відчуженням та забруд-ненням земель в районах промислової експлуатації газових родо-вищ та проведенням геолого-пошукових робіт на нафту й газ. Щодо використання природного газу в різних секторах економі-ки та галузях народного господарства, то цей вид ресурсу є най-більш екологічно чистим порівняно з такими енергетичними ре-сурсами, як вугілля, мазут, торф.
Таблиця 10
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МАГІСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОДІВ УКРАЇНИ
Газопровід |
Діаметр, мм | Пропускна здат-ність, млрд. м3/рік | Протяж-ність, KM
Шебелинка — Дніпропетровськ | 33,9
І нитка | 700 | 200
II нитка | 800 | 193
III нитка | 1000 | 200
IV нитка | 1200 | 200
Дніпропетровськ — Кривий Ріг | 22,7
І нитка | 700 | 129
II нитка | 1000 | *29
III нитка | 1200 | 129
Кривий Ріг — Ізмаїл | 7,3
І нитка | 700/1000 | 583
II нитка | 1000/800 | 583
Таганрог-Маріуполь | 5,3
І нитка | 500 | 56
II нитка | 700 | 59
III нитка | 1000 | 61
Херсон — Крим | 700 | 3,0 | 114
Шебелинка — Диканька — Киш | 26,5
І нитка | 1200 | 478
II нитка | 1000 | 478
III нитка | 700 | 550
«Союз» (Оренбург — Західний кордон) | 1400 | 26,0 | 1532
Уренгой — Ужгород | 1400 | 28,0 | 1146
Уренгой — Помари — Ужгород | 1400 | 28,0 | 1136
Торжок — Долина | 1400 | 27,0 | 673
6. РОЛЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РОЗМІЩЕННЯ
Важлива роль енергетики у розвитку народного господарства визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування населення пов'язаний з використанням енергії.
В процесі розвитку продуктивних сил безперервно змінюють-ся і вдосконалюються джерела та види споживаної енергії. У далекому минулому енергетичною базою виробництва була муску-льна сила людей, яку доповнювали силою тварин, води та вітру. З відкриттям енергії пари пов'язана промислова революція XVIII ст., наступний технічний прогрес виробництва і зростання продуктивності праці. Енергетичною основою розвитку продук-тивних сил на сучасному етапі технічного прогресу є електрична енергія. Застосування електроенергії дало змогу просторово роз'єд-нати робочі машини і первинні генератори, відокремити місце виробництва енергії від її споживачів. В результаті виробництво енергії, її передача і розподіл відокремились у самостійну галузь — електроенергетику, а споживачі енергії розосередились по різних галузях промисловості і народного господарства. Це відкрило простір для концентрації виробництва в різних галузях і роз-міщення виробництва на відстані від енергетичних джерел.
Електроенергетика є високомеханізованою галуззю промисло-вості. У зв'язку з цим в затратах на виробництво енергії відносно мала питома вага заробітної плати. Разом з тим високий техніч-ний рівень обумовлює високу кваліфікацію робітників та інженер-но-технічного персоналу.
Таким чином, електроенергетика є провідною галуззю промис-ловості, а використання її продукції — електричної енергії — за-безпечує підвищення технічної озброєності і зростання продук-тивності праці.
Створення матеріально-технічної бази існування будь-якого суспільства нерозривно пов'язане з електрифікацією і вдоскона-ленням на цій основі техніки, технології і організації виробництва. У промисловості електроенергія використовується на здійснення силових, теплових, електрохімічних процесів та на освітлення.
Великий економічний ефект дає електрифікація транспорту і сільського господарства. Перехід на електротягу дозволяє збіль-шити вагу та швидкість руху поїздів. В сільському господарстві електрифікація є основою його комплексної механізації, покра-щання умов праці і побуту.
Умови і фактори розміщення об'єктів електроенергетики за-лежно від типу генеруючих потужностей та напруги передачі електроенергії різні.
Район розміщення теплової електростанції і її потужність по-винні визначатися з урахуванням розвитку електроспоживання, наявності паливних ресурсів та відомостей щодо гідрології райо-нів. Варіант розміщення електростанції вибирається після прове-дених порівняльних розрахунків вартості перевезення палива та передачі електроенергії в район споживання. При виборі конкретного місця будівництва ТЕС, яка працює на твердому паливі, по-винна враховуватись можливість збільшення вантажопотоків по залізницях та водних шляхах сполучень. Для електростанції на рідкому чи газоподібному паливі враховується розвиток трубопро-відного транспорту. При виборі місця будівництва уточнюється можлива остаточна потужність електростанції щодо водопостачан-ня, паливопостачання та генерального плану розміщення об'єкта.
Теплові електростанції розміщуються, як правило, з орієнтаці-єю на наявність великих запасів дешевих паливно-енергетичних ресурсів та потужного споживача.
Площадки для розміщення ТЕС необхідно вибирати з ураху-ванням таких вимог:*
електростанції повинні бути максимально наближені до джерел палива і водопостачання, споживача енергії і під'їзних шляхів;*
рівень ґрунтових вод має бути нижче глибини підвалів, останні не повинні затоплюватися паводковими водами;*
не можна розташовувати станції над заляганням корисних копалин, а також на зсувних ділянках;*
ухил площадки розміщення не повинен перевищувати — 0,5°—1°; *
електростанції повинні розміщатися поблизу населеного пункту з урахуванням санітарної зони;*
шлако- і золовідвали повинні розміщатися на негожих зе-мельних ділянках, якомога ближче до площадки електростанції.
Теплові атомні станції, враховуючи великі обсяги споживання води, слід розміщувати поблизу водних об'єктів. Крім цього, атомні станції повинні будуватися на значній відстані від великих міст. ГЕС та ГАЕС розміщуються біля водних об'єктів з мі-німальним затопленням земель під водосховища.
Одним з важливих факторів розміщення об'єктів електроенергетики є екологічна безпека, додержання санітарних норм і міні-мізація екологічних втрат як при будівництві, так і при експлуатації об'єкта.
Нині в Україні експлуатуються три типи генеруючих потуж-ностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелект-ростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні.
Сумарна встановлена потужність електростанцій України на 1.01.1998 р. становила 51,87 млн. кВт, у тому числі за типами: теплові — 31,72 млн. кВт (61,2%), атомні — 12,82 млн. кВт (24,7%), ГЕС + ГАЕС — 4,69 млн. кВт (9,0%) і блок-станції про-мислових підприємств — 2,64 млн. кВт (5,1%).
Електростанціями України в 1998 р. було вироблено 172 млрд. кВт - год. електроенергії, у тому числі більше половини — на