома вага належить Донецькому басейну — 87,0% (101,9 млрд. т), Львівсько-Волинському та Дніпровському — відповідно 2,0% (2,3 млрд. т) та 3,5% (4,1 млрд. т). ;

Крім того, запаси вугілля є на території Харківської і Полтавської областей — 8,7 млрд. т та Закарпатської вугленосної площі — 0,2 млрд. т. Із загальних запасів 42,5 млрд. т віднесено до прогноз-них ресурсів.

Запаси вугілля в Україні цілком достатні для задоволення влас-них потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних ро-довищ України, в першу чергу Донбасу, суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.

Таблиця 1

РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАПАСІВ ВУГІЛЛЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ на 01.01.1998 p.* |

Запаси всього | Балансові запаси |

Забалансові запаси

басейни |

млрд |

% | А+ В + С, | С2 | Всього |

млрд. т |

%

млрд. т | % | млрд. т | % |

млрд. т | %

Україна | 117,1 | 100,0 | 45,7 | 100,0 | 11,2 | 100,0 | 56,9 | 100,0 | 17,4 | 100,0

Донецькуй

басейн | 101,9 | 87,0 | 42,2 | 92,3 | 10,7 | 95,5 | 52,9 | 93,0 | 16,7 | 96,0

Львівсько-Волинський басейн | 2,3 |

2,0 |

1,2 |

2,6 |

0,25 |

2,2 |

1,5 |

2,6 |

0,4 |

2,3

Дніпровсь-кий басейн | 4,1 |

3,5 |

1,9 |

4,2 |

0,25 |

2,2 |

2,2 |

3,9 |

0,2 |

1,1

* За даними Державного балансу запасів корисних копалин України (вугілля).

Наведені в табл. 7 дані характеризують стан вугільних басей-нів України. Вони свідчать про те, що геологічні запаси вугілля в Донецькому басейні зосереджені переважно в тонких і надто тонких пластах потужністю до 1,2 м. Середня глибина розробки родовищ наближається до 700 м, а максимальна — становить 1400 м. На горизонтах понад 600 м функціонує майже 60% шахт, на част-ку яких припадає понад половини всього видобутого вугілля. Пласти, які вважаються небезпечними щодо раптових викидів вугілля і газу, характерні для 40% шахт.

Умови розробки вугільних пластів Львівсько-Волинського і Дніпровського басейнів більш сприятливі. Максимальна глибина розробки пластів Львівсько-Волинського басейну становить 550 м, а потужність пластів вугілля — від 1 до 1,5 м. Небезпека рапто-вих викидів вугілля і газу майже відсутня. Разом з тим зольність видобутого вугілля (47,6%) значно перевищує аналогічний пока-зник в Донбасі (36,2%) і до того ж запаси вугілля досить обмеже-ні (2,0% усіх запасів вугілля України).

В Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, яке на відміну від кам'яного має більш низьку теплотворну здатність і

Таблиця 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВУГІЛЬНИХ БАСЕЙНІВ УКРАЇНИ

(заданими 1997р.)

Показники |

По Мін-вугле-прому | Доне-цький басейн | Львівсько-Волинсь-кий басейн | Дніпров-ський басейн

Промислові запаси вугілля кат. А + В+ С1 млрд . т | 45,7 |

42,2 |

1,2 |

1,9

Розроблювані і підготовлені до осво-єння запаси, млрд. т | 23,3 |

21,5 |

0,7 |

0,8

Середня потужність розроблюваних пластів, м | 1,18 |

1,06 |

1,24 |

3,27

Максимальна глибина розробки, м | 1400 | 1400 | 550 | 100

Мінімальна глибина розробки, м | 24 | 123 | 345 | 24

Середня глибина розробки, м | 651 | 692 | 456 | 77

Виробничі потужності, млн. т | 115,1 | 109,1 | 4,0 | 2,0

Видобуток вугілля, млн. т | 75,9 | 70,9 | 3,6 | 1,4

в тому числі: коксівного, млн. т | 31,6 | 31,6

енергетичного, млн. т | 44,3 | 39,3 | 3,6 | 1,4

Зольність видобутого вугілля, % | 36,0 | 36,2 | 47,6 | 21,7

Середньоспискова чисельність НИМ, тис. чол. | 428,0 | 403,2 | 19,3 | 5,5

використовується головним чином для виробництва буро-вугільних брикетів, які споживаються населенням на комуналь-но-побутові потреби. Розробка буровугільних родовищ прово-диться підземним та відкритим способом. Частка відкритих роз-робок становить 88,2%. Глибина залягання пластів невелика — максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластів на шахтах сягає 90 м, на розрізах — 64 м. Зольність видобутого вугілля ниж-ча, ніж у Донбасі та Львівсько-Волинському басейні і становить 21,7%, однак запаси вугілля також невеликі (3,5% від усіх запасів вугілля України).

Великий вплив на ефективність роботи галузі має стан вироб-ничих фондів шахт. Сьогодні до 40% шахт працює понад 50 ро-ків, а найбільш старі шахти мають строк служби понад