Миколаївська | 6,2 | 5,2 | 5,2 | 5,1

Одеська | 7,9 | 6,5 | 6,6 | 6,4

Херсонська | 5,4 | 4,5 | 4,1 | 4,0

Карпатський | 20,6 | 13,7 | 13,6 | 13,5

Закарпатська | 2,9 | 2,3 | 2,1 | 2,1

Львівська | 9,4 | 5,2 | 5,5 | 5,6

Івано-Франківська | 6,1 | 4,5 | 4,3 | 4,2

Чернівецька | 2,2 | 1,7 | 1,7 | 1,6

Розраховано заданими Держкомстату України.

Основними районами концентрації великих конденсаторних електростанцій (КЕС або ДРЕС) є: на сході України — Дніпропет-ровська, Запорізька, Донецька, Харківська та Луганська області; на Заході — Львівська та Івано-Франківська області; в центрі — Вінницька та Київська області.

Великі теплоелектроцентралі (ТЕЦ) розміщені в найбільших містах країни: Києві, Одесі, Харкові та ін. П'ять атомних станцій розміщені в Запорізькій, Київській, Миколаївській, Хмельниць-кій, Рівненській областях. Основні гідроелектростанції знаходя-ться на Дніпрі (Київська ГЕС і ГАЕС) — в Київській області, Ка-нівська ГЕС — в Черкаській, Кременчуцька — в Полтавській, Дніп-родзержинська — в Дніпропетровській, Каховська — в Херсон-ській області та Дніпрогес — в Запорізькій області. Будується Дністровська ГЕС та ГАЕС — у Львівській області.

Основну електроенергетичну базу України становлять тепло-електростанції (Запорізька, Вуглегірська, Зміївська, Трипільська, Придніпровська, Ладижинська, Бурштинська, Київська ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6), атомні електростанції (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська) та гідроелектростанції (найбільші шість станцій Дніпровського каскаду).

7. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

У відповідності з розробленою Національною енергетичною програмою України до 2010 р. електроенергетика матиме кілька напрямів розвитку.

Рівень електроспоживання. Для визначення оптимальних рів-нів споживання електроенергії враховувались майбутні структур-ні зрушення в економіці України, зокрема:

розвиток промислового потенціалу для виробництва продук-ції, яка забезпечить першочергові потреби в продовольчих та промислових товарах;

прискорений розвиток агропромислового потенціалу, палив-но-енергетичного комплексу, переорієнтація машинобудування на виробництво складної наукомісткої і конкурентоспроможної продукції;

збільшення обсягів експортної продукції та імпортозамінної продукції;

зниження обсягів виробництва неконкурентоспроможної про-дукції та ін.

У відповідності з цими напрямами розвитку економічного по-тенціалу та з урахуванням прогнозу чисельності населення, жит-лового фонду, розвитку комунальної і соціально-економічної сфер найбільш імовірні обсяги споживання електроенергії можуть до-сягти в 2000 р. 185 млрд. кВт * год, 2005 р. — 200 млрд. кВт * год, 2010 р. — 225 млрд. кВт * год.

Розвиток окремих типів електростанцій. Основним напря-мом розвитку ТЕС на органічному паливі є їх реконструкція і модернізація, впровадження нових технологій, орієнтація на ви-користання низькосортного вугілля.

На період до 2000 р. намічається:

продовження на 15—20 років строку служби діючих енерго-блоків шляхом впровадження малозатратних повузлових рекон-струкцій;

підвищення ефективності, екологічної безпеки та маневренос-ті енергоблоків, спорудження газотурбінних надбудов на Вугле-гірській, Трипільській та Зуєвській електростанціях;

застосування високоефективного парогазового обладнання;

проектування ТЕС для нового будівництва;

виведення з експлуатації і демонтаж неефективних і екологіч-но небезпечних енергоблоків та іншого застарілого обладнання ДРЕС та ТЕЦ;

будівництво нових енергоблоків на існуючих ТЕС з викорис-танням нових технологій і обладнання.

На другому етапі (2001—2010 pp.) передбачається:

продовження реконструкції і модернізації існуючих електро-станцій із заміною котлоагрегатів;

впровадження високоефективних газоочисних установок на ТЕС;

будівництво комплексів «шахта — ТЕС»;

будівництво енергогенеруючих установок на базі нових тех-нологій спалювання вугілля;

будівництво на ТЕС комплексів по переробці відходів в іншу корисну для народного господарства продукцію (будівельні ма-теріали, продукцію переробки сірки, ванадію та інших рідкозе-мельних матеріалів);

будівництво нових ТЕС загальною потужністю більш як 0,3 млн. кВт.

Зростання концентрації теплових навантажень і високі ціни на паливо створюють умови для розвитку ТЕЦ та джерел теплопос-» тачання за такими напрямами:

реконструкція і технічне переоснащення більшості ТЕЦ;

введення нових потужностей на деяких ТЕЦ (Київській ТЕЦ, Харківській ТЕЦ-5, Одеській — ТЕЦ-2, Львівській ТЕЦ-2 та ін.);

спорудження котельних великої потужності, а також широке впровадження установок утилізації відведених газів.

Нестача органічного палива, а також деякі інші екологічні пе-реваги підвищують ефективність гідроенергетики. У зв'язку з цим слід збільшити частку високоманеврених потужностей в енерго-системі України, реконструювати діючі об'єкти.

Розвиток гідроенергетики в майбутніх проектах передбачаєть-ся у таких напрямах:

збільшення потужностей на ГЕС + ГАЕС до 9 млн. кВт, доведен-ня середньорічного виробництва електроенергії до 17 млрд. кВт * год;

на етапі до 2001 р. передбачається ввести в експлуатацію Дні-стровську ГЕС-2, Олександрівську ГЕС, ряд ГАЕС та дрібних гід-роелектростанцій;

на другому етапі до 2010 р. — ввести нові потужності на Канів-ській ГАЕС, на нових ГЕС в басейні р. Тиса та Верхнього Дністра.

Встановлені потужності АЕС (14 працюючих енергоблоків потужністю 12,8 млн. кВт) становлять 25% сумарної потужності електростанцій України. Основним завданням на перспективу є реконструкція діючих АЕС з метою підвищення їх надійності та безпечності, а також введення блоків високої будівельної готовності (Хмельницька — блок № 2, Рівненська — блок № 4) та блоків середньої готовності — на Хмельницькій АЕС — блок У° 3 та 4. При цьому АЕС зможуть довести виробництво електроенергії майже до 98 млрд. кВт * год в 2010 р. Необхідно також передбачити введення нових потужностей на базі нових, більш безпечних реакторів на площадках існуючих АЕС (замість реак-торів, які виробили свій ресурс).

Разом з тим подальший розвиток атомної енергетики залежить від виконання таких програм:

1. Підвищення рівня безпеки АЕС, які вимагають докорінної реконструкції автоматизованої системи управління технологіч-ними процесами, системи діагностики, введення додаткових сис-тем безпеки, проведення комплексу робіт щодо надійності і без-пеки експлуатації, модернізації протипожежних систем та ін.

2. Створення ядерно-паливного циклу в Україні на базі пере-дових технологій, який забезпечить гарантовану незалежність АЕС від імпорту ядерного палива і знизить потреби України в його закупівлі.

До складу ядерно-паливного циклу повинні входити підпри-ємства по видобутку і переробці уранової